Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

22 січня 1939 (недлія)

Пішов з життя Вознесенський Олександр Сергійович (справж. – Бродський; народився 1880) – український кінодраматург, критик, теоретик кіно. За його сценаріями у 1911-21 поставлено понад 20 фільмів, зокрема, „Німі свідки” (1914), „Королева екрана” (1916), „Жінка завтрашнього дня” (2-і серії, 1914-15), „Цар Микола ІІ – самодержець всеросійський” (1917), „Слухайте, брати!” (1919), „Все для фронту!” (1920) та ін; у 1918-23 керував кіно курсами (пізніше – „Студія екранного мистецтва”) у Києві, з 1924 – у Ленінграді; автор праці „Мистецтво екрана” (1924).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.123.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7