Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 лютого 1939 (четвер)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про хід підготовки до святкування 125-ти річчя з дня народження Т.Г.Шевченка. Ухвалено провести 6 березня в Києві, у приміщенні Оперного театру урочисте засідання; доручити О.Корнійчуку виступити з доповіддю „Життя і творчість Шевченка”; відкрити 6 березня пам’ятник поету в столиці УРСР; розгорнути з 9 березня ювілейну виставку, присвячену життю і творчості поета; 16 травня провести пленум правління Спілки радянських письменників СРСР; 22 травня відкрити пам’ятник Шевченку у Каневі, приурочивши відкриття до річниці з дня поховання поета; 6-9 березня, у зв’язку з святкуваннями, провести лекції, доповіді, бесіди у школах, бібліотеках, клубах, а також урочисті збори по містах республіки.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.91-92.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7