Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

13 квітня 1939 (четвер)

СРСР. Дефіцит промислових товарів породив практику стихійного самопостачання” населення за рахунок “пошуку дефіцитів” у великих містах – насамперед у Москві. За інформацією НКВС проти ночі з 13 на 14 квітня загальна кількість покупців у магазинів столиці на час до їхнього відкриття становила 33 тис. осіб, проти ночі з 16 на 17 квітня – 43800 осіб”. У чергах біля магазинів, відзначалися розмови: “Гроші нема куди дівати. Купити нема чого. В селі нічого немає, а тут також у чергах набідуєш, по ночах не спиш... Просто біда”, “Хочу у рваних штанах. Взяв відпустку на 5 днів, простояв у чергах, а брюк не дістав” і т.д.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1927 – 1941. — М.: РОССПЭН, 199

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7