Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 травня 1939 (п’ятниця)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило поданий Головлітом УРСР список № 42 (40 найменувань) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг, в яких вихваляються вороги народу, наводяться їх цитати, та книг, які застаріли і не являють ніякої цінності”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, наступні видання: Е.Шнейдерман „Робота з відсталими дітьми” (Х., 1934) – „лженаукову, шкідливу педагогічну брошуру”; Х.Гільдін „В нашім краї Травень” (Х., 1932) – „у книжці зустрічаються нахабні вирази відносно геніїв людства Леніна і Сталіна, наклеп на єврейську націю, в книжці провадиться контрреволюційна куркульська агітація проти колективізації сільського господарства” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.117-124.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7