Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Червень 1940

Київ. Народний суд Петровського району м. Києва впродовж 6 днів розглянув справу про хабарництво. Колишнього директора районного парку культури і відпочинку ім. Шевченко І.Кушнірського і колишнього виконроба будівельних робіт А.Гостомельського, що брали хабарі з бригадирів будівельних робіт за надану їм роботу, засуджено, відповідно, до 2х і одного років ув’язнення. Штатному художнику парку П..Лаврентьєву, чия участь в хабарах не була доведена, суд оголосив громадську догану.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 9 червня.