Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 липня 1940 (середа)

Київ. В розмові з кореспондентом «Вістей» народний комісар юстиції М.Ф. Бабченко заявив, що за час з 27 червня по 2 липня слідчими органами вже направлені в суд 46 справ, зних 10 по Київській області і 36 по Харківській. Народний суд третьої дільницім. Сміли розглянув справу робітника паровозоремонтного заводу гр. Наумкина, обвинуваченого за прогул. Порушника трудової дисципліни засуджено на 6 місяців примусової праці і відрахування 25% заробітної плати. У Харкові з 36 справ, що поступиливнародні суди, 33 — за прогул і3 за самовільний уход зработи. Всі ці справи призначені для слухання в найближчі дні. На допомогу місцевим судовим органам Наркомюст УРСР відрядив до Харківської, Дніпропетровської, Запорізької. Ворошиловградської та інш. областей ряд відповідальних працівників. Крім того в Києві була проведена нарада народних суддів, на якій обговорювався указ Президії Верховної Ради СРСР.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 4 липня