Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 грудня 1939 (п’ятниця)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило проект постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У „Про кооперативні організації західних областей УРСР”. Ухвалено дозволити Укоопспілці приступити до організації споживчих товариств на західноукраїнському терені на основі Статуту, затвердженого постановою РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 25 січня 1939 р. Містилася настанова існуючі кооперативні організації („Центроспілку” та її окружні відділення, „Сполем” (польську), „Народну торгівлю”, „Сільський господар”, „Молочар” (єврейську) та інші) влити у систему „Укоопспілки”, передати до неї торговельно-технічні бази, грошові та майнові цінності вищезазначених організацій. Рекомендувалося для прийняття відповідних рішень скликати 10 грудня 1939 р. у Львові збори керівників центральних та уповноважених рад окружних кооперативих організацій.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.516. — Арк.11, 142.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7