Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 липня 1940 (неділя)

Київ. Тсоавіахімівці столиці відмітили «День радянського стрільця». Під Києвом розпочалися республіканські стрілецькі змагання у яких беруть участь 180 кращих стрільців України. Кожна область представлена однією командою, а Київська, Харківська і Сталінська — двома. Районні ради Тсоавіахіму проводять в парках великі стрілецькі свята. В Пушкінському парку Жовтневого району проводиться зустріч найкращих стрілецьких команд. Столи довідок, консультації, виставки літератури і приладь питань всебічної підготовки стрільця за новою програмою — ознайомлення населення з гвинтівкою, кулеметом, гранатою, протиповітряною і хімічною справою, топографією, санітарною обороною. Кращі команди продемонструють штиковий бій, гранатометання, ведення вогню і орієнтування за картою. Кагановичський і Залізничний райони улаштовують гуляння в Голосіївському лісі. Кіровський район разом з будинком оборони провадить велике стрілецьке свято в Першотравневому парку.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 7 липня.