Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 січня 1929 (середа)

Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило склад комісій: з українізації – С.В. Косіор (голова), П.П. Любченко (заступник голови), В.П. Затонський, В.Я. Чубар (із заміщенням О.К. Сербіченком), М.О. Скрипник, М.Є. Доненко, І.О. Акулов, І.М. Корсунов, А.А. Хвиля, В.І. Порайко, А.А. Річицький; з видання праць В.Леніна українською мовою – М.О. Скрипник (голова), П.П. Любченко, А.А. Хвиля, А.А. Річицький, Касьян.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.6. —Спр.163. —Арк.6.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0