Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 січня 1929 (понеділок)

Туреччина. На батьківщину виїхала українська делегація членів Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства у складі професорів О.Гладстерна (голова, правознавець, історик), В.Зумер (фахівець по мистецтву народів Азербайджану, Криму), А.Сухова (професор-економіст), письменника П.Тичини, які протягом двох місяців проїхали за маршрутом Стамбул – Ангора – Конія – Смірна – Бруса – Стамбул. Науковці відвідали заступника міністра народної освіти Туреччини, узгодили програму співпраці: встановити і підтримувати постійні зв’язки між українськими і турецькими науковими установами, організаціями; налагодити обмін науковими вданнями тощо.
Східний світ. Орган Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства. – 1929. — № 1-2 (7-8). – С.374-382.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0