Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 вересня 1940 (субота)

РНК СРСР і ЦК ВКП(б) видали постанову «Про організацію підсобних господарств городньо-овочевого і тваринницького напряму на підприємствах в містах і сільській місцевості». Містилися схвалення ініціативи дирекції і робітників Глухівського текстильного комбінатупо організації підсобного господарства для постачання овочами і молочною продукцією дитячих садків, ясел і фабричної їдальні; зобов’язання директорам підприємств і місцевим радянським організаціям щодо створення подібних господарств; Сільгоспбанку — видавати підприємствам позики у розмірі 300 тис. руб. строком на 2 роки для організації підсібного господарства, на придбання робочої продуктивної худоби і реманенту.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 22. — Ст.582.