Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 квітня 1929 (понеділок)

Амросіївка, с., нині м. Донецької обл. Народився Лимарєв А. Г. – український живописець. У 1957 р. закінчив Київський художній інститут (педагог С.Григор’єв), працював у галузі станкового живопису; автор творів: „Моє село” (1960), „Стигле поле” (1967), „Багульник” (1979), „Сині гусі” (1981), „Портрет дочки” (1982), „Гілка акації” (1983), „Валя” (1985). Пішов з життя 6 листопада 1985, Київ.
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. —С.364.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0