Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

27 грудня 1929 (п’ятниця)

Харків, м. УЕН при РНК УСРР прийняла постанову на доповідь урядової комісії про допомогу селянству в районах, що постраждали від недороду. Допомогою охоплено 250 тис. (12% дорослого населення недорідних районів), понад 250 тис. дітей (20% загальної кількості дітей цих районів); план постачання продуктів дорослому населенню виконаний майже на 90%, збільшення і поліпшення допомоги дітям здійснене за рахунок додаткових асигнувань з місцевих джерел, шляхом участі громадськості в допомозі, організацією громадського хлібовипікання тощо; постачання кормів худоби проводилося зі значним запізненням; за неостаточними розрахунками за відпущені продукти в розпорядження урядової комісії по недороду залишилося 2430 тис. руб., у тому числі готівкою 796 тис. руб. Ухвалили Урядову комісію по недороду вважати за ліквідовану. Колек
тивізація і голод на Україні. 1929-1933. —К., 1992. —С.119-120.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0