Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 січня 1925 (четвер)

Харків. Колегія Наркомосу СРСР встановила новий порядок плати за навчання у школах Наркомосу на 1924/25 навчальний рік. За постановою губвиконкомів плата могла стягатися во всіх, встановлених Наркомосом, містах і пригородах, за винятком шкіл робітничих підлітків, низових професійних шкіл, навчально-показових майстерень та педагогічних шкіл. Від платні за навчання звільнялися певні групи населення: інваліди праці та вояки селяни, що звільнялися від продподатку; учні-стипендіати, учні райпартшкіл та комвузів; державні пенсіонери; викладачі закладів Наркомосу та медпрацівники, що обслуговували ці заклади; безробітні, зареєстровані на біржах праці, що мали право на допомогу по соцстраху; колишні політкаторжани і заслані переселенці; діти робітників і службовців, що отримували платню менше 45 крб., але до 3 класу. У тому разі, коли діти робітників і службовців навчалися у шкільному й позашкільному закладах, плата стягалася по кожній установі, але її загальна сума не мала перевищувати 10% зарплати. За навчання у декількох шкільних закладах плата стягалася по одному із них. Коли працювали батько і мати, вирахування платні проводилося по вищій ставці одного із них. У сільській місцевості плата за навчання в школах, дитячих будинках та притулках також не допускалася.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7