Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 грудня 1925 (п’ятниця)

Харків. ВУЦВК прийняв постанову, згідно з якою всі неврожайні місцевості УСРР, головним чином Правобережжя, отримали пільги по сплаті єдиного сільськогосподарського податку в 1925/26 р. Повністю звільнялися від сплати податку та недоїмок за два попередні роки райони МАСРР, що постраждалі від посухи. В Тульчинському, Могилівському, Кам’янецькому та Одеському округах звільнялися від податку 200 сіл. Для низки районів та сіл розмір податку знижувався від 20% до 80% залежно від інтенсивності неврожаю. Зокрема, в Молдавії податок було знижено в 42 селах; в Тульчинському, Могилівському та Кам’янецькому округах – в 102 селах.
Правда, Москва, 1925, 18 декабря.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7