Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 лютого 1922 (четвер)

Варшава, Польща. Міністр промисловості і торгівлі Страсбургер наклав заборону на вивіз ячменю до УСРР, оскільки великі земельні магнати, які мали монопольне право на продаж зерна за кордон, вимагали від торгового представництва УСРР сплати більшої ціни, ніж та, за якою зерно було ними закуплене у кооперативів і приватних фірм.
Коммунист, Харьков, 1922, 19 февраля.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7