Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

12 березня 1922 (неділя)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про збір золота та срібла з церков на користь голодуючим. Пропонувалося дати по партійній та радянській лінії директиву про проведення енергійної агітаційної кампанію за збір золота та цінностей з церков на користь голодуючих, використовуючи кон’юнктуру, що складалась у зв’язку з боротьбою між автокефалістами та екзархистами. Всі зібрані на місцях кошти належало направляти до Харкова в розпорядження Управління Уповноваженого Наркомфіну.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 50 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7