Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 березня 1922 (п’ятниця)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про їдальні для голодуючих, що відкривалися духовенством у Катеринославській губернії. Було ухвалено дати губкому КП(б)У директиву про те, що такі їдальні мали використовуватися тільки під їхнім пильним контролем та під вивіскою комісій допомоги голодуючим при губвиконкомі.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 7, спр. 17, арк. 44.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7