Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 жовтня 1922 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило пропозицію польського бюро ЦК КП(б)У про залучення радянських закладів та господарських органів до допомоги польській компартії. Було ухвалено продовжити максимальну допомогу польській компартії як у цілому, так і її окремим членам, але відхилено пропозицію представника польбюро. Зважаючи на те, що в двох повітах Правобережжя мало місце обкладання селян повітовими виконкомами на користь польської компартії, пропонувалося дати розпорядження про заборону таких обкладень губкомами КП(б)У.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 30, арк. 83.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7