Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 листопада 1922 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про вступ селян-комуністів, що мали своє господарство, до професійної спілки Всеробітземліс. Ухвалюючи постанову V Всеросійського з’їзду профспілок про пролетарський склад професійних спілок, зауважувалося на необхідності посилення впливу КП(б)У у Всеробітземлісі, для чого пропонувалося залучати до роботи в цій профспілці селян-комуністів, що мали господарство. Питання про форми роботи доручалося з’ясувати в тижневий строк за згодою організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У з Південбюро ВЦРПС.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 94 б.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7