Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

29 червня 1924 (неділя)

Київ. Робітники машинобудівного заводу, що орендувався Українським торфовим комітетом, очолили управління заводом після ліквідації тресту. Встановлення “робочого адміністрування” попередило закриття заводу та сприяло зниженню накладних витрат, здешевленню продукції та збільшенню заробітної плати найманих працівників.
Коммунист, Харьков, 29 июня, 1924, воскресенье.

Опубліковано у виданні: УКРАЇНА: ХРОНІКА ХХ СТОЛІТТЯ. Роки 1923–1924. Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, Київ – 2009. – 255 с. ISBN 978-966-02-5123-6