Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 (11) грудня 1918 (вівторок)

На об’єднаному засіданні Директорії, міністрів, керуючих міністерствами та комісарів міністерств під головуванням В.Винниченка була ухвалена Декларація Української Народної Республіки. В.Винниченко оголосив склад членів Ради народних міністрів, головою якої і міністром закордонних справ став В.Чехівський. До її складу увійшли: міністр внутрішніх справ О.Мицюк, земельних справ – М.Шаповал, мистецтва – Д.Антонович, морських справ – М.Білінський, народного здоров’я – Б.Матюшенко, пошт і телеграфів – І.Штефан, продовольчих справ – Б.Мартос, торгу і промисловості – С.Остапенко, в.о. міністра військових справ – О.Осецький, в.о.міністра народної освіти – П.Холодний, в.о.міністра юстиції – С.Шелухин, в.о. міністра фінансів – В.Мазуренко, в.о. міністра праці – Л.Михайлів. Керуючий міністерством шляхів – П.Пилипчук, керуючий управлінням культів при міністерстві освіти – І.Липа, контролер – Д.Симонів, т. в.о. державного секретаря – І.Сніжко.
ЦДАВО України. – Ф.1065. – Оп.1. – Спр. 15. – Арк. 18-18 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)