Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Січень, 22 1933 (неділя)

Лист уповноваженого ЦК КП(б)У з хлібозаготівель в Одеській області В. Затонського. Зазначає, що єдиним джерелом заготівель є повернення «розкраденого» хліба, «метод концентрованого наступу» органів ДПУ та уповноважених обкомів на кожне село та колгосп, подолання «кругової поруки», позаяк «українця можна насамкінець переконати, що мабуть краще здати хліб», зламати «опір» в колгоспах та «розширити прорив фронту»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 338–341.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.