Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Лютий, 17 1933 (п’ятниця)

Лист секретаря Вінницького обкому КП(б)У В. Чернявського до ЦК КП(б)У про факти масового опухання, голоду, смертності в селах Копайгородського, Липовецького, Любарського, Літинського, Чуднівського, Станіславчицького, Піщанського, Михнівського, Дзержинського, Могилівського, Джулинського, Лінецького, Вінницького районів, а також про опухання робітників від голодування в містах Бердичів, Полонне, Могилів. Зазначено, що в с. Сугаки Копайгородського району померло 24 особи, а 70 господарств голодує, з’їли 70 коней, сільських собак, траплялися випадки самогубства
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 385–386.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.