Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Лютий, 22 1933 (середа)

Доповідна записка Новоайдарського райкому партії Донецькому обкому КП(б)У. Зазначено, що у другій половині лютого у селах Дмитрівка, Олексіївка, Колядівка, Співаківка, Мала Венделівка, Штормове, Новоайдар, Дєнєжниково виявлено факти голодування та смерті від голоду, а також звернено увагу на висловлювання комуніста Штормовського осередку партії, червоного партизана М. Чуприни: «Скажіть, товаришу секретар, яка різниця між капіталістичною системою з її урядом і соціалістичною з її урядом; на мою думку, перший знищував людство війною, а інший, хоча війни і не хоче, але однак знищує людей голодом»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 389–390.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.