Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Травень, 17 1933 (середа)

Доповідна записка Вінницької обласної оздоровчої комісії. Зазначено, що «продтруднощами» охоплено 38 районів, 431 сільрада з населенням 120 903 особи, а станом на 30 квітня 33 райони, 385 сіл, 24 690 господарств, 103 698 осіб. Виокремлено чотири групи районів за рівнем ураження: перша – масовий голод – Калинівка, Немирів, Брацлав, Літин, Вороновиця, Махнівка, Іллінці, Теплик і Липовець; друга – райони, у яких «продтруднощі охопили значну частину сіл» – Жмеринка, Любар, Козятин, Гайсин, Станіславчик, Бердичів, Копайгород, Тульчин, Хмельник, Тростянець; третя – з охопленням незначної кількості сіл – Дзержинськ, Уланів, Чернівці, Чуднів, Тиврів, Джулинка, Янушполь; четверта – з охопленням «незначної кількості господарств в окремих селах» – Держня, Гриців, Полонне, Летичів, Могилів, Вінниця. Повідомляється, що у прикордонному Мурованокуриловецькому районі голодує населення 7 сіл, у Проскурівському – 21 з 57 сільрад, у Славутському – 4 села, у Новоушицькому – 11 сільрад, у Кам’янецькому – 11 сіл
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 510–511.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.