Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Лютий, 3 1932 (середа)

Скарга селянки М. Вихторової з с. Сміле Недригайлівського району Харківщини до голови ВУЦВК Г. Петровського про розкуркулення й виселення з хати за невиконання плану хлібозаготівель. Повідомлялося, що селянка мала земельну ділянку 4 га та 7 душ родини. Весь урожай зернових (155 пудів зерна) та половину врожаю картоплі (60 пудів) вона здала державі, але плану хлібозаготівлі, накладеного на її господарство, не виконала через неправильно нараховані податки
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 413–414.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.