Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Липень, 6 1932 (середа)

Лист Л. Кагановича та В. Молотова до Й. Сталіна. Зважаючи на те, що на ІІІ Всеукраїнській конференції мала розгорнутися критика роботи ЦК КП(б)У за спричинення «тяжкого [продовольчого] становища в деяких районах», ставилося питання про те, як подати цю критику в засобах масової інформації, щоб «не дати привід іноземній пресі». Висувалася пропозиція висловити її «в стриманих тонах, без публікації фактів про становище в поганих районах». Висловлювалося прохання до Сталіна повідомити свою думку з цього приводу до Харкова
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 218–219.

Опубліковано у виданні: Марочко В. Голодомор 1932-1933 років в Україні: Хроніка / В. Марочко, О. Мовчан. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 294 с.