Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 лютого 1921 (середа)

Москва. В.І. Ленін написав лист начальнику ВУЧК В. Манцеву про зрив директиви ЦК РКП(б) звільнити з Харкова члена колегії ЦСУ України О.В. Пешехонова та його прибічників. Підкреслено, що частина членів ЦК КП(б)У дала себе обманути Пешехонову та пешехонівцям. Вимагав встановити нагляд за діяльністю Пешохонова, повідомити до політбюро ЦК РКП(б) про нього та його прибічників, домогтися відставки Пешохонова та його відправки до Москви, ліквідувати розхлябаність у роботі.
Ленін В.І. В.Н. Манцеву // Повн. зібр. тв. – Т. 52. – С. 65-66.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7