Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 березня 1921 (середа)

Харків. V Всеукраїнським з’їздом рад ухвалено резолюцію “Про електрифікацію”. Визнано першочерговим завданням господарського будівництва відродження кам’яновугільної промисловості Донбасу. Наголошено на необхідності пошуку інших джерел палива, розвитку здобичі торфу та бурого вугілля. Ухвалено в цілому план електрифікації, в першу чергу Донецького басейну та Дніпра. Доручено Українській раді народного господарства вжити заходів до скорішої розробки плану електрифікації Правобережної України, розрахованого на використання торф’яних та вугільних покладів і водної енергії. Доручено ВУЦВК та РНК УСРР організувати пропаганду цього плану серед населення, а також підготовку кадрів технічного керівництва для виконання цих робіт.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 16 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7