Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 квітня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про справу В. Голубовича. Запропоновано зазначити в звинувачувальному акті зв’язок підсудного з бандитами та білогвардійцями як в УСРР, так і за кодоном. Слідство ухвалено завершити в двотижневий строк; обвинувачем призначити О. Шумського, помічником Лебідинця, оборонцем – Шубіна, головою суду – М. Скрипника, а членами суду – Кабаненка, Ф. Затона, Покірного та М. Полоза.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 63.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7