Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 квітня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про меншовиків. Ухвалено скласти трійку в складі Д. Лебедя від ЦК КП(б)У, В. Єрмощенка – від ВУЦВК, Рославця – від ВУЧК для перегляду списку меншовиків, що прибули з Донбасу для того, щоб терміново звільнити неактивних членів РСДРП з робітників. Трійці також поставлено за обов’язок з’ясувати питання про меншовика Гроссмана. Секретаріату ЦК КП(б)У доручено зібрати матеріали про контрреволюційну діяльність меншовиків. Питання про роботу меншовиків у профспілках запропоновано перенести на наступне засідання політбюро ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 72-73.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7