Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 квітня 1921 (вівторок)

Харків. РНК УСРР залишила за собою право визначення матеріалів і виробів, обмін і торгівля якими заборонялася. Купівля і продаж дозволялися кооперативним об’єднанням та окремим громадянам. Усі товари, що виготовлялися державними підприємствами, за виключенням тих, що надавалися робітникам як натуральні премії, мали здаватися до Наркомпроду УСРР, але не могли використовуватися цими підприємствами для торговельних операцій.
Коммунист, Харьков, 1921, 21 апреля.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7