Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

19 квітня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У схвалило проекти декретів Наркомпроду УСРР про збереження сільського господарства; про порядок вільного товарообміну та про торбарство. До останнього декрету було внесено зміни. Наркомпроду було запропоновано зняти загороджувальні загони з залізниць для попередження незаконного користування залізницях, а уряду опублікувати відповідний декрет. Вирішено поширити на територію УСРР декрет РНК РСФРР про незаконні поїздки по залізницям, застосовуючи до його порушників ув’язнення в концентраційних таборах строком на п’ять років. Запропоновано звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) про термінове припинення відрядження селян в УСРР для хлібозаготівель. Визначено строк вільного вивозу хліба для російських мішечників, що знаходилися на території УСРР, до 26 квітня. Заборонено в’їзд на територію Олександрівської губернії. Для його попередження військовому командуванню та ВУЧК запропоновано надати військову силу, відповідно з дислокацією військ, у розпорядження трійки по охороні доріг.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 74.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7