Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 липня 1921 (четвер)

Харків. Оголошено про відкриття в Червоноармійському та Робітничому клубах школи художнього слова для підготовки „фахівців пролетарського художнього слова”. Школа мала два факультети: російський та український. На обох факультетах навчання проводилося на основі загальних курсів: історична поетика (викладач – професор Машкін), літературна техніка (професор Харківського університету О. Білецький), історії ідеологій (професор Харківського інституту народної освіти С. Семковський). На українському факультеті також викладалися українська мова та література, українська версифікація, історія українського театру, історія української народної пісні, історія української музики.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 7 липня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7