Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Згідно постанови 4-го обласного з’їзду рад Донецького і Криворізького басейнів утворено Раду народних комісарів Донкривбасу, очолену Артемом (Ф.Сергеєвим). Займалася організацією червоногвардійських і червоноармійських загонів, їхнім озброєнням, виданням листівок, відозв із закликом на боротьбу з німецькими окупантами, керувала евакуацією цінностей і обладнання підприємств, з боями відступала у напрямку Царицина. У червні 1918 р. була ліквідована.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. К., 1967. – С.752.

У Харкові Раднарком створеної Донецько-Криворізької республіки наказав поширити сферу дії розпоряджень губернського головного штабу по боротьбі з контрреволюцією на всю область, перейменувавши його у “Головний штаб Донецької республіки по боротьбі з контрреволюцією”. Було скасовано офіційне представництво від ВЦВК УСРР. У повіти Головним штабом призначались військові комісари, які підлягали штабові. Всі збройні сили, які підпорядковувались різним революційним організаціям, переходили у його підпорядкування. Раднарком республіки видав декрет про організацію Червоної армії.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.9; Извести

Київ. “Робітнича газета” опублікувала відозву “До спокою!”, оповіщаючи про згоду між Центральними державами і Центральною Радою. Наголошувалося на тому, що німецьке військо “вступає, як військо приязної нам держави, з якою ми маємо мирний договір”. Отже, ні про яку окупацію України не йдеться. Про австрійське військо також говорилося, що воно йде в “порозумінні з Центральною Радою” і тому теж мусило підпорядковуватися розпорядженням українського уряду.
Робітнича газета. – 1918. - 27(14) лютого.

В Києві Центральний штаб по мобілізації в Червону армію повідомив, що він приступив до широкої мобілізації і формування військових частин всіх родів зброї.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах.– Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.8.

Після триденних жорстоких боїв на підступах до м.Києва, коли його захисники не могли далі стримувати наступ німецьких військ і українських формувань, Народний секретаріат УСРР виїхав до Полтави. Залишили місто члени виконкому Київської ради робітничих депутатів, Центральне бюро профспілок та ін. радянських організацій.
Последние новости (Київ, ранішній випуск). – 1918. - 1 березня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

З’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Київської губернії. Були присутні 130 делегатів (90 з провінції), з них: 71 комуніст, 18 членів УПСР(боротьбистів), 12 членів УСДРП (незалежних), 13 лівих есерів (борбистів), 10 безпартійних. З’їзд заслухав звіт про діяльність губвиконкому, обговорив земельне, продовольче та інші питання.
Робітнича газета. — 1919. — 5 березня.

С.Петлюра привітав телеграмою командувача УГА генерал-хорунжого М.Омеляновича-Павленка з першими успіхами Галицької армії у Вовчухівській операції і відзначив високу відданість і свідомість народу у боротьбі за республіку та її інтереси.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 27.

Харків. Ухвалення РНК УСРР декрету про народний комісаріат радянської пропаганди. Цей орган державного управління мав на меті “розвиток і закріплення у свідомості трудових мас ідей революційно–комуністичного будівництва і особливо ідеї радянської влади”.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 82–84.

Одеський повіт. Збройний виступ робітників і селян с. Бєляєвки проти французьких військ і білогвардійців. Повстання тривало до початку березня, після чого повстанці розсіялися по навколишніх селах.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 361.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Харків. Загальноміська конференція КСРМУ. Ухвалені резолюції про ставлення до різних юнацьких організацій (окремі юнацькі спілки, що мають “шовіністично-петлюрівську сутність”, визнані спробою розколити єдиний юнацький рух за національною ознакою); про важливість клубної роботи робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Вступ до міста білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 14 березня.

Харків. Міський губком КП(б)У в зв’язку з поширенням у робітничому середовищі антирадянської агітації з боку лівих есерів (інтернаціоналістів) доручив ЧК ліквідувати політичну діяльність цієї партії у місті.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 234.