Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Директорія УНР затвердила закон про заклик військових до дійсної служби.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 4. — 1919. — 28 січня.

У Києві відбулась Всеукраїнська конференція Об’єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії (ОЄСРП), на якій були присутні 40 делегатів, з них 25 з провінції (Одеська, Полтавська, Катеринославська губ.). Розглянула такі питання: політичний момент, ставлення до національно–персональної автономії; ухвалила скликати єврейський робітничий з’їзд.
Робітнича газета. — 1919. — 17 січня.

У Херсоні відбулась губернська селянська нарада, на якій були присутні представники від усіх повітів. Селянство вітало республіканський уряд й заявило, що підтримує його прагнення до незалежності України.
Українська Ставка. — 1919. — 16 січня.

Харків. Відділ внутрішніх справ Тимчасового робітничо–селянського уряду України видав розпорядження ревкомам та радам про ліквідацію буржуазного державного апарату та відновлення радянських органів влади.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 50–51.

Харків. Створення за наказом Реввійськради Українського фронту Групи військ Харківського напряму, яку очолив А.Скачко. До групи увійшли Друга Українська радянська дивізія, яка вела наступ на Полтаву—Кременчук і дві окремі групи військ: одна вела наступ в напрямку Лозова—Катеринослав, інша — на Донбас.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 344.

До Одеси прибуло командування союзних військ Антанти на чолі з генералом Д’Ансельмом і полковником Фрайденбергом. Генерал Д’Ансельм видав наказ, де заявив, що “Франція і союзники прийшли в Росію, щоб дати змогу всім чинникам доброї волі і патріотизму відновити порядок в краю”. Про Україну в наказі не згадувалось. На вимогу генерала українські війська звільнили для французьких військ район навколо Одеси. За згодою Києва вони відійшли на лінію Тирасполь—Бірзула—Вознесенськ—Миколаїв—Херсон.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . 1917–1921. — К., 2003. — С. 71.

Київський повітовий селянський з’їзд, на який з’їхалося 300 делегатів. Були обговорені питання сучасного політичного моменту, організації селянства, відбулись вибори делегатів на Трудовий конгрес України.
Робітнича газета. — 1919. — 17 січня.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Наказ Олександрійського повітового військревкому про негайне утворення волосних і сільських ревкомів у місцевостях, звільнених від білогвардійців.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 810.

Вінниця. Сформовано Тимчасовий комітет Української компартії Прикарпаття (УКПП) у складі Є. Коханенка, М. Опоки, М. Балицького, М. Гіржовської, В. Бойко та ін.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Харків. Оголошено про скликання І конференції безпартійної єврейської молоді столиці. Делегати на конференцію мали обиратися на підприємствах, де працювала єврейська молодь, із розрахунку 1 делегат від 5 робітників-євреїв. Визначено порядок денний конференції: про політичний момент і завдання робітничої молоді; про економічно-правову роботу та завдання пролетарської молоді; про культурні завдання; про виховання робітничої молоді; школи-клуби єврейської робітничої молоді; КСМУ та інші юнацькі організації.
Коммунист, Харьков, 1921, 13 января.