Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Ради народних міністрів міністр юстиції М.Ткаченко повідомив про від’їзд комісії по друкуванню грошей в Німеччину 15 березня, а напередодні мали бути подані проекти малюнків. На пропозицію німецького штабу в Києві РНМ ухвалила запропонувати французьким, англійським і більгійським офіцерам залишити Київ. РНМ ухвалила постанову з ряду питань – про функції Головної медико-санітарної управи, проекти законів про утворення Центрального українського комітету по шкіряних справах, про торф’яну монополію та ін.
Українська Центральна Рада. - Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.193-194.

На засіданні Малої ради ухвалено текст оповіщення “До громадян Української Народної Республіки”, розроблений комісією. У ньому Центральна Рада повідомляла, що незважаючи на війну, розпочату радянськими силами в Україні, на допомогу яким прийшли червоногвардійські загони з РСФРР, вона не припиняла своєї роботи. Під час свого перебування на Волині прийняла закони – земельний і про восьмигодинний робочий день, розглянула питання про організацію громадських робіт для безробітних, уклала договір про мир. Центральна Рада роз’яснювала, чому вона прийняла допомогу німецьких і австро-угорських військ. УЦР запевняла, що збереже незалежність Української Народної Республіки і як тільки будуть скликані Українські Установчі збори, передасть їм владу. Від фракції українських есерів надійшов запит відносно майбутнього Бессарабії, окупованої румунськими військами. Цей запит підтримали й інші партії. У зв’язку з роковинами початку Лютневої революції фракція українських есдеків запропонувала ухвалити закон про відзначення цього дня як свята.
Українська ЦентральнаРада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.195-196; 197-198.

Опублікована відозва ЦВК рад України до робітників і селян із закликом вступати до лав Червоної армії для боротьби проти німецьких та австро-угорських окупантів і гайдамаків.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.35-37.

Німецькі і українські військові підрозділи зайняи важливий стратегічний пункт – Черкаси, звідки відкривався шлях на Полтаву. Але ще до підходу військ у бій з радянськими загонами вступили місцеві сили – козачий курінь (460 чол.), поштово-телеграфні службовці і солдати–фронтовики.
Народня воля. – 1918. - 19 (6 )березня.

О 2 год. 30 хв. в Одесу прибули на автомобілі з району ст. Бірзула – ст. Роздільна німецькі парламентери – офіцери німецького Генерального штабу. На засіданні Румчероду разом з представниками радянської влади вони запропонували здати місто без бою, пообіцявши, що радянська організація влади буде збережена. Представники моряків, не знайшовши підтримки більшості зборів, залишили їх, заявивши, що без бою Одеса не буде здана.
Гражданская война на Украине. – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.41.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Проскурів. Приїзд до Директорії делегації ЗОУНР на чолі з Є.Петрушевичем. Галицький провід висловилась категорично проти припинення переговорів з Антантою. Він вважав, що переговори з більшовиками можна вести лише у випадку, якщо не вдасться домовитись з Антантою. ГоловаУкраїнської національної ради Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії як представник від ЗОУНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 113, 120.

Генерал Бартелемі у заяві Комісії польських справ Паризької мирної конференції наголосив, що ситуація біля Львова критична. Поляки без негайної допомоги будуть розбиті і викинуті з міста. У відповідь голова комісії Ж.Камбан звернувся до Вищої ради з вимогою негайного відправлення до Польщі армії Ю.Галлера.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 171; Довідник з історії України. — С. 556-557.

Проскурів. Спільна нарада ЦК УСДРП та представників УСДРП (незалежних). Під впливом незалежників УСДРП приєдналась до вимог УПСР визнати радянську форму влади в Україні, припинити переговори з Антантою і відновити з Радянської Росією.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 109.

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Харків. Міська конференція партії лівих есерів (борбистів), на якій заслухано доповідь губпаркома і райпаркома та ухвалено резолюцію з рекомендацією зробити політичну лінію губпаркома чіткішою в питаннях професійного руху, економічної політики та мілітаризації праці, звернути більшу увагу на роботу в робітничих районах і на селі, збільшити видавничу діяльність.
Борьба (Харків). – 1920. – 11 березня.

Харків. ІV Харківська губернська конференція КП(б)У за участю 314 делегатів, які представляли більше 6 тис. членів партії. Обговорено порядок денний для Всеукраїнської конференції; ставлення до інших партій; взаємовідносини УСРР та РСФРР; економічну політику (застережено, що у галузі господарства механічно переносяться організаційні військові форми, трудові армії перетворюються в паралельні місцеві господарські органи, які усувають профспілки від економічного будівництва); політику партії на селі (заперечувалась необхідність створення організацій незаможного селянства для боротьби з куркульством і для здійснення продовольчої політики радянської армії); доповіді з місць по повітах про партійну роботу КП(б)У. На відміну від усіх губернських партійних організацій України, Харківська партійна організація на своїй конференції виступила проти лінії ЦК КП(б)У, висуваючи з усіх питань свої тези і пропозиції. Ухвалено резолюції про партійне будівництво, профспілки, про комуністичний союз робітничої молоді. Рішення Харківської губернської конференції мали значний вплив на роботу ІV Всеукраїнської конференції КП(б)У.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 березня, 16 березня;Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и мате

Харків. Загальноміська конференція української партії лівих соціал-революціонерів (борбистів), на якій розглянуто питання про об’єднання лівих політичних сил (т. зв. лівонародництва) та ухвалено резолюцію з економічної політики. Черговою задачею радянської влади в господарському будівництві проголошувалося максимальне використання праці шляхом мобілізації всіх робітників. Мілітаризація праці вважалася придатною тільки в початковий період радянського будівництва під час господарської розрухи. Господарське будівництво мало базуватися на принципі централізації загального керівництва, регулювання, контролю та децентралізації управління і фактичного виконання єдиного господарського плану.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 березня, 20 березня.

Повсюдно відбулися мітинги, лекції та концерти на честь четвертої річниці Лютневої революції.
Коммунист, Харьков, 1921, 12 марта.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.