Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Рада міністрів асигнувала 500 тис. крб. на допомогу населенню м.Одеси, що постраждали від вибуху 31 серпня 1918 р., а також надала допомогу Одеському Союзові взаємодопомоги офіцерів у сумі 75 тис. крб. На пропозицію міністра закордонних справ Рада міністрів ухвалила створити Особливу нараду для переговорів з представниками Румунського уряду, що прибули в Київ, призначивши до складу цієї наради міністрів – фінансів, закордонних справ та торгівлі і промисловості. У той же час представники уряду Української Держави не прибули до комісії генерала Рауха в Одесу для переговорів про евакуацію українського і румунського майна. Рада міністрів заслухала повідомлення міністрів закордонних справ, внутрішніх справ і шляхів сполучень про зовнішнє і внутрішнє становище держави і прийняла рішення асигнувати у розпорядження військового міністра аванс в 5 млн. крб. на формування нових частин спеціального призначення.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 3-3 зв.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

Кам’янець–Подільський. Уряд та Директорія ухвалили рішення про проведення “Тижня українського козака” з метою організації всілякої матеріальної допомоги українській армії. Була видана відозва до населення.
Україна. — 1919. — 4 жовтня.

Кам’янець–Подільський. У приміщенні “Просвіти” відбулись загальні збори галичан, що перебували на території Наддніпрянської України. Вони обговорили питання сучасного політичного життя.
Україна. — 1919. — 3 жовтня.

Проголошення повсталими селянами с. Висунськ Миколаївського повіту Херсонської губ. та навколишніх сіл Висунської радянської республіки, яка проіснувала до 21 листопада.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 178–180.

Бої в районі Волновахи. Частини Червоної армії зупинили наступ частин Російської армії генерала П. Врангеля на Донецький басейн.
М.В. Фрунзе на фронтах гражданской войны. Сборник документов. – М. 1941. – С. 357.

ІV з’їзд рад Остерського повіту, Чернігівської губернії, за участю 135 делегатів, на якому ухвалено резолюцію за звітом повітвиконкому і його відділів.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 362 – 364.

Бої 6-ої стрілецької дивізії Дієвої армії УНР в районі селищ Охримовці – Божиківці з частинами Червоної армії (Віньковецький район, суч. Хмельницької обл.).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 60.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Командуючий арміями Південного фронту М.В. Фрунзе віддав наказ припинити військові дії проти армії та окремих загонів Н. Махна.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 265.

Звернення В.І. Леніна “До незаможних селян України”, в якому комнезами закликано надати допомогу Червоній армії для перемоги над силами генерала П. Врангеля.
Комуніст (Київ). – 1920. – 13 жовтня; В. И. Ленин об Украине. – К., 1978. – Ч. ІІ. – С. 366.

Одеса. Повітовий з’їзд комнезамів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 2 жовтня.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.