Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Гетьмана відвідала делегація офіцерів Сердюцької дивізії. Посилаючись на чутки, що П.Скоропадський і його кабінет міністрів дотримуються великоросійської орієнтації, делегати просили спростувати їх. Гетьман в бесіді з ними заявив, що ні він, ні сучасний уряд навіть не мають наміру дотримуватися подібної орієнтації і вважають своїм завданням: зберегти державність та самостійність України. Цього ж дня гетьмана відвідала делегація жінок військовополонених із скаргами на тяжкий матеріальний стан їхніх родин. П.Скоропадський пообіцяв розглянути це питання і запевнив, що урядові вдасться задовольнити ці домагання щодо повернення з полону їхніх чоловіків.
Робітнича газета. – 1918. – 12 травня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

І Мелітопольський повітовий з’їзд рад (Таврійська губ.). Заслухав і обговорив доповіді по земельному, продовольчому питаннях, стан народної освіти, ухвалив рішення про продовольчу допомогу трудящим Росії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Київ. Опубліковано відозву ЦК УПСР (комуністів–боротьбистів) про те, що вони не підтримують селянське повстання, яке розгорнулось в Україні; вважають усяке повстання проти чинного уряду ударом у спину міжнародній соціалістичній революції, зрадою радянської Угорщини і відданням України на поталу польським, румунським і денікінським ворогам. УПСР (комуністів–боротьбистів) повідомила, що делегує своїх представників до радянського уряду України.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 11 мая.

Київ. Опубліковано відозву до працюючого люду України з приводу заколоту Н.Григор’єва, яка закликала робітників і селян “прийти на допомогу своїй владі”. Її підписали ЦК КП(б)У, ЦК боротьбистів–комуністів, Оргкомітет УСДРП незалежних–лівих.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 11 мая.

Київ. Призначення В.Антонова–Овсієнка командуючим всіма збройними силами Радянської України.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 11 травня.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Київ. Командуючий польською армією та в.о. коменданта Києва генерал Е. Ридз-Смігли оголосив про запровадження воєнного стану у місті. Рух по місту дозволявся з 5 ранку до 8 вечора; зброю необхідно було здати протягом трьох днів; виїзд поза межі міста дозволявся спеціальним розпорядженням Команди міста та польовою жандармерією; всі публічні заклади мали зареєструватись протягом 48 годин. Одночасно повідомлялось, що на території колишньої Київської губернії, на північ від р. Росі, Житомирського повіту, колишньої Волинської губернії військові та приватні особи за карні проступки (дезертирство, повстання, мародерство, шпіонаж, грабунки, псування залізниць, телефонів, телеграфів) каратимуться військово-польовим судом через розстріл або повішення.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 11 травня.

Повідомлялося, що колія Київ – Фастів – Попельня – Козятин – Винниця – Жмеринка знаходилась в руках польської армії. Участок від Жмеринки до Вапнярки – в руках частин армії УНР.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 11 травня.

Житомир. Губерніальний комісар Волині затвердив інструкції про організацію тимчасової сільської та волосної влади.
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 18 травня 1920. – Ч. 6. – С. 3 – 4.

Київ. Більшовицький аероплан скинув дві бомби на військовий склад в Дарниці та на ланцюговий міст. Збройна боротьба на лівому березі Дніпра завершилася відступом частин Червоної армії з Броварів.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 13 травня, 14 травня;Красное знамя. – 1920. – 15 травня.

Харківський губернський з’їзд рад, на якому заслухано звітну доповідь Г.І. Петровського про роботу губревкому, обговорені питання про внутрішнє та зовнішнє становище радянської України. Обрано губернський виконавчий комітет і делегатів на ІV Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 224 – 227.

Харків. ІІ Всеукраїнський з’їзд КСРМУ. Ухвалено резолюції про поточний момент і задачі робітничої молоді (всіх членів комсомольської організації Правобережної України від 18 років вирішено перевести на казарменний стан і передати в розпорядження паркомів КП(б)У та військової влади; розробити план мобілізації КСРМУ Лівобережної України); про господарче будівництво; про організаційні питання – вирішено змінити назву на Комуністичний союз молоді України (КСМУ); про роботу на селі. Ухвалено звернення до революційної молоді України з закликом виступити на боротьбу проти білопольських інтервентів.
Образование и деятельность комсомольськой организации Харьковщины. 1917 – 1920. – Харьковское книжное издательство, 1961. – С. 239 – 255.