Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Зпеклі бої у Карпатах на горі Маківці, де особливо відзначилися 1-й та 2-й курені (батальйони) Українських січових стрільців, які зазнали значних людських втрат, проте виявили мужність і непоступливість, що було відзначено військовою командою окремим наказом.
Діло. – 1915. – 15 травня. – Ч. 19. – С. 1–2, 5.

Головою кабінету міністрів гетьманського уряду призначено професора М.Василенка, якому доручили сформувати його не пізніше вечора 1 травня (18 квітня).
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. 2002. – С.38.

Німецькі війська зайняли ст.Чорткове. Радянські загони відступили в напрямі Царицина і Ростова. На цей час Головштабом був вже втрачений зв’язок з 1-ю, 2-ю, 5-ю і Донецькою арміями.
Антонов-Овсеенко В.А.. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.280, 272.

Вночі, коли голова УЦР проф. М.Грушевський з дружиною сідав в автомобіль біля будинку Центральної ради, до нього кинувся чоловік, одягнений в форму січового стрільця, з рушницею у руках. Та нерви у злочинця здали, і його багнет тільки поранив М.Грушевського у плече. Удар був такої сили, що звалив М.Грушевського з ніг і поранив його дружину. Нападника схопили січові стрільці, що несли охорону будинку Центральної Ради.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

Проводилось німецькими властями обеззброєння населення м.Одеси. Було зайнято караулом німецьких солдат приміщення телефонної станції. Зранку до міста почали входити німецькі і австрійські загони, по місту розставлені гармати і кулемети. Після 10-ї год. ранку почалися обшуки квартир по всьому місту і тривали до самої ночі. Зібрану зброю вагонами вивезли з міста. Рада робітничих і солдатських депутатів закликала до витримки і уникнення будь-яких сутичок.
Народня воля. – 1918. – 9 травня (26 квітня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Рівне. Затвердження Директорією УНР закону про утворення Державної слідчої комісії для розслідування подій повстання 29 квітня 1919 р. (заколот В.Оскілка).
Вістник державних законів УНР. — Вип. 23. — 1919. — 14 липня.

Київ. Декрет ВУЦВК оголосив Україну збройним табором. Було утворено Раду робітничо–селянської оборони у складі: Х.Раковський (голова), наркоми військових справ, продовольства, шляхів сполучення, командувач військами Українського фронту, голова комісії по постачанню Червоної армії, два представники від ВУЦВК.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 112–113.

Ю.Галлер прибув до Львова, де був урочисто зустрінутий польським населенням міста.
Литвин М. Українсько-польська війна. 1918 -1919 рр. — С. 350.