Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Народний секретаріат України в телеграмі РНК РСФРР повідомив про оволодіння Києвом і переїзд сюди українського радянського уряду з Харкова. 12 лютого (30 січня) Народний секретаріат опублікував повідомлення про встановлення в Києві революційного порядку і початок роботи усіх секретарств і установ.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. – Хроника важнейших историко-партийных и революцио

Відбулося засідання Київської ради робітничих і солдатських депутатів, на якому обрано Військово-революційний комітет, до якого увійшло 10 чол., із них 5 – від партії більшовиків.
Известия Киевского совета рабочих и солдатских депутатов. – 1918. – 30 січня.

В Єлисаветграді за рішенням військово-революційого комітету почалось збройне повстання. Ревком використав сприятливі умови для збільшення революційних сил у місті. У цей день в Єлисаветград прибув 657-й Прутський полк, що повертався з фронту додому, Ревком звернувся до солдатів полку по допомогу. Спільними зусиллями червоногвардійці і солдати зламали опір кінної сотні ім. У.Гонти і заарештували членів Української військової ради.
ЦДАВОВУ. – Ф.3156. – Оп.2. – Спр. 131. – Арк. 4 – 5.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Станіславів. Відбулася друга сесія Української національної ради ЗУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Передмістя Києва. Невдала спроба контрнаступу Осадного корпусу Січових стрільців з метою повернути столицю.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.264–265.

Південь України. Війська Антанти просунулись на лінію Тирасполь—Бірзула— Вознесенськ—Новий Буг—Олешки—Берислав. Ними були зайняті Херсон та Миколаїв..
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 138

З Києва до Східної Галичини прибули два гарматні полки січових стрільців із Осадного корпусу полковника Є.Коновальця під командуванням галицьких сотників В.Зарницького і Я.Бутрима.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання. — С. 291.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Засідання кам’янецької Національної ради, на яких розглянуто діяльність Директорії і уряду УНР. Ухвалено резолюцію, в якій головна причина катастрофи УНР вбачалася в політиці Директорії та уряду; Директорія УНР в особі її голови С. Петлюри визначалась як “тимчасовий орган репрезентації” до скликання народного представництва; наголошувалося на тому, що голова Директорії не має права приймати будь-яких основних законів та укладати договори з іншими державами. Резолюція вимагала скликати предпарламент для вирішення питання про верховну владу в УНР та формування її уряду.
Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. 2, кн. 5. – С. 179 – 180;Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – Т. ІІІ. – К., 1999. – С. 187 – 188.

Київ. Конференція голів повітревкомів Київської губернії, на якій ухвалено резолюцію про організацію селянських комісій при повітревкомах та виконкомах.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 347 – 348.10 лют

Генерал О. Микитка видав наказ 2-му корпусу УГА про негайний перехід р. Дністер. При спробі переходу на територію Румунії за наказом начального ревкому УГА ген. Микитка і ген. Циріц були заарештовані. Галицьке військо отримало наказ почепити на шапках поряд з українськими відзнаками червоні стрічки.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 203 – 204.

1-й корпус УГА розташовувався в районі Чечельника, в районі Черноміна – Гонорівки – ст. Попелюхи, в районі Тимкова – Слободзея – ст. Слобідки, в районі Балти. 2-й корпус УГА знаходився в районі Бершаді та в Ольгополі. 3-й корпус УГА стояв в районі Кассель – Захаріївка – Бергдорф. Ревком призначив тимчасовим начальним вождем ЧУГА підполковника Вітошинського, а політкомісаром Д. Барчука.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 201 – 202.

Мелітополь, Олександрівської губернії. Організація ревкому.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 735.

Білозір’я, Сміла, Черкаського повіту, Київської губернії. Вступ до містечок полку Чорних Запорожців.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 29.