Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Австрійські війська відновили контратаки у районі Ковеля та 11-тої російської армії з метою прорвати оборону, змусити російська війська відійти до р. Стир і створити загрозу лівому флангу 8-мої армії. 4 липня (21 червня) після важких боїв війська 11-тої армії все ж зупинили наступ австрійських військ.
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 201.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

По доповіді міністра сповідань Рада міністрів запропонувала урядові підготувати проект декларації про взаємини церкви і держави в Україні. Рада міністрів схвалила законопроект про порядок реєстрації і затвердження Статутів акціонерних компаній.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 3. – Арк. 55-55 зв., 56-56 зв.

Затверджена гетьманом постанова Ради міністрів про асигнування 9 000 000 карбованців на утримання державної варти з коштів державної скарбниці (по 1 млн. на кожну губернію).
Державний вістник. – 1918. – 5 липня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

Кам’янець–Подільський. Урочистості з нагоди других роковин І Універсалу УЦР. У мітингах і маніфестаціях взяли участь члени Директорії О.Макаренко, Ф.Швець, представник від армії, заступник головного державного інспектора І.Романченко, міністри. Відбувся молебень, увечері — безплатні вистави та концерти.
Визволення. — 1919. — 2 липня.

Кам’янець–Подільський. До головного отамана прибула делегація від Головного штабу Повстанського центрального комітету. Вона повідомила, що вся Україна охоплена селянськими повстаннями. Найбільші сили на Київщині — Васильківський, Сквирський, Таращанський, Білоцерківський, Липовецький повіти захоплені повстанцями. На Херсонщині, Катеринославщині і Таврії оперує Григор’єв. Дрібні повстанські загони — скрізь по Україні. На Полтавщині і Катеринославщині повстанцями припинений будь–якій залізничний рух. Лінії, по яких продовольство і майно вивозяться до Росії, перерізані.
Український козак. — 1919. — 3 липня.

У Києві був проведений “День червоного командира”, відбувся парад військ на Софійському майдані, де з промовою виступали Х.Раковський, І.Дзевалтовський (заступник наркома військових справ). Увечері відбулись концерти і вистави.
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 11 липня.

Білогвардійці завершили вигнання Кримської радянської армії за межі Криму. Рештки червоних військ на чолі з П.Дибенком відступили до північної Таврії в район Каховки, Беріслава, Херсону.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 143.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.