Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

22 лютого німці зайняли Коростень. Жорстокі бої зав’язалися поблизу Бердичева. Півторатисячний загін Військово-революційного комітету Південно-Західного фронту під командуванням В.Кіквідзе у цей день перейшов у наступ і примусив українські загони К.Прісовського, що підійшли з Житомира у чотирьох ешелонах при підтримці бронепотягу, відступити. Після чотириденних боїв, радянські загони, не маючи підкріплень, відступили до Козятина. Українські війська у цих боях зазнали великих втрат. В одному з боїв загинув отаман Савіцький (Савинський). Його мужня поведінка була відзначена у наказі військового міністра, а його батареї було присвоєне наіменування “імені отамана Савіцького”.
Вісник УНР (м.Київ). – 1918. – 26 (13) лютого. Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.410 ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 8 зв.

На засіданні Київської ради робітничих і солдатських депутатів представники чехо-словацьких формувань заявили про своє бажання боротися проти німецьких військ разом з трудящими Української радянської республіки. Вестник УНР. – 1918. - 26 (13) лютого
Последние новости (Київ, ранішній випуск). – 1918. – 23 лютого.

Почався наступ 2-ї австро-угорської армії на Буковині і у районі Волочиська. На засіданні Ради народних міністрів УНР ухвалено доручити Міністерству шляхів видати розпорядження, що комітети на залізницях лише організація професійна і не мають права втручатись в справи адміністраційні. За допомогою українських організацій пропонувалося перевірити всіх відповідних осіб з боку їх ставлення до України, розробити інструкції коменданту, начальнику станції і комісарові. Заслухано проект закону про новий стиль і ухвалили передати на розгляд і затвердження Малої ради. В.И.Петров. Отражение страной Советов нашествия германского империализма в 1918 году. – М., 1980. – С.72
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. - К., 1997. – С.163-164.

Мобілізаційний відділ Народного секретаріату УСРР звернувся з закликом до робітників, солдатів і селян стати на захист соціалістичної республіки, формувати нові частини, необхідні для боротьби з добре оснащеними німецькими військами – польові артилерійські бригади, важкі артдивізіони, кулеметні команди, кавалерійські частини.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.5 – 6.

В Катеринославі від імені Ради робітничих і солдатських депутатів, її військового відділу видано наказ всім полковим і іншим комітетам гарнізону приступити до запису добровольців до лав Червоної армії.
Голос солдата (Катеринослав). – 1918. – 24(11) лютого.

В.о. військового міністра О.Жуковський підписав Статут Особої армії УНР, яка організовувалась на підставі вільного найму вояків всіх ступенів і рангів. Одночасно була оголошена урочиста обіцянка (підписка), яку мав дати кожний вступаючий до її лав громадянин: - підлягати всім військовим законам, що видавались для цієї армії. Одночасно повідомлялись і розміри оплати воякам та командирам частин. Озброювались, одягались і харчувались вояки коштом Української Республіки. Поранені у бою мали отримувати допомогу в розмірі 500 крб.
Народня воля. – 1918. - 1 березня (16 лютого).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Вінниця. Затвердження Директорією закону про утворення посади Наказного отамана, у функції якого входило безпосереднє ведення військових операцій, командування Дієвою армією, тоді як Головний отаман С.Петлюра мав здійснювати загальне керівництво усіма збройними силами республіки. Наказним отаманом призначено генерала О.Грекова.
ЦДАВО України. Ф.1092. — Оп.6. — Спр.2. — Арк. 10–11; 34; Вістник державних законів УНР. — Вип. 16. — 1919. — 2 травня.

Ходорів. На вимогу місії Антанти укладено перемир’я між українцями і поляками, яке вступило в силу з 25 лютого.
Довідник з історії України. — С. 61.

Ямпільський повіт, Подільської губернії. Просування білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова. Ліквідація Ямпільської повітової виконавчої ради УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 538. – Оп. 1. – Спр. 174. – Арк. 8.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

І Донецька губернська конференція КП(б)У.
Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С. 61.22 – 28 лютого

Харків. Загальноміська конференція КСРМУ. Ухвалені резолюції про ставлення до різних юнацьких організацій (окремі юнацькі спілки, що мають “шовіністично-петлюрівську сутність”, визнані спробою розколити єдиний юнацький рух за національною ознакою); про важливість клубної роботи робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ), Катеринославської губернії. Губернська партійна конференція КП(б)У за участю 66 делегатів. Ухвалені резолюції про радянське будівництво, про національне питання і взаємини з радянською Росією, про анархистів і махновщину, Червону армію і партизанщину. Прагнення до організації самостійної української Червоної армії названо “контрреволюційним, петлюрівщиною”; комуністи були закликані розкривати “націоналістичну дрібнобуржуазну суть боротьбизму” перед широкими масами трудящих.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 724 – 728.