Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Наказом Гетьмана П.Скоропадського в.о. державного секретаря І.Кістяківського призначено міністром внутрішніх справ.
Нова рада. – 1918. – 30(17) липня.

У Єлисаветграді австрійські власті усунули з посад голову міської думи, міського голову та одного з членів міської управи.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 101. – Арк. 51.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

Кам'янець-Подільський. Директорія УНР поклала на Державну слідчу комісію, утворену 30 квітня 1919 р. для розслідування заколоту отамана В.Оскілка, розслідування "повстання отамана Болбочана проти влади Української Народної Республіки".
Вістник державних законів УНР. — Вип. 28. — 1919 — 1 серпня.

Після впертого 9-годинного бою українське військо зайняло Жмеринку. Червоноармійці, відступаючи, підірвали тунель і зіпсували 36 паровозів. Захоплено трофеї: багато набоїв і бронепоїзд-черепаху. Населення радо зустріло українську владу, до війська записалося 8 тис. селян.
Український козак. — 1919. — 9 липня; Визволення. — 1919. — 7 липня.

Є.Петрушевич на вимогу С.Петлюри звільнив з посади головнокомандувача Галицької армії генерала О.Грекова і призначив генерала М.Тарнавського, начальником штабу став полковник А.Шаманек.
Довідник з історії України. — С. 843-844, 1068; Верига В. Визвольні змагання в Україні. 1914 — 1923 рр. — Том 1. — С. 484.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Бахмутському, Ізюмському, Костянтиноградському, Новомосковському та Павлоградському повітами, протягом якого їхня численність зросла до 10 тис. бійців.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Частинами Червоної армії зайнята лінія ст. Комаровці – Зечинці – Богданівці – Немчинці – Проскурів.
ЦДАГО України. – Ф. 5. – Оп. 1. – Спр. 302. – Арк. 18.

Бар. Вступ до міста частин Червоної армії.
Красное знамя. – 1920 – 7 липня.

Постанова Директорії УНР “Про організацію комісії по розробленню тимчасового закону про форму Державного устрію та порядок законодавстава в УНР і закону про організацію парламенту”.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 445. – Арк 15 – 15 зв.