Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Малої ради обговорювалось питання організації громадських робіт, до яких вирішили залучити широку мережу міських і земських органів самоврядування при фінансовій допомозі уряду, а також професійних робітничих організацій. З приводу наказу фельдмаршала Г.фон-Ейхгорна дав пояснення голова РНМ В.Голубович, наголосивши на тому, що наказ був невірно перекладений. Міністерство земельних справ запропонувало земельним комітетам і комісарам вжити всіх заходів, щоб розграбований селянами реманент і збіжжя були повернуті у розпорядження земельних комітетів. За наказом міністра земельних справ на місця йшли телеграми з вимогами засіяти всі поля, що ніби то і викликало тривогу німецьких військових властей.
Робітнича газета. – 1918. - 19 квітня

Мала рада розглянула законопроект про недоторканість особи членів Центральної Ради, внесений фракцією сіоністів. Крім того ухвалили поповнити законопроект пунктом про недоторканість членів Українських Установчих зборів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.287-288.

Передові підрозділи кримської групи українського війська вступили в бій з радянськими частинами, що обороняли Мелітополь. Перевага у технічному оснащенні групи артилерією та підтримка бронепотягів дозволили їм здобути перемогу - радянські частини почали відступати на сивашські позиції.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.417.

У Таганрозі, куди евакуювався радянський уряд України, у квітні ц.р. за рішенням сесії ЦВК рад України замість ЦВК рад і радянського уряду – Народного секретаріату було створене Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою проти німецьких окупантів т.зв., “повстанська дев’ятка”. До неї увійшли більшовики А.Бубнов, В.Затонський, Г.П’ятаков, С.Косіор, М.Скрипник (голова), а також представники лівих есерів та лівих українських соціал-демократів. Це Бюро діяло до 1-го з’їзду КП(б)У (липень 1918 р.), який сформував Всеукраїнський центральний військово-революційний комітет для керівництва боротьбою проти гетьманської влади і іноземної окупації. Сприяв створенню на окупованих територіях ревкомів, повстансько-партизанських загонів, надавав фінансову та військову допомогу.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К. – 1987. – С.122, 125.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Катеринослав. Губернська конференція КП(б)У обговорила питання про роботу у Червоній армії та на селі, про партійну пресу, святкування 1 травня та ін.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 365–371.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Харків. Публікація декларації, ухваленої фракцією лівих соціалістів-революціонерів (борбистів) Харківської ради робочих та червоноармійських депутатів. Фракція закликала трудящих до згуртування навколо радянської влади для рішучого натиску на фронт господарчої розрухи. Вона схвалювала загальну трудову повинність, продрозверстку як засоби виконання радянською владою своїх задач – забезпечення промислових центрів продуктами першої необхідності та збільшення виробничих сил.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 квітня.

Харків. Публікація “Звернення голови РНК УСРР Х. Раковського до галичан”, в якому роз’яснювалось, що мета уряду УСРР – допомогти Східній Галичині “вирватися з-під ярма польських поміщиків і створити в Галичині незалежну владу галицьких робітників і селян”.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 квітня.