Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

П.Скоропадський призначив виконуючим обов’язки голови Ради міністрів Української Держави М.Василенка, який з 3 до 20 травня ц.р. паралельно виконував обов’язки міністра закордонних справ, а з 3 травня ще й міністра освіти. 8 липня він очолив утворений гетьманом Державний Сенат.
Уряди України у ХХ ст. –Науково-документальне видання. – К. – 2001. – С.114-115.

П.Скоропадський призначив головою (отаманом) Ради міністрів Української Держави Ф.Лизогуба. 2 – 10 травня 1918 р. сформовано уряд.
Державний вістник. – 1918. - 16 травня

Рада міністрів Української Держави ухвалила на своєму засіданні заснувати при Раді міністрів Юридичну нараду, до відома якої входили б питання Юридичної наради, заснованої ще Тимчасовим урядом 30 березня 1917 р. З метою поліпшення грошового і фінансового становища Рада міністрів визнала необхідним запровадити монополію на цукор, табак і сірники та підвищення залізничних тарифів, впровадження казенної винної монополії.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 16. – Арк. 30.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Шепетівка. Українські війська залишили місто, відступивши до Славути–Перемишля.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність . — С.66.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Берлін (Німеччина). ІІ конференція представників українських громад полонених і просвітніх інституцій в таборах полонених в Німеччині за участю 39 представників від 17 таборів.
Вперед (Львів). – 1920. – 3 червня.

Кам’янець-Подільський. Засідання РНМ УНР під головуванням міністра закордонних справ А. Лівицького, на якому розглянуто питання про відновлення діяльності центральних державних установ.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 5.

Наказ Директорії УНР про зміни в складі уряду УНР. Звільнялися: І. Мазепа – з посади міністра внутрішніх справ з залишенням на посаді голови Ради народних міністрів, П. Христюк – з посади товариша міністра внутрішніх справ, М. Ковалевський – з посади міністра земельних справ. Призначалися: М. Білінський – міністром внутрішніх справ, Г. Юзефський – товаришем міністра внутрішніх справ, С. Стемповський – міністром земельних справ, П. Пилипчук – товаришем міністра шляхів з дорученням керувати міністерством шляхів, П. Холодний – з дорученням керувати міністерством народної освіти.
Петлюра С. Листи, статті, документи. – К., 1999. – Т. ІІІ. – С. 205.

Бій полку Чорних Запорожців армії УНР з частинами Червоної армії за м. Тульчин, Брацлавського повіту, Подільської губернії.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 66 – 67.ст.

Вапнярка, Подільської губернії. Вступ Київської дивізії армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 67.

Біла Церква, Рокитне, Київської губернії. Вступ до міст частин польського війська.
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 226.

Черкаси. Засідання членів Київського губкому, губвиконкому та Черкаського повітвиконкому, на якому вирішено, що Черкаси стають тимчасовим губернським центром. Ці функції зберегалися за ним до 13 червня.
Трудящі Черкащини в боротьбі за владу Рад. 1917 – 1920 рр. – Черкаси, 1957. – С. 216.