Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рада народних міністрів на пропозицію В.Голубовича ухвалила, щоб всі постанови і розпорядження окремих міністерств, які стосувались робітничого питання, не видавались без згоди Міністерства праці. Відносно заборони міністром шляхів з’їзду організацій Південно-Західних залізниць, Мала рада ухвалила, що такий з’їзд не повинен бути заборонений. Цей конфлікт мали погодити міністерства шляхів і праці.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.274-275.

Учасники агрономічної наради при Вінницькому повітовому земельному Комітеті постановили після ознайомлення з наказом Головнокомандуючого німецьким військом Г. фон-Ейхгорна, опублікованого в “Киевской мысли”, яким надавалось право німецьким властям активно втручатись в справу посівної, висловили рішучий протест проти видання наказів подібного роду, оскільки таке можливе лише в окупованій державі.
Народня воля. – 1918. – 25 (12) квітня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Рівне. Новий уряд УНР на чолі з Б.Матросом видав урядову декларацію. Документ аналізував становище УНР, закликав до боротьби як проти більшовиків, так і проти поляків. Уряд наголошував, що відмовляється від чужоземної військової допомоги, а в галузі внутрішньої політики декларував прагнення до зміцнення демократичного ладу на основі утворення трудових робітничо–селянських рад.
Робітнича газета. — 1919. — 15 квітня.

Рівне. Уряд УНР видав прокламацію, де заявив, що буде боротися “з порушенням громадського порядку, викриватиме і суворо каратиме заводіяк, злочинців та погромників”. Це був перший урядовий документ, спрямований на захист єврейського населення. Наступного дня командування українських військ видало наказ про арешт та віддання під трибунал усіх вояків, що підбурювали козаків брати участь у погромах.
Гунчак Т. Симон Петлюра і євреї. — С. 18.

Житомир. Вступ до міста частин 1-ї Української радянської дивізії.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 350.

Київ. Опубліковано постанову Вищї ради народного господарства РСФРР та Ради народного господарства України про проведення єдиної економічної політики. Постанова об’єднувала товарні фонди республік, встановлювала загальний виробничий план та ціни на сировину. Промисловість України мала фінансуватись через ВРНГ.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 12 апреля.

Київ. Опубліковано декрет РНК УСРР “Про розверстку надлишків урожаю 1918 р. і попередніх років”, який декларував перехід до примусових методів хлібозаготівлі. В села України почали прибувати продовольчі загони, сформовані у Центральній Росії.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 12 апреля.