"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Жовтень 1918

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

17-22 (4-9) жовтня З 1918 (четвер - вівторок)

У ці дні в Москві працював ІІ-й з’їзд КП(б)У. У його роботі взяли участь 125 делегатів, які представляли близько 9 тис. членів партії. Делегати заслухали звіт ЦК КП(б)У і Центрального військово-революційного комітету, доповіді з місць, розглянули питання про міжнародне становище, поточний момент, святкування першої річниці жовтневої революції, ставлення до інших партій, підтвердили визнання платформи радянської влади, визначили заходи для скликання ІІІ-го з’їзду КП(б)У, обрали керівні органи партії. Делегати піддали критиці діяльність ЦК КП(б)У та Центрального ВРК. Вони звинувачували їх у спрямуванні зусиль майже виключно на військову роботу у прикордонній смузі, а також у передчасному заклику до повстання в Україні у серпневому наказі № 1. В резолюції про поточний момент підкреслювалося, що продовження існування в Україні гетьманської влади становить величезну небезпеку для російської революції, бо Україна перетворювалася на центр об’єднання усіх прихильників відновлення “єдиної і неділимої” Росії. Окрему резолюцію було присвячено святкуванню першої річниці Жовтневої революції 1917 р. Щодо формування ВРК, то до його складу могли обиратися лише комуністи, а там, де в них переважали позапартійні - місцевим партійним комітетам вмінювалося в обов’язок домагатися підкорення їх своєму впливу. Пильну увагу делегати приділили аналізу міжнародного та внутрішнього становища України, засудили намагання іноземних держав перетворити останню на військову і політичну базу у боротьбі проти радянської Росії. Найважливішим завданням партії ІІ-й з’їзд КП(б)У вважав збереження єдності з Росією.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.616 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбор

19-24 (6-11) жовтня 1918 (З суботи до четверга)

У Москві відбулася І-ша конференція комуністичних організацій окупованих областей, на якій були представлені партійні осередки Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України, Польщі, Фінляндії та окупованих областей РСФРР. Її роботою керував секретар ЦК РКП(б) Я.Свердлов. З делегатами зустрічався В.Ленін. Конференція розглянула питання: про поточний момент, лозунги партії в окупованих областях, про підготовку збройного повстання, посилення агітації серед австро-німецьких військ тощо. Велика увага приділялася національному питанню.
Українська РСР в період громадянської війни. – 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.441-442.

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Київ. П.Скоропадський затвердив закон про облік і мобілізацію перебуваючих у межах України офіцерів і понадстрокових унтер-офіцерів колишньої російської армії та колишніх юнкерів військових шкіл. З метою підтримання державної безпеки і громадського спокою передбачалося формувати у складі української армії Окремий корпус на основі цього закону. Особам усіх зазначених вище категорій до 35 років пропонувалося в 7-денний термін прибути до місцевого військового начальника для обліку і з’ясування, з якого часу вони вважаються мобілізованими. Офіцерам і понадстроковим більш як 35 років дозволялося вступати до цих зразково-інструкторських частин добровільно. Усі, хто увійшов до цих частин, вважалися перебуваючими на дійсній військовій службі і підлягали військовим законам.
Державний вістник. – 1918. - 22 жовтня.

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Київ. П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів “Тимчасову постанову про Окремий корпус”, утворений для боротьби з анархією у прикордонній смузі. Він підлягав безпосередньо Гетьману.
Державний вістник. – 1918. – 22 жовтня.

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

На засіданні Українського Національного Союзу в Києві була зроблена грунтовна доповідь про внутрішню організацію України і планомірне використання її творчих сил та репрезентацію її за кордоном. Було ухвалено утворити комісії апарату Союзу. Комісія з внутрішніх справ (голова А.Ніковський – с.ф.) проводила всю підготовчу роботу на місцях і мала виробити проект скликання Установчого Парламенту; з військових справ – виробити проект майбутньої української армії (голова В.Винниченко – с.д.). М.Шаповал (с.-р.) очолив комісію із закордонних справ, К.Мацієвич (с.-ф.) – земельних справ, яка мала розробити проект земельної реформи. На чолі фінансової комісії став П.Мазуренко (с.-д.), юридичної – В.Лещенко (с.-ф.). Остання мала розробити проект суду в Україні. Крім церковної мали бути організовані ще кілька комісій.
Народня воля. – 1918. - 24 жовтня (11).

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Союз хліборобів-власників розколовся на дві течії. Дрібні хлібороби, очолені М.Коваленком, подали Гетьману меморандум, в якому обстоювали незалежність і суверенність України, а делегація великих землевласників заявила “про розуміння нею самостійності як тимчасової, перехідної форми до федерації з майбутньою обновленою Росією”.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.405.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

11 вересня – 12 листопада 1919

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

26 вересня — 25 жовтня 1919

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

14 жовтня 1919 (вівторок)

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Середина жовтня — грудень 1919

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Жовтень 1920

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

18 – 23 жовтня 1920 (понеділок– субота)

Харків. І Всеукраїнський з’їзд комнезамів, на який прибуло 1082 делегата (з них третина – комуністи). З’їзд заслухав доповіді народних комісарів освіти, земельних справ, продовольства, обговорив питання про міжнародне і внутрішнє становище України, про завдання незаможного селянства, боротьбу з бандитизмом. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський зачитав телеграму В.І. Леніна, в якій, зокрема, говорилося про необхідність обговорити на конференції питання про колективний обробіток, прокатні пункти, відібрання землі у куркулів зверх трудової норми. З’їзд приняв по доповідях відповідні резолюції, а також відозву до незаможного селянства. Заклик В.І. Леніна мобілізувати всі сили на боротьбу з силами генерала П. Врангеля знайшов своє втілення в проведенні тижня допомоги фронту під гаслом “Незаможник, на коня!”.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 68 – 86.

20 жовтня 1920 (середа)

Полтава. Відкриття І повітової конференції робітниць і селянок.
Вісті (Полтава). – 1920. – 20 жовтня.

14 жовтня 1921 (п'ятниця)

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

20 жовтня 1921 (четвер)

Ст. Романковці, Бессарабія. Відбулася сутичка між повстанцями та румунськими частинами піхоти й кавалерії. Група повстанців підірвала паровоз і обстріляла поїзд.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

1922

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

14 березня 1922 (вівторок)

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.