Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Генерал Бартелемі зажадав від Начальної команди УГА припинення військових дій і забезпечення проїзду його місії до галицької ставки у Ходорові.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання. — С. 298.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Спільно з частинами 45-ї червоної дивізії корпус генерала А. Кравса брав участь у боях проти денікінської групи генерала Бредова, що пробивалася до Могильова. В цих боях особливо відзначилися курені Львівської бригади підполковника А. Бізанца.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 289.

Чернігів. ІІ Чернігівський губернський з’їзд КСРМУ, на якому заслухано доповіді з місць та ухвалено відповідну резолюцію.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 220 – 221.

Польські війська перейшли у наступ проти частин Червоної армії з метою відкинення їх на схід від Старокостянтинова – Проскурова. Польські війська зайняли лінію Хмільник – Меджибіж.
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 199.

Ямпільський повіт, Подільської губернії. Просування білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова. Ліквідація Ямпільської повітової виконавчої ради УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 538. – Оп. 1. – Спр. 174. – Арк. 8.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Відбувся другий зимовий похід армії УНР під проводом Ю. Тютюнника.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про радянське будівництво в Україні. Було ухвалено поширити постанову VІІІ Всеросійського з’їзду рад, доповнивши її вказівками про організацію ревкомів та про участь комнезамів у радянському будівництві поряд з органами влади.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 17, арк. 27.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло заяву лівих соціалістів-революціонерів про надання їм чотирьох місць з правом дорадчого голосу на Всеукраїнському з’їзді рад.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 17, арк. 27.

Радомишльський повіт Київської губернії. За допомогою незаможників знищено збройний загін отамана Крижанівського.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 6 лютого.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про чергові завдання комнезамів. Тези з питання про чергові завдання комнезамів доручалося скласти Д. Мануїльському, С. Косіору та Д. Лебедю. В основу тез пропонувалося покласти пропозиції про необхідність доповнення старих завдань новими виробничими, а саме, про участь у відбудові сільського господарства на колективних засадах.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 27.

Харків. Відбулося засідання Центрального бюро по виробничій пропаганді під головуванням М. Рейхеля. Прийнято постанову про посилення виробничої пропаганди шляхом залучення фахівців у дисциплінарному порядку до роботи по складанню брошур, листівок, текстів лекцій та інших пропагандистських матеріалів. Також вирішено створити видавничу колегію для публікації таких матеріалів.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 февраля.