Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Решетилівка, Полтавської губернії. Губернський комендант видав наказ негайно розпустити засновані по селах і містах Полтавщити радянською владою “совіти крестьянських, робітничих і солдатських депутатів”. Натомісць відновлювалася діяльність губернського, повітових і волосних земств у тому складі, який був до більшовицького повстання. Перевірявся склад міліції, виявлялося коло осіб, які мали право тримати зброю. Вилучену у населення зброю здавали комендантам.
Полтавські губернські відомости. – 1918. - 17 квітня.

Цього дня розпочало діяльність Українське телеграфне агентство.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 9. – Арк. 69.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Хирів. Переговори між делегаціями ЗОУНР і Польщі за участю спостерігача із Парижу генерала Ф.Кернана. Поляки вимагали від українців відійти на “лінію Бартелемі”, в противному разі погрожували армією Галлера. Українці відмовилися і запропонувати припинити вогонь та провести переговори в Парижі під опікою Найвищої ради мирної конференції.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 180 -181.

Маріуполь. Бої за місто між радянськими частинами (3–я Задніпровська бригада Н.Махна) та білогвардійцями й французькою ескадрою. 29 березня 1919 р. махновці взяли місто.
Верстюк В. Махновщина. — С. 76.

Кам’янець–Подільський. Самоліквідація Комітету охорони республіки.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 125.

Київ. Повідомлення про переїзд з Харкова до Києва народного комісаріату внутрішніх справ, окремих відділів наркомату продовольства, для яких приготували приміщення кількох готелів та житлових будинків.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Повідомлення про арешт Київською губчека і утримання в якості заручників членів УСДРП та УСДРП (незалежних) В.Садовського, Л.Чикаленка, А.Пісоцького, Ю.Мазуренка, А.Яковенка та ін. В офіційній заяві йшлося, що доля заручників залежатиме від подальшої поведінки партій.
Коммунист. — 1919. — 28 марта.

Червона армія зайняла Проскурів і Могилів–Подільський.
Боротьба. — 1919. — 30 березня.

Жмеринка. До начальника залоги Червоної армії звернулася делегація від українського війська, яке займало район залізниці між Браїловом, Одесою та Бессарабією. Після переговорів відбувся перехід 10 тис. українців до Червоної армії. Перед здачею у цих частинах велась активна агітація за комуністичний режим з роздачею листівок.
Боротьба. — 1919. — 30 березня.