Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Останнє засідання 9-ї сесії Центральної Ради проходило під безперервні вибухи гранат і шрапнелів, що розривались недалеко від будинку Педагогічного музею. Було заслухано повідомлення голови Ради народних міністрів В.Голубовича про становище в Києві, яке йому здавалось не таким вже й загрозливим. Внесено пропозицію про пошуки до замирення з більшовиками, які впритул підійшли до Києва і обстрілювали місто з гармат. Виступити посередниками зголошувалися іноземні консули. Але згоди не досягли, бо більшість учасників засідання вважала компроміс можливим лише за умови здачі зброї більшовиками і підкорення їх урядові УНР, що було нереальним. Від комісії законодатних (законодавчих) внесень подано на розгляд і затвердження 3-и законопроекти: 1) про восьмигодинний робочий день, 2) про державно-робітничий контроль над підприємствами і 3)тимчасові правила про громадські роботи. Центральна Рада затвердила тільки перший, інші два ухвалила передати на розгляд Малої ради. На цьому 9-у сесію було закрито.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 лютого 1918 р. – К., 1997. – С.123-125.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Станіславів. Відбулася друга сесія Української національної ради ЗУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Вінниця. Затвердження Директорією статуту Всеукраїнського союзу земств (народних рад) — органів місцевого самоврядування УНР.
ЦДАВО України. — Ф.1092. — оп.6. — Спр.2. — Арк.60; Вістник державних законів УНР. — Вип.13— 1919. — 6 березня.

Вінниця Ухвалення Головним комітетом УПСФ резолюції про продовження переговорів та обов’язкове досягнення згоди з Антантою.
Українська Ставка. — 1919. — 13 лютого.

Уманський повітовий селянський з’їзд Київської губ. Схвалив рішення Трудового конгресу України, утворив повітову трудову раду, ухвалив надати всебічну допомогу армії УНР.
Робітнича газета. — 1919. — 18 лютого.

Харків. Ухвалення РНК УСРР декрету про скасування станів і цивільних чинів. Усі існуючі до цього на Україні стани та відповідні їм звання (дворянин, купець, міщанин, селянин та ін.) та титули (князівські, графські), а також цивільні чини (тайні, статські радники та ін.) були скасовані. Для всього населення України, за виключенням іноземних підданих, встановлювалося одне загальне найменування — громадянин Української Республіки.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 75.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Старобільський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція за участю 700 делегатів (більшість – “куркулі”).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 203.

Зміївський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція за участю 230 делегатів (більшість – “куркулі”), на якій ухвалено резолюцію з продовольчого питання (про встановлення товарообміну між селом і містом через селянські продоргани в обхід радянських).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 202 – 203.

Харків. Звернення Всеукрревкому до робітників і селян про задачі остаточного розгрому Денікіна і радянського будівництва на Україні. Проголошувалось утвердження робітничо-селянської влади, української мови як засобу звільнення трудящих мас з-під національного гноблення. Після очищення України від “білогвардейських банд” буде приступлено до виборів на ІV з’їзд робітників, селян і червоноармійців України, щоб обрати новий склад ЦВК І РНК УСРР.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 728 – 731.

Одеса, Одеської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії. Відступ частин Добровольчої армії у бік Тирасполя (відділ генерала Н. Бредова), на с. Маяки (5-та пехотна дивізія генерала Промтова) та на Овідіополь (відділ генерала Васильєва).
Красное знамя. – 1920. – 9 лютого, 27 лютого, 29 лютого.

Начальний ревком УГА видав наказ, відповідно до якого галицькі частини, дислоковані на схід від Дністра, утворювали ЧУГА. Найвищою владою в армії проголошувався начальний ревком, який розпочав переговори з представниками червоних підрозділів Й. Якіра (1896 – 1937), що прибули до штабу І і ІІ галицьких корпусів. У відповідь на це НК УГА звільнила полковника А. Шаманека з посади командуючого 1-м корпусом УГА і ще раз підтвердила команду перейти на територію Румунії. Сформувалось два командування УГА з протилежними програмами.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 196, 198 – 199

Київ. Засідання ЦК УПСР (борбистів), на якому ухвалено постанову про лояльне ставлення до радянської влади і про необхідність відновлення легальної діяльності партії під більшовицьком режимом.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 337.

Вступ частин Червоної армії до с. Цибулів. Вирушення частин південної колони отамана М. Омельяновича-Павленка з с. Цибулів (район ст. Знам’янка) на північний схід.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 310.