Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Ради міністрів Української Держави розглядалось питання про арешт колишніх міністрів – оскільки їхня діяльність не виходила за межі їх поглядів, згідно ухваленому гетьманом закону про свободу совісті вони не несли відповідальності і арешту не підлягали. У подальшому, якщо б вони поширювали свої погляди, що не відповідали новій владі, мали понести покарання. Рада міністрів ухвалила вжити заходів на місцях до того, щоб не були пограбовані гроші, переведені земельним комітетам, оскільки останні розпущені. Відносно призначення комісарів Рада міністрів постановила залишити по одному цивільному і військовому комісарові у кожній губернії і кожному повіті; пропонувалося вжити заходів до припинення продажі майна організацій, що ліквідовувались. Рада міністрів запропонувала міністру закордонних справ відкликати делегацію, яка проводила мирні переговори з РСФРР і припинити їх.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 1-1зв, 2 зв.

У власноручних листах П.Скоропадський повідомив фельдмаршалу німецьких військ Г.фон-Ейхгорну, німецькому послу в Україні барону фон-Мумму та австро-угорському послу фон–Принцич-Хервалт, що уряд Української Держави вступає до виконання обов’язків 2 травня 1918 р. До листів додавався реєстр кабінету міністрів.
Державний вістник. – 1918.–- 16 травня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Зайняття Острога військами Червоної армії.
Боротьба. — 1919. — 4 травня.

За дорученням Найвищої ради мирної конференції до Галичини прибула міжнародна комісія під керівництвом південноафриканського державного діяча генерала Л.Боти для переговорів й укладення перемир’я між ЗОУНР і Польщею. Вона установила нову демаркаційну лінію (“лінія Боти”), за якою Дрогобицько-Бориславський нафтовий район залишався за українцями, до поляків відходив Львів і територія на захід від лінії Львів–Сокаль. Армії воюючих сторін обмежувалися до 20 тис. кожна.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 317.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Могилів-Подільський, Подільської губернії. Вступ до міста 2-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР. Кадри 4-ї стрілецької бригади розташувались в Озаринцях, 5-ї стрілецької бригади в Яришеві. Збірний загін на чолі з полковником П. Шандруком тримав лінію фронту Яруга (на Дністрі) – Мервинці – Бабчинці – Моївка, Ямпільського повіту, Подільської губернії.

Бердичів, Бердичівського повіту, Київської губернії. Вступ до міста 6-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР. На честь цієї події в місті відбувся парад і церковний молебен.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 57.

І з’їзд рад Миколаївського повіту, Херсонської губернії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 817 – 818.

Берлін (Німеччина). ІІ конференція представників українських громад полонених і просвітніх інституцій в таборах полонених в Німеччині за участю 39 представників від 17 таборів.
Вперед (Львів). – 1920. – 3 червня.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.