Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

У ці дні в Москві працював ІІ-й з’їзд КП(б)У. У його роботі взяли участь 125 делегатів, які представляли близько 9 тис. членів партії. Делегати заслухали звіт ЦК КП(б)У і Центрального військово-революційного комітету, доповіді з місць, розглянули питання про міжнародне становище, поточний момент, святкування першої річниці жовтневої революції, ставлення до інших партій, підтвердили визнання платформи радянської влади, визначили заходи для скликання ІІІ-го з’їзду КП(б)У, обрали керівні органи партії. Делегати піддали критиці діяльність ЦК КП(б)У та Центрального ВРК. Вони звинувачували їх у спрямуванні зусиль майже виключно на військову роботу у прикордонній смузі, а також у передчасному заклику до повстання в Україні у серпневому наказі № 1. В резолюції про поточний момент підкреслювалося, що продовження існування в Україні гетьманської влади становить величезну небезпеку для російської революції, бо Україна перетворювалася на центр об’єднання усіх прихильників відновлення “єдиної і неділимої” Росії. Окрему резолюцію було присвячено святкуванню першої річниці Жовтневої революції 1917 р. Щодо формування ВРК, то до його складу могли обиратися лише комуністи, а там, де в них переважали позапартійні - місцевим партійним комітетам вмінювалося в обов’язок домагатися підкорення їх своєму впливу. Пильну увагу делегати приділили аналізу міжнародного та внутрішнього становища України, засудили намагання іноземних держав перетворити останню на військову і політичну базу у боротьбі проти радянської Росії. Найважливішим завданням партії ІІ-й з’їзд КП(б)У вважав збереження єдності з Росією.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.616 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбор

У Москві відбулася І-ша конференція комуністичних організацій окупованих областей, на якій були представлені партійні осередки Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України, Польщі, Фінляндії та окупованих областей РСФРР. Її роботою керував секретар ЦК РКП(б) Я.Свердлов. З делегатами зустрічався В.Ленін. Конференція розглянула питання: про поточний момент, лозунги партії в окупованих областях, про підготовку збройного повстання, посилення агітації серед австро-німецьких військ тощо. Велика увага приділялася національному питанню.
Українська РСР в період громадянської війни. – 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.441-442.

Київ. П.Скоропадський затвердив закон про облік і мобілізацію перебуваючих у межах України офіцерів і понадстрокових унтер-офіцерів колишньої російської армії та колишніх юнкерів військових шкіл. З метою підтримання державної безпеки і громадського спокою передбачалося формувати у складі української армії Окремий корпус на основі цього закону. Особам усіх зазначених вище категорій до 35 років пропонувалося в 7-денний термін прибути до місцевого військового начальника для обліку і з’ясування, з якого часу вони вважаються мобілізованими. Офіцерам і понадстроковим більш як 35 років дозволялося вступати до цих зразково-інструкторських частин добровільно. Усі, хто увійшов до цих частин, вважалися перебуваючими на дійсній військовій службі і підлягали військовим законам.
Державний вістник. – 1918. - 22 жовтня.

Київ. П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів “Тимчасову постанову про Окремий корпус”, утворений для боротьби з анархією у прикордонній смузі. Він підлягав безпосередньо Гетьману.
Державний вістник. – 1918. – 22 жовтня.

На засіданні Українського Національного Союзу в Києві була зроблена грунтовна доповідь про внутрішню організацію України і планомірне використання її творчих сил та репрезентацію її за кордоном. Було ухвалено утворити комісії апарату Союзу. Комісія з внутрішніх справ (голова А.Ніковський – с.ф.) проводила всю підготовчу роботу на місцях і мала виробити проект скликання Установчого Парламенту; з військових справ – виробити проект майбутньої української армії (голова В.Винниченко – с.д.). М.Шаповал (с.-р.) очолив комісію із закордонних справ, К.Мацієвич (с.-ф.) – земельних справ, яка мала розробити проект земельної реформи. На чолі фінансової комісії став П.Мазуренко (с.-д.), юридичної – В.Лещенко (с.-ф.). Остання мала розробити проект суду в Україні. Крім церковної мали бути організовані ще кілька комісій.
Народня воля. – 1918. - 24 жовтня (11).

Союз хліборобів-власників розколовся на дві течії. Дрібні хлібороби, очолені М.Коваленком, подали Гетьману меморандум, в якому обстоювали незалежність і суверенність України, а делегація великих землевласників заявила “про розуміння нею самостійності як тимчасової, перехідної форми до федерації з майбутньою обновленою Росією”.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.405.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд комнезамів, на який прибуло 1082 делегата (з них третина – комуністи). З’їзд заслухав доповіді народних комісарів освіти, земельних справ, продовольства, обговорив питання про міжнародне і внутрішнє становище України, про завдання незаможного селянства, боротьбу з бандитизмом. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський зачитав телеграму В.І. Леніна, в якій, зокрема, говорилося про необхідність обговорити на конференції питання про колективний обробіток, прокатні пункти, відібрання землі у куркулів зверх трудової норми. З’їзд приняв по доповідях відповідні резолюції, а також відозву до незаможного селянства. Заклик В.І. Леніна мобілізувати всі сили на боротьбу з силами генерала П. Врангеля знайшов своє втілення в проведенні тижня допомоги фронту під гаслом “Незаможник, на коня!”.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 68 – 86.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Полтава. Відкриття І повітової конференції робітниць і селянок.
Вісті (Полтава). – 1920. – 20 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Ст. Романковці, Бессарабія. Відбулася сутичка між повстанцями та румунськими частинами піхоти й кавалерії. Група повстанців підірвала паровоз і обстріляла поїзд.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.