Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Корпуси ударного угруповання 8-ої армії прорвали першу лінію австрійської оборони.
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 196.

Начальна команда австро-угорської армії окремим розпорядженням прилучила Холмщину до Польщі. Військове люблінське генерал-губернаторство розширено на повіти холмський, грубешівський і томашівський.
Свобода. – 1916. – № 33, 12 серпня.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Рада міністрів Української Держави розглянула питання про порядок своїх засідань. Рада схвалила інструкцію своєму представнику при австро-угорському командуванні в Одесі, заслухала телеграму одеського градоначальника про призначення австро-угорським командуванням військовим губернатором міста фельдмаршала фон-Бельца. Рада міністрів схвалила законопроект про тимчасові ревізії, розглянула прохання Німеччини і Австро-Угорщини про ввезення в Україну горілки. Зазначивши, що це ще один шлях до вивозу хліба з України, Рада міністрів більшістю у 9 голосів проти 4 визнала ввіз горілки неприпустимим. У зв’язку з пропозицією про вивіз цукру в Великоросію в обмін на мануфактуру Рада міністрів доручила міністру іноземних справ з’ясувати у німецького представника про можливість вивозу в Росію 1 млн. пудів цукру. Товариш військового міністра доповів про демобілізацію з 1 червня торгового флоту
ЦДАВО України. – Ф.2064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 37-37 зв., 38-38 зв., 39-39 зв., 40-40 зв.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Начальник штабу УГА полковник Курманович, зваживши, що дивізія Галлера була перекинута на більшовицький фронт, розробив план наступу Галицької армії на супротивника, який 10 червня затвердив начальний вождь О.Греков.
Литвин М. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. — С. 371–373; Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 28.

Київ. Публікація декрету ВЦВК про соціалістичний землеустрій та про перехідні заходи до соціалістичного землекористування.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 5 июня.

Київ. Публікація статті М.Скрипника “Комуністичне будівництво в українському селі”, де наводилися підсумки колективізації сільського господарства. Усього в УСРР утворено 517 комун і артілей: Харківська губ. — 79 комун, 51 артіль; Чернігівська губ. — 55 комун, 64 артілі; Київська губ. — 15 комун, 30 артілей; Херсонська губ. — 19 комун, 47 артілей; Катеринославська губ. — 17 комун, 18 артілей; Подільська губ. — 3 комуни; Волинська губ. — 10 комун; Донецька губ. (у двох повітах) — 5 комун, 25 артілей; Полтавська губ. — 5 комун, 25 артілей. Висновок: колективний рух в Україні йде більш швидкими темпами, ніж у Росії; господарства більші за розміром.
Коммунист. — 1919. — 5 июня.

У Харкові оголошено мобілізацію до Червоної армії робітників і селян 1885–1897 рр. народження.
Боротьба. — 1919. — 7 червня.

Крим. Початок наступу білогвардійців проти Червоної армії. За підтримки вогню англійської ескадри вони розпочали штурм Акмонайських позицій червоних військ на Керченському півострові.
Деникин А.И. Очерки русской смуты. Заключительный период борьбы. — С.51– 52.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.