Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Києві відбулися політичні страйки на честь пролетарського свята 1 Травня: 591 (з 685) робітників машинобудівного заводу Південноросійського акціонерного товариства, 350 (з 350) робітників Київських пароплавних ремонтних майстерень, 140 (з 140) – механічного заводу акціонерного товариства "Млошевський та К", 150 (з 150) – чавуноливарного заводу Неєдлі та Унгермана та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Катеринославі відбулися політичні страйки на честь пролетарського свята 1 Травня: 3000 (з 8800) робітників мостового, ливарного, механічного, метало- прокатного та частини будівельного цехів Олександрівського заводу Брянського металургійного товариства та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Миколаєві відбулися політичні страйки з нагоди пролетарського свята 1 Травня: 4250 (з 5400) робітників кораблебудівного заводу товариства Миколаївських заводів та корабелень, 1130 (з 1480) – заводу Російського акціонерного кораблебудівного товариства, 350 (з 350) – заводу землеробських машин бр.Донських та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Одесі відбулися політичні страйки з нагоди пролетарського свята 1 Травня: 630 (з 630) – коркової фабрики акціонерного товариства коркової мануфактури, 215 (з 215) – цвяхо-коркового заводу Шполянського та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Харкові відбулися політичні страйки з нагоди Першотравневого свята: 2334 (з 2700) робітників Харківського потягобудівного заводу, 1595 (з 1595) – заводу землеробських машин та знарядь товариства Гельферіх-Саде, 763 (з 763) – керамічного заводу Бергенгейма та ін.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У м. Херсоні відбувся політичний страйк 140 (з 140) робітників заводу землеробських машин Гуревича з нагоди Першотравневого свята.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

У сел. Юзівка відбулися політичні страйки в честь пролетарського свята 1 Травня: 2500 (з 2500) робітників Вознесенської рудні, 700 (з 700) – Трудовської рудні.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.290.

Зпеклі бої у Карпатах на горі Маківці, де особливо відзначилися 1-й та 2-й курені (батальйони) Українських січових стрільців, які зазнали значних людських втрат, проте виявили мужність і непоступливість, що було відзначено військовою командою окремим наказом.
Діло. – 1915. – 15 травня. – Ч. 19. – С. 1–2, 5.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

На території УНР цей день був оголошений святковим, пройшли мітинги і демонстрації. В Рівному уряд УНР видав відозву “До трудового народу України!”
Робітнича газета. — 1919. — 1, 4 травня.

В УСРР повсюди урочисто святкували 1 травня. У Києві відбулось грандіозне театралізоване свято, парад військових частин на Софійській площі, польоти літаків. У районах міста пройшли мітинги, театралізовані дійства, народні гуляння. Під час вечірніх вистав у театрах з промовами виступали представники державної влади.
Боротьба. — 1919. — 3 травня; Коммунист. — 1919. — 4 мая.

ЗОУНР. Вперше у Європі на території західноукраїнських земель урочисто і легально відзначалося 1 травня. У містах проходили маніфестації і мітинги, а в столиці Станиславові відбувся військовий парад.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 16.