Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Малої ради продовжувалось обговорення законопроекту про утворення Фінансово-економічної ради, завданням якої мало бути об’єднання і координування усіх державно-господарчих заходів УНР. Після широкого обговорення Мала рада схвалила законопроект про утворення Головної економічної ради УНР.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.306-310.

Генерал-фельдмаршал Г.фон-Ейхгорн видав наказ про те, що “де тільки не перебуває німецьке військо”, він не дозволить “ніяких беззаконних вчинків”, тобто будь-яких політичних виступів. Винні у вчинках проти німецького й союзного війська підлягали польовому суду. У пресі заборонялося вести антинімецьку агітацію. Газети, які порушили б цю настанову, мали негайно закриватися. Всі вуличні зібрання заборонялись. Виконання наказу доручалося штабу ХХVII Армійського корпусу. Наказ набував сили з часу оприлюднення 26 квітня 1918 р.
Нова рада. – 1918. - 27 квітня Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 199

Начальник військових сил Одеського гарнізону Скаржинський віддав наказ негайно демобілізувати польські військові частини Одеської військової округи. У польських газетах з’явились протести проти роззброєння польських підрозділів.
Народня воля. – 1918. – 24(11) квітня.

Частини Запорізької бригади З.Натієва зайняли Сімферополь і розгорнули наступ на Севастополь. Кінний полк ім. К.Гордієнка, що наступав гірськими шляхами, вступив у Бахчисарай. Після цих перемог українські підрозділи на вимогу німецького військового командування (німецькі війська прибули до Сімферополя) припинили наступ і залишили Крим.
Народня воля. – 1918. – 26(13) квітня.

Радянські загони залишили ст. Родакове. Впертий опір радянських частин німецьким військам під Родаковим дозволив провести евакуацію Луганська.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.265.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Київ. Опубліковано розмову з головою ВУЧК М.Лацисом. Він поінформував про останні селянсько–повстанські виступи (Зелений, Струк), які назвав “хулігансько–білогвардійськими”.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 25 апреля.

У Києві почалась мобілізація до Червоної армії молоді віком від 20 до 23 років з категорії тих, що не експлуатували чужої праці..
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 26 квітня

Станіславів. Уряд ЗОУНР видав розпорядження про обов’язкове щорічне святкування дня 1 травня як “свята трудового люду”.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 16.