Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

На засіданні Ради міністрів Української Держави по доповіді Головного уповноваженого по управлінню і ліквідації установ і організацій військового часу було схвалено його діяльність і вирішено просити його і міністра продовольства налагодити постачання селянському населенню з майна, що ліквідовувалось, а гроші за нього мали надходити в Державне казначейство. Розглядалось питання і відносно майна Червоного хреста: яка його частина мала бути передана Російському Товариству Червоного Хреста.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 51-51 зв., 52-52 зв.

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів “Статут державної канцелярії”. До її складу входили: державний секретар, юридична рада, департамент законодавчих справ з термінологічною комісією, архівом та бібліотекою, окремий відділ кодифікації законів, департамент загальних справ, секретаріат Ради міністрів та державна друкарня.
Державний вістник. – 1918. – 22 червня.

Головноуповноважений українського уряду в місцях розташування австро-угорських військ С.Гербель повідомив голові Ради міністрів Української Держави про репресії окупаційних частин на території Херсонщини, Поділля та Катеринославщини і викликане ними наростання обурення населення. С.Гербель порушував питання про необхідність участі у військово-польових судах представників місцевої української влади.
ЦДАВОВУ України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 108. – Арк. 1.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Галицька армія в ході наступу визволила від поляків Чортків, Язловець, Бучач, Струсів, Теребовлю, Скалат, Підгайці, Тернопіль.
Довідник з історії України. — С. 1092.

Кам’янець–Подольський. Переїзд до міста урядових установ УНР.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 139.

Житомир. І Волинський губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. У ньому взяли участь делегати від 8 повітів, де була встановлена радянська влада. З’їзд виразив довіру радянському уряду України, розглянув земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 497–502, 704.

Київ. ВУЦВК обговорив питання про об’єднання радянських республік. З співдоповіддю виступив представник боротьбистів О.Шумський, який застерігав, щоби це не стало початком відновлення “єдиної неділимої” Росії. У ніч з 14 на 15 червня ВУЦВК ухвалив 26 голосами проти 15 резолюцію про об’єднання, яка вже раніше була схвалена ВЦВК у Москві.
Боротьба. — 1919. — 15,18 червня.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Провівши операцію по виходу з Криму, Російська армія генерала П. Врангеля захопила Північну Таврію.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 571 – 576.