Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Міністр внутрішніх справ Ф.Лизогуб видав наказ про скасування посад повітових комісарів і заміну їх повітовими старостами.
Державний вістник. – 1918. – 26 травня.

Виборче бюро, сформоване ще урядом Центральної Ради для обрання Всеукраїнських Установчих зборів, доповіло міністру внутрішніх справ Української Держави про наслідки його діяльності і порушило питання про свою подальшу долю: чи воно має самоліквідуватися, чи перед ним будуть поставлені нові завдання, зокрема, на основі настанов “Грамоти до всього українського народу” П.Скоропадського від 29 квітня 1918 р., в якій йшлося про те, що найближчим часом мав бути виданий закон про порядок виборів до Українського Сейму. Зрештою, 23 травня ц.р. керівництво Виборчого бюро подало до міністерства внутрішніх прав доповідь про порядок ліквідації старих засад виборчої справи в Україні і вироблення нових.
ЦДАВОВУ України. – Ф.1216. – Оп.1. – Спр. 8. – Арк. 221-222 (із зв.).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Харківський губернський з’їзд рад, на якому заслухано звітну доповідь Г.І. Петровського про роботу губревкому, обговорені питання про внутрішнє та зовнішнє становище радянської України. Обрано губернський виконавчий комітет і делегатів на ІV Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 224 – 227.

Харків. ІІ Всеукраїнський з’їзд КСРМУ. Ухвалено резолюції про поточний момент і задачі робітничої молоді (всіх членів комсомольської організації Правобережної України від 18 років вирішено перевести на казарменний стан і передати в розпорядження паркомів КП(б)У та військової влади; розробити план мобілізації КСРМУ Лівобережної України); про господарче будівництво; про організаційні питання – вирішено змінити назву на Комуністичний союз молоді України (КСМУ); про роботу на селі. Ухвалено звернення до революційної молоді України з закликом виступити на боротьбу проти білопольських інтервентів.
Образование и деятельность комсомольськой организации Харьковщины. 1917 – 1920. – Харьковское книжное издательство, 1961. – С. 239 – 255.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Київ. Засідання ради при київському губерніальному комісаріаті, на якому розглянуто питання про організацію місцевого самоуправління в перехідний період. Вирішено, що тимчасово функції повітових органів самоуправління мають виконувати повітові комісари, а губерніальні функції самоуправління – губерніальні комісари.
Киевский день. – 1920. – 16 травня.

Вінниця. Засідання Вінницької Національної ради за участю 21 представника від громадських організацій, на якому розглянуті питання про статут Ради, вибори до її президії (обрано Паливоду, Денисенко, Шикерика, Богуславського, Зелінського, Маслова, Погоженка), вибори до предпарламенту УНР. Вінницька Національна рада ухвалила підготовлений С. Бараном проект “Основного державного закону Української Народної Республіки”, згідно з яким Україна вважалася самостійною, незалежною демократичною республікою парламентського типу. Проект було передано на розгляд РНМ УНР.
Конституційні акти України 1917 – 1920 рр. – К., 1992. – С. 33; Хвиля (Вінниця). – 1920. – 16 травня

Наказ Київського губерніального комісара Б. Преснухіна про призначення в.о. канівського повітового комісара Г. Пирхавки.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 19 травня.

Лондон (Великобританія). Представник ЗУНР в Парижі С. Томашівський у порозумінні з Є. Петрушевичем подав головам союзних держав окремий меморіал про потребу утворення нейтральної незалежної західноукраїнської держави – Галицької Республіки, – до складу якої мали увійти Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Надсяння, Закарпатська Русь і Лемківщина.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 147.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.