Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Січень 1918

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Січень – лютий 1918

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

16 (3) січня 1918 (середа)

Київ. На засіданні Генерального секретаріату М.Ковалевський повідомив, що в Одеській військовій окрузі формуються українські частини на добровільних засадах. На прохання В.Павленка, що очолював Одеську військову округу, Генеральний секретаріат ухвалив передати 400 тис. руб. з продовольчих сум (раніше йому вже було виділено 100 тис. руб.). Генеральний секретаріат ухвалив рішення, що українське телеграфне агентство є державною установою, законопроект про скасування посад директорів і інспекторів народних шкіл. Генеральному писарству доручили скласти текст присяги на вірність УНР. Було заслухано ще ряд питань, у тому числі пропозицію Центральних держав (Четверного Союзу) про умови товарообміну з УНР, щодо перемир’я на Чорному морі тощо.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.91 – 92.

16 (3) січня 1918 (середа)

Київ. На засіданні Малої ради продовжувались дебати при обговоренні законопроекту про національно персональну автономію. Після розгляду Мала рада також ухвалила “Закон про створення народного війська” (народної міліції) для оборони УНР від зовнішнього нападу. Генеральному секретарству у військових справах доручалось терміново розробити закон про народну міліцію. Пропонувалось утворити три корпуси інструкторських кадрів з різних видів зброї відповідно до трьох військових округ – Київської (Київщина, Поділля, Волинь), Харківської (Харківщина, Чернігівщина, Полтавщина) і Одеської (Херсонщина, Катеринославщина і Таврія). Військовому міністерству надавався кредит у сумі до 400 млн. крб. Воно мало приступити до повільної демобілізації сучасної армії по роках служби.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.88 – 91.

16 (3) січня 1918 (середа)

Київ. Об’єднане засідання Всеукраїнської і Київської рад солдатських депутатів, полкових комітетів і представників від частин київського гарнізону заслухало повідомлення делегатів, що мали доручення переговорити з народними комісарами уряду РСФРР по прямому дроту; ноту Генерального секретаріату, у якій він пропонував народним комісарам приступити до мирних переговорів та їх відмову, а також звіт делегатів Київської ради солдатських депутатів, що були послані на російсько-український фронт для полагодження конфлікту мирним шляхом. Різкій критиці піддали позицію солдатів полку ім.Т.Шевченка, що заявили про свою відмову виступати проти радянських військ, військовий секретар М.Порш та інші промовці. Збори ухвалили постанову звернутись з заявою до всієї революційної демократії Росії. В ухваленій постанові говорилось, що народні комісари оголосили УНР війну без будь-яких причин. УЦР і Генеральний секретаріат ніякої угоди з Каледійним не укладали. УЦР неодноразово зверталась до РНК РСФРР з пропозицією припинити братовбивчу війну і визнати УНР і вивести радянські війська з її території. Небажання уряду РСФРР відкликати свої війська і укласти перемир’я для ведення переговорів про мир, – говорилося у постанові, – свідчить про те, що оборона від військ народних комісарів стає для нас обороною всіх здобутків революції на Україні”.
Народня воля – 1918. – 25(12)січня; Последние новости (Киев, вечерний выпуск). – 1918. – 4 січня.

16 (3) січня 1918 (середа)

Опубліковано наказ Київської військової округи на театрі військових дій здати зброю не пізніше 15 січня 1918 р. як окремим особам, так і всім невійськовим організаціям, за винятком міліції та вільного козацтва. У разі невиконання цього наказу винні мали піддаватись арешту і ув’язненню або сплачувати штраф до 3 тис. крб.
Народня воля. – 1918. – 16 (3) січня.

Перша половина січня 1919

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Перша половина січня 1919

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Перша половина січня 1919

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Січень 1919

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

Січень 1919

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Друга половина січня 1919

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Друга половина січня 1919

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

Друга половина січня 1919

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

16 січня 1919 (четвер)

Київ. Державна на Рада УНР за участю членів Директорії і уряду, представників Української партії соціалістів–революціонерів (УПСР), Української соціал–демократичної робітничої партії (УСДРП), Української партії самостійників–соціалістів (УПСС), Селянської спілки, командування Січових стрільців обговорила перспективи подальшого розвитку держави. Нарада відкинула пропозицію Січових стрільців про запровадження військової диктатури, але не дійшла єдиної думки про подальшу орієнтацію — на радянську владу чи Антанту.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. Т. ІУ. — С. 49.

16 січня 1919 (четвер)

Станіславів. Універсал УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії УНР, у якому сповіщалося про прийняття ними 3 січня 1919 р. рішення про з’єднання ЗУНР з УНР і готовність розпочати переговори про умови реалізації цього рішення
Нова Рада. — 1919. — 11 (24) січня.