Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Львів. Відбувся пленум обкому КП(б) У. Піддана критиці робота обласної партійної організації. Наголошено, що обком КП(б)У не вплинув на виконання плану промислового будівництва, слабко керував первинними парторганізаціями на підприємствах, не покращив контроль за діяльністю господарських керівників. Особливо відмічені недоліки обкому КП(б)У в організації марксистсько-ленінського виховання інтелігенції, залученні наукових сил львівських закладів Академії наук УРСР і ВНЗ до розробки питань з історії і літератури УРСР, проведенні політико-виховної роботи серед учителів, агрономів, зоотехніків, лікарів.
Правда Украины. – 1950. – 1 октября.

Мюнхен (ФРН). Часопис «Сурма» опублікував статтю С.Бандери «Війна в Кореї і національно-визвольна політика», присвячену черговій конференції Антибільшовицького блоку народів (АБН). Критикується політика західних держав, котрі, не дивлячись на конфронтацію з СРСР, домагалися досягти стабілізації стосунків з ним. Помилково високо оцінена перспектива революційно-визвольного руху в Україні.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН – УПА в Україні (1946-1950 рр.). – К., 1999. – С. 79.

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС, на якому ухвалено постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР”. Рішення пленуму відіграли позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва в країні в середині 50-х років. Пленум обрав першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова.
Радянська Україна. – 1953. – 13 вересня.

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

Москва. Відкрилася сесія ВР СРСР, яка розглянула питання “Розброєння – шлях до зміцнення миру і забезпечення дружби між народами”.
Літературна газета. – 1960. – 15 січня.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

с. Золотники (Тернопільська область). Створено підпільну організацію “Українська національна партія”, яка ставила за мету боротьбу за державну незалежність України.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.408.

м. Київ. Відбувся ХХІІ з’їзд КП України. Порядок денний з’їзду включав доповідь про проект програми КПРС, доповідь про проект статуту КПРС, звіти ЦК КПУ і ревізійної комісії КПУ, вибори ЦК КПУ і ревізійної комісії. У прийнятій резолюції відзначалося зростання добробуту і покращення життєвого рівня населення, збільшення продуктивності праці, збільшення фінансування всіх галузей промисловості тощо. В той же час були наведені приклади невиконання планів низкою металургійних заводів, низької якості окремих видів продукції, вказувалося на недоліки в постановці ідеологічної роботи. ХХІІ з’їзд визнав правильною політичну лінію ЦК і практичну роботу задовільною. Він закликав зміцнити важку індустрію республіки, збільшити виробництво всіх видів продукції, поглиблювати розвиток науки, добитися підвищення врожайності сільського господарства виробництва тваринницької продукції, підняти рівень комунального обслуговування населення тощо.
Радянська Україна. –1961. – 27 вересня – 3 жовтня.

м. Костянтинівка (Донецька область). Створено молодіжну організацію “Підпільний центр “Свобода”. Члени організації вбачали погіршення добробуту населення в неспроможності керівництва КПРС проводити економічні реформи, його догматичному ставленні до організації всіх сфер життєдіяльності суспільства. У листівках вони закликали до ліквідації КПРС, введення багатопартійної системи, надання усієї повноти влади радам.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.127-128, 413.

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

м. Москва. Побачило світ перше число незалежного бюлетеня “Інформації”, що містив звіти про діяльність окремих ініціативних груп кримськотатарського народу.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.556.

З ініціативи вищого партійного керівництва УРСР на заводах та фабриках Києва, Харкова, Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Полтави відбулись мітинги солідарності з боротьбою корейського народу за вивід американських військ з Південної Кореї та об’єднання Кореї.
ЦДАГО України. — Картотека постанов.

Центральний комітет КПУ і Рада міністрів УРСР розглянули питання про підсумки соціалістичного змагання областей і районів за збільшення виробництва і заготівель м’яса, молока та інших продуктів тваринництва у 1966 році.
Радянська Україна. — 1967.— 14 лютого.

У Києві та інших населених пунктах Української РСР розповсюджено листівки з критикою внутрішньої і зовнішньої політики КПРС, протестом проти вторгнення радянських військ у Чехословаччину.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.448.

м. Ташкент. Міський суд засудив активних учасників кримськотатарського національного руху: історика, викладача Самаркандського університету А.Сейтмуратову до 3-х років позбавлення волі, вчителя Л.Ібрагімова – до 2-х років позбавлення волі у виправно-трудових таборах за виготовлення і розповсюдження матеріалів, що «зводили наклеп на радянський суспільний і державний устрій».
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

м. Київ. ЗА „антирадянську діяльність” заарештовано співробітників Інституту філософії АН УРСР Є.Пронюка і В.Лісового.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 582.

м. Ташкент. Ініціативна група кримських татар оприлюднила лист-протест проти засудження активного учасника кримськотатарського національного руху Р.Джемілєва.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

м. Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ, на якому розглядалися питання про стан і завдання дальшого поліпшення соціально-культурного і побутового обслуговування населення республіки; про завдання партійних організацій, радянських і господарських органів республіки з підготовки і забезпечення організованого проведення зимівлі худоби; про підготовку до ХХV з’їзду КПРС. В обговорених питаннях пленум прийняв відповідні постанови, у яких перед комітетами партії, виконкомами рад, міністерствами і відомствами УРСР ставилося завдання комплексно розвивати соціально-культурне і побутове обслуговування населення в містах і сільській місцевості; створювати необхідні умови на всіх підприємствах, будовах, колгоспах і радгоспах, організаціях і установах; виконувати плани з будівництва житла, шкіл, лікарень, дитячих дошкільних закладів, магазинів, їдалень; поліпшити асортимент і якість товарів споживання; підвищити вимогливість до господарських керівників за створення необхідних умов для зростання професійної майстерності працівників; організовано провести зимівлю худоби з тим, щоб забезпечити необхідний рівень виробництва і заготівель м’яса, молока та іншої тваринницької продукції у кінці 1975 р. і в 1976 р. Найважливішою складовою підготовки до ХХV з’їзду КПРС і ХХV з’їзду КПУ мали стати звітно-виборні збори партійних організацій республіки і наступні партконференції, на яких потрібно було обговорити звіти виборних парторганів та виробити шляхи дальшого поліпшення роботи на всіх ділянках господарсько-культурного будівництва, ланках управління і у справі комуністичного виховання трудящих.
Правда Украины. – 1975. – 30 сентября - 3 октября.

До січня 1981 р. в Київському відділі віз і реєстрацій (ВВІР) давали не більше 10 дозволів на еміграцію щомісяця, а в лютому–березні цей відділ практично не працював. Постійно розганяли євреїв, які збиралися в традиційних місцях у Києві – біля синагоги і ВВІРу на бульварі Шевченка.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1981. – Вип.3. – С.8.