Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині мм. Угерскі Броди і Угерскі Остроги.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Відбулася Берлінська стратегічна наступальна операція військ 1-го і 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів. У результаті – завершено повний розгром німецьких армій.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 605.

Ставка ВГК видала директиву командуючим військами 1-го і 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів про необхідність гуманного ставлення до німецького населення і військовополонених.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 229.

Ставка ВГК видала директиву командуючим військами 1-го і 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів про встановлення знаків і сигналів для взаємного впізнання радянських і англо-американських військ.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 230.

Війська 1-го Українського фронту вийшли до першої кільцевої полоси оборони Берліна, обійшли із заходу коттбуське угрупування ворога і притиснули його до р. Шпрє, зайняли міста Шпремберг, Гойерсверд.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

За мужність, відвагу, героїзм, проявлені в боях проти німецько-фашистських загарбників за м. Миколаїв, 67 морякам-десантникам під командуванням старшого лейтенанта К. Ольшанського Указом Президії ВР СРСР присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 606.

В 13 годин 50 хвилин дальнобійна артилерія 79-го стрілкового корпусу 3-ї ударної армії першою відкрила вогонь по Берліну – це поклало початок штурму столиці фашистської Німеччини.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 606.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

За повідомленням міністра внутрішніх справ Карело-Фінської РСР на територію республіки прибули ешелони з Української РСР, в яких нараховувалося 1852 спецпоселенці-“указники”, в тому числі: чоловіків – 923, жінок – 929. Депортація “указників” з УРСР проводилась на основі постанов Ради міністрів УРСР від 21 лютого 1948 р. і 2 червня 1948 р. Під укази підпали особи, які ухилялися від трудової діяльності і вели „паразитичний” спосіб життя.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львівська область. Вбито 32 чоловіки колгоспного активу. У відповідь на повстанський терор радянська влада оформила до виселення 179 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 402.

Дрогобицька область. Обласний виконком склав відомість про кількість «куркульських» родин, кількість їх членів, засуджених і тих, що переховувалися. У 20 районах області до «куркульських» господарств зараховано 3988 осіб.
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Львів, 1993. – С. 299.

Львівська область. Вбито 14 осіб радянського та колгоспного активу, здійснено ряд диверсій. Оформлені до виселення 244 сім’ї.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 404.

Київ. Відбулася перша сесія Верховної Ради УРСР третього скликання. Обрано президію ВР УРСР: М.Гречуха (голова), С.Ковпак, К.Пелехатий (заступники голови), В.Нижник (секретар), К.Герасименко, А.Гречко, О.Давидов, О.Кириченко, А.Колибанов, Л.Мельников, О.Палладін, М.Подгорний, М.Посмітний, М.Рябець, О.Струєв, І.Туряниця, В.Фадєєв, М.Фоменко, Г.Шевель. Сесія затвердила склад РМ УРСР: Д.Коротченко (голова), В.Мацкевич, Л.Корнієць, Д.Мануїльський, І.Сенін, П.Рудницький, А.Барановський, М.Бубновський, А.Єременко, Г.Онищенко (заступники голови). В.Гарбузов (голова державної планової комісії УРСР), та 27 міністрів а також голів комітету в справах культурно-освітніх установ та в справах мистецтв, начальника управління у справах вищої школи.
Радянська Україна. – 1951. – 17 – 21 квітня;Радянська освіта. – 1951. – 21 квітня;Молодь України. – 1951. – 21 квітня.

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

Москва. Звільнено осіб, засуджених у “справі лікарів” та у “справі мінгрельської націоналістичної організації”.
Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 514.

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС, на якому ухвалено постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР”. Рішення пленуму відіграли позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва в країні в середині 50-х років. Пленум обрав першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова.
Радянська Україна. – 1953. – 13 вересня.

Київ. Рада міністрів УРСР прийняла постанову “Про виділення з складу Міністерства культури УРСР Головного управління професійної освіти і передачу цього управління та його учбових закладів, установ і майна Головному управлінню трудових резервів при Раді Міністрів СРСР”. Згідно постанови з підпорядкування Міністерства культури УРСР були вилучені всі ремісничі, залізничні, гірничо-промислові, спеціальні ремісничі, сільськогосподарські і гірничотехнічні училища, училища механізації сільського господарства, школи ФЗН, гірничо-промислові школи з усіма їхніми товаро-матеріальними цінностями, устаткуванням, транспортними засобами тощо.
Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень уряду УРСР. – К., 1963. – Т. ІІІ (1952 – 1956). – С. 348-349.

Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ. Прийнято постанову “Про підсумки січневого пленуму ЦК КПРС і заходи по дальшому збільшенню виробництва продуктів тваринництва в Українській РСР”. За рішенням пленуму вже в 1955 році планувалося сіяти понад 5,2 млн. га кукурудзи, зокрема 4,3 млн. га на зерно. Для порівняння – у 1953 році посіви цієї культури займали в Україні близько 2,2 млн. га, в тому числі 1,8 млн. га на зерно.
Радянська Україна. – 1955. – 22 лютого;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953 – 1985. – Львів, 1992. – С. 27.

Узбекистан. В місцях компактного проживання кримських татар створені перші ініціативні групи для проведення петеційної кампанії за повернення на історичну батьківщину.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.