Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Карпатська Україна. Президія Ради Міністрів Карпатської України створила правничу комісію на чолі з доктором Брайщаком для опрацьовування законопроектів і вироблення українсьої юридичної термінології.
Діло. – 1939. — 5 січня.

Київ. Дирекція філіалу Центрального музею В.І.Леніна підбила підсумки роботи за останні п’ять місяців. З моменту відкриття музей відвідало 170 тис. осіб, у тому числі в традиційні “ленінські дні” січня 1939 р. – 2763; проведено 550 екскурсій. З 22 січня в музею почалася трансляція хронікальних фільмів про В.Леніна.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 22 січня.

Рівне. Трибунал окружного суду засудив вісім сільських дівічат за належність до КПЗУ – „злочин державної зради”: С. Кузьмич, Н. Нижник, В. Козійчук ув’язнені на 2 роки, А.Кисіль, А.Грицишин, А.Музичук, Н.Сметанюк, Л. Сметанюк – відправлені на 3 роки до виправного закладу для неповнолітніх.
Діло. – 1939. — 5 січня.

УРСР. У республіці введено в дію вісім нових радіостанцій на частотах чеських радіостанцій для унеможливлення ведення „антирадянської пропаганди”, зокрема з Карпатської України; встановлене покарання у вигляді 20 років позбавлення волі за порушення офіційної заборони слухати закордонні передачі.
Діло. – 1939. — 13 січня.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про стан прийому в кандидати і члени партії. Констатувалися досягнуті успіхи: протягом останні 18 місяців (з початку поновлення прийому в партію і до травня 1938 р.) прийнято кандидатами в члени ВКП (б) – 1297, членами ВКП(б) – 10146 осіб; протягом восьми місяців 1938 р. – відповідно 42540, 17884 осіб. Поряд із цим вказувалося на наступні недоліки: наявність значної кількості кандидатів з „простроченим стажем” (станом на 1 січня 1939 р. таких нараховувалося 59203 осіб); велика кількість нерозглянутих заяв (станом на 1 січня 1939 р. – 20 410, у тому числі заяви з проханням про прийом у кандидати партії – 14727, у члени партії – 5683; неохайне оформлення матеріалів; випадки зволікання з видачею документів прийнятим у члени партії (станом на 1 січня 1939 р. – 5946 новоприйнятих кандидатів, 3111 – членів партії, 2764 осіб, поновлених у лавах ВКП(б). Містилися вимога ОПК, РПК, МПК негайно вжити заходів для виправлення недоліків.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.48-50.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заснування газет у новостворених Сумській, Кіровоградській і Запорізькій областях. Ухвалено розпочати видання наступних друкованих органів: у м.Суми – газети „Сталінський прапор”, українською мовою, накладом – 40 тис. примірників; у Кіровограді – „Кіровоградської Правди”, українською мовою, накладом 40 тис. примірників; у Запоржжі – газет „Большевик Запорожья” (російською мовою) і „Червоне Запоріжжя” (українською мовою). Визнано за доцільне видання обласних газет почати з 20 січня 1939 р.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.57.

Москва. Народний комісар важкої промисловості СРСР видав наказ № 15 “Про хід виконання на підприємствах важкої промисловості постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 28 грудня 1938 р. “Про заходи по упорядкуванню трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьбу із зловживаннями в цій справі”. Констатувалося невиконання керівництвом підприємств настанов партії і уряду, повідомлялося про вжиті заходи стосовно “горе-керівників”: звільнено з роботи і віддано під суд керівника металургійного заводу ім. Карла Лібкнехта; на руднику ім. Ілліча Криворізької округи оголошено сувору догану з попередженням начальнику дільниці шахти № 307 Слюсарю “за потурання прогульникам, видання звільняючих записок”; знято з роботи і віддано під суд керівника рудоуправління ім. Ілліча Лимонченка, начальника відділу капітального будівництва Волошина “за свідоме не вживання заходів по відношенню до прогульників”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 15 січня.

Діюча Червона армія. З майже 1800 військовослужбовців, засуджених військовим трибуналом, 40% складали дезертири. Чималою була, також, частка засуджених за антирадянські висловлювання.
Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфликтах (19291941гг): боевой опыт и военная политика. — Ярославль, 1999. — С.119.

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.

Відбулися перші збори членів Херсонської підпільної комсомольсько-молодіжної організації “Патріот Батьківщини”, очолюваної колишнім секретарем комсомольської організації Херсонської середньої школи № 27 учнем 10-го класу І.Куликом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 150.

У Києві виникла підпільна організація “Смерть німецьким окупантам!”. Її очолював Г.Кочубей. На початку лютого 1942 підпільники створили друкарню, в якій систематично випускали зведення Радінформбюро, антинацистські листівки тиражем 250-300 екземплярів. Їх розповсюджували серед населення Києва, Броварів, Бахмача, Ніжина, Прилук, Конотопа, Макарова, Фастова та інших населених пунктів. Організовували масові акти саботажу, диверсії на фабриках, заводах, залізничному транспорті, в колгоспах, установах і організаціях. Підпільники вербували й готували резерви для відправки в партизанські загони, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, теплі речі, продукти харчування тощо.
Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967. – С.452, 458;. Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сб. докуме

Підпільна організація “Миколаївський центр” провела диверсійний акт в парку культури і відпочинку ім. Петровського м. Миколаєва, під час якого знищено до 20 автомашин, 5 мотоциклів, до 30 т пального і запасні частини до автомашин.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.