Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва, м. При відділі місцевих істпартів Інституту В.І.Леніна для узгодження роботи створена постійна нарада у складі представників відділу Інституту, ВЦРПС, Московської міської ради профспілок, Комісії по історії Комуністичного союзу молоді (Істомолу), Московського істпарту, Музею революції СРСР і Музею Інституту В.І.Леніна.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 1. —С.184;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. Створено архів исторії комсомолу при ЦК ВЛКСМ.
Архивное дело. – 1933. —Вип.3-4. —С.74;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-197. 6 Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеев

Київ, м. При Українському інституті марксизма-ленінізма організовано кафедру історії ВКП(б) і Жовтневої революції на Україні.
Летопись ревоюции. – 1930. —№ 1. —С.330;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Харків, м. ЦКНМ при ВУЦВК підбито попередні підсумки перевиборів у німецьких сільрадах УСРР.
Німці в Україні. Збірник документів державних архівів України. – К., 1994. —С.130-136.

Москва, м. Відбулася перша Всесоюзна конференція істориків- марксистів. Учасники v 123 делегати з ухвальним, 272 з дорадчим голосом, близько 400 гостей заслухали 46 доповідей, у тому числі зокрема М.Рубача "Про роботу Центраархіва УРСР". На конференції працювали 5 секцій: історії народів СРСР; історії ВКП(б); історії Заходу; соціологічна секція; методологічна секція.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП()У. 1929 № 2 (35). – С.І–ІІ.

Москва, м. Відбулася нарада ЦК ВКП(б). Учасники обговорили питання про розвиток української культури в Москві. Ухвалено вжити заходів для поліпшення національно-культурного обслуговування українців, зокрема створити в Москві Український театр.
"Українізація" 1920 – 30-х років: передумови, здобутки, уроки. Колективна монографія / За ред. В.А.Смолія. – К., 2003. —С.265–266.

Біла Церква, м. Надзвичайна сесія Білоцерківського окружного суду засудила до розстрілу трьох селян с.Ковалівка за вбивство члена КНС Сулими.
Комуніст. – 1929. — 10 лютого.

Москва. Відбулося засідання політбюро ЦК ВКП(б), на якому ухвалено постанову про створення 5 областей в УСРР – Харківської (82 райони), Київської (100), Вінницької (71), Одеської (50), Дніпропетровської (54), а також АМСРР (17), залишивши Донбас у підпорядкуванні ЦК КП(б)У. Призначено члена ЦК КП(б)У К. Сухомлина постійним представником України при РНК СРСР
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 871. – Арк. 47.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 1-го курсу – 855 осіб, 2-го – 795 осіб; розпочати навчання у новостворених закладах з 1-го березня 1939 р.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.8.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 32 вчителі.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Братислава. За повідомленням братиславського радіо уряд Карпатської України дозволив німцям без огляду на державну приналежність організовувати націонал-соціалістські осередки та носити партійні відзнаки.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Крем’янець. Трибунал Рівненського окружного суду на виїздній сесії у Крем’янці засудив 40 осіб за комуністичну діяльність: двох – до 12 років ув’язнення, інших – до ув’язнення на строк від 1 до 5 років. Луцький окружний суд засудив „за комунізм” селян: О.Філюка та А.Ройка на 6 років ув’язнення, С.Андрійчука та І.Ройка на 5 років ув’язнення, інших на терміни від 4 до 2 років.
Діло. – 1939. — 5 лютого.