Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1929 1929

Москва, м. Створено архів исторії комсомолу при ЦК ВЛКСМ.
Архивное дело. – 1933. —Вип.3-4. —С.74;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-197. 6 Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеев

1929 1929

Київ, м. При Українському інституті марксизма-ленінізма організовано кафедру історії ВКП(б) і Жовтневої революції на Україні.
Летопись ревоюции. – 1930. —№ 1. —С.330;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

1929 1929

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

1929 1929

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

15 березня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Липень 1929

СРСР. До колгоспів вступили 4% селянських господарств країни.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.126.

2 липня 1929 (вівторок)

Київ, м. 2-5 липня у приміщенні польського клубу відбувся Всеукраїнський з’їзд трудящих поляків. Присутні 200 делегатів. Делегати заслухали доповіді про міжнародний і внутрішній стан СРСР; про національну політику радянської влади, досягнення польських трудящих радянської України; про вибори делегатів на Варшавський з’їзд поляків та ін.
Комуніст. – 1929. — 3, 4, 5 липня.

Липень, 2 1932 (субота)

Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича та В. Молотова. Пропонував звернути серйозну увагу на Україну. Висловлювалося занепокоєння з приводу можливості втрати України. Критикував позицію першого секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора та В. Чубаря. Звинуватив Чубаря у «розкладі» та «опортунізмові», а Косіора – в «гнилій дипломатії щодо ЦК ВКП(б) і злочинно-легковажному ставленні до справи». Вважав, що «керувати цим товаришам Україною» було «не по силах», висловив думку про їхнє відкликання до Москви. Вимагав усіх заходів до того, щоб «переломити настрої працівників, ізолювати плаксивих і гнилих дипломатів (не зважаючи на особи!) і забезпечити насправді більшовицьке рішення конференції»
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 210.

Липень, 2 1932 (субота)

Москва. Лист члена політбюро, секретаря ВКП(б) Л. Кагановича до першого секретаря ЦК ВКП(б) Й. Сталіна. Повідомляв про роботу над проектом постанови про хлібозаготівлі та збиральну кампанію згідно з настановами генерального секретаря «спрямувати головний удар проти українських демобілізаторів». Також повідомлялося, що на наступному засіданні політбюро ЦК ВКП(б) 3 липня розглядатиметься питання про поїздку Кагановича та Молотова в Україну, а також про вагання Молотова щодо доцільності його особистої поїздки. Зазначено, що на Всеукраїнській конференції КП(б)У обговорено питання «про відрив керівництва від сільського господарства та нерівномірність розподілу хлiбозаготівель завдяки незнанню районів, що призвело до сумних наслідків»
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 210–211.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

21 листопада 1939 (понеділок)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

2 липня 1939 (недлія)

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердив проект постанови РНК УРСР „Про відпуск довготермінових кредитів для потреб зселення господарств, що розташовані на хуторах”. У документі визначався розмір надання позик селянам: на благоустрій колгоспам та колгоспникам для перенесення будівель – відповідно по Київській області – 375 тис. руб. і 1940 тис. руб., Чернігівській – 80 і 1435, Житомирській – 900 і 6176. 0, Вінницькій – 120 і 520; Кам’янець-Подільській – 100 і 1300, Сумській – 180 і 1250, Полтавській – 500 і 4250, Харківській – 80 і 350, Ворошиловградській – 100 і 415, Сталінській – 180 і 610, Дніпропетровській – 370 і 575, Запорізькій – 180 і 415, Кіровоградській – 60 і 220, Миколаївській – 25 і 205, Одеській – 75 і 140, Молдавській АСРР – 75 і 205.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.512. — Арк.35, 126-127.

2 липня 1939 (недлія)

Харків. Проїздом з Донбасу в Москву побував депутат Верховної Ради СРСР О.Стаханов. Почесний гість виступав перед працівниками Інституту комунального будівництва, ознайомився з господарським і культурним життям міста.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 3 липня.

1940 1940

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

1940 1940

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.