Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Харків, м. Відбулася Всеукраїнська нарада гірників. Учасники, зокрема, обговорили стан українізації і визнали його незадовільним.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 14 жовтня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про чистку апарату державних органів, кооперативних і громадських організацій”. Надавалося право органам РСІ виносити обов’язкові для всіх державних установ і підприємств, кооперативних і громадських організацій наступні постанови: про заборону назавжди або на певний час працювати у всіх ланках радянського і кооперативного апаратів, в громадських організаціях тим особам, при оцінці роботи яких з’ясувалося, що вона „безумовно зашкоджує інтересам робітничого класу”; про заборону назавжди або на певний час посідати посади в певній місцевості або у певному відомстві, установі, підприємстві чи організації; про заборону назавжди або на певний час займати ту чи іншу категорію посади у радянському і кооперативному апараті, громадських організаціях.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№35. —Ст.313.

Харків, м. Оргбюро ЦК КП(б)У обговорило питання „про польський з’їзд у Варшаві”. Ухвалено створити партійну комісію у складі Доненка, А.Хвилі, Лазоверта, Кулика, Добродицького, доручити їй розробку вказівок щодо представництва радянських поляків на з’їзді, забезпечити розгортання у польській пресі інформаційної кампанії про характер з’їзду та „цілі пілсудщини”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.34. —Арк.112.

УСРР. Протягом року в республіці 246 тис. членів і кандидатів партії пройшли “партійну чистку”: виключено 24 тис. осіб (близько 10%) загальної кількості членів КП(б)У.
Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К., 1999. —С.135.

СРСР. Протягом 1929-1931 р. з лав ВКП(б) виключено близько 250 тис. членів, переважна більшість яких належала до т.з. „правого ухилу”..
Дорошко М. Компартійно-державна номенклатура УСРР у 20-30-ті роки ХХ століття: соціоісторичний аналіз. – К., 2004. —С.136.

СРСР. Протягом року у різних регіонах спецорганами зафіксовано 1300 випадків селянських хвилювань: значну роль в них грало релігійне питання.
Грациози Андреа. Великая крестьянськая война в СССР. Большевики и крестьяне, 1917-1936. —М., 2001. —С.46.

Крим. Протягом 1929 року у ході „чистки” партійних і радянських органів під гаслом боротьби з „веліібрагімовщиною”, „мілліфірківщиною” та „буржуазно-націоналістичними відхиленнями” репресовано щонайменше 3500 татар, яких було засуджено, заслано, а кількох страчено.
Національні меншини України у ХХ столітті. Політико-правовий аспект. – К., 2000. –С.173.

Москва, м. ЦК ВКП(б) прийняв постанову про заходи щодо зміцнення наукової роботи у зв’язку з підсумками ІІ Всесоюзної конференції марксо-ленінських науково-дослідних установ. Містилися настанови щодо поліпшення науково-дослідної роботи (питання планування, координування, упорядкування навантаження спіробіників, підготовки кадріd тощо).
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.33. —С.282-283;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. На сторінках журналу „ Война и революция” почалася дискусія (завершилася в 1930 р.) по книзі А.І.Єгорова „Львов-Варшава. 1920 г. Взаимодействие фронтов” (М. – Л., 1929). Учасники обговорювали наступні питання: методологія і методи дослідження історичних джерел, роль Південно-Західного фронта і значення його дій на р.Вісла в кампанії 1920 р. та ін.
Война и революция. – 1929. —№ 5, 10;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

Москва, м. Історичне відділення Інституту червоної професури перетворено в Інститут червоної професури (існував до 1938 р.).
История СССР. – 1960. —№ 6. —С.65;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М

Москва, м. При відділі місцевих істпартів Інституту В.І.Леніна для узгодження роботи створена постійна нарада у складі представників відділу Інституту, ВЦРПС, Московської міської ради профспілок, Комісії по історії Комуністичного союзу молоді (Істомолу), Московського істпарту, Музею революції СРСР і Музею Інституту В.І.Леніна.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 1. —С.184;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. Створено архів исторії комсомолу при ЦК ВЛКСМ.
Архивное дело. – 1933. —Вип.3-4. —С.74;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-197. 6 Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеев

Київ, м. При Українському інституті марксизма-ленінізма організовано кафедру історії ВКП(б) і Жовтневої революції на Україні.
Летопись ревоюции. – 1930. —№ 1. —С.330;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

СРСР. До колгоспів вступили 7, 6% селянських господарств країни.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.126.