Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків, м. Секретаріат ВУЦВК затвердив рішення Центральної територіальної комісії про розформування Кожанського району Білоцерківської округи: ухвалено територію району розподілити між Фастівським і Попільнянським та Велико-Половецьким районами; було також затверджене рішення про розформування Кузьминського району на Проскурівщині, Пиківського та Прилуцького на Вінниччині.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 22 березня.

Львів, м. Відбулося судове засідання у справі засудження 22 мешканців с.Гребінки Равва-Руського району: селяни на грунті економічного невдоволення підняли заколот проти графа Сапеги.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 23 березня.

Львів, м. Відбувся з’їзд українських культурно-освітніх організацій “Просвіта”, в якому взяли участь 441 делегат. Преса повідомила, що під час відкриття з’їзду між учасниками з’їзду спалахнула гостра суперечка між прихильниками співів “Інтернаціоналу” та національного гімну “Ще не вмерла Україна”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 23 березня.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Карпатська Україна. Міністр національної оборони Карпатської України С.Клочурак доручив полковникові армії УНР Є.Камінському розробити проект штату міністерства й організації збройних сил як частини майбутньої армії „великої Української держави”.
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.119.

Карпатська Україна. Наприкінці березня Карпатська Україна припинила своє існування внаслідок окупації Закарпаття угорськими військами.
Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К., 1994. — С. 535.

Чернігів. Відбувся мітинг 600 залізничників Чернігівського залізничного вузла, присвячений підтримці рішень ХУІІІ з’їзду ВКП(б).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 27 березня.

Польща. 21-22 березня польська влада заарештувала 240 українців, у тому числі трьох членів Крайової екзекутиви ОУН.
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.115.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

УДБ НКВС Львівської області надіслало спецповідомлення секретарю ЦК КП(б)У М.Хрущову про недоліки у ході підготовки виборів депутатів до Верховної Ради СРСР і УРСР у Західній Україні. «У зв’язку з розгорнутою передвиборчою кампанією, — говорилося у повідомленні, — польські, українські націоналісти, члени антирадянських політпартій ОУН, УНДО, ОЗОН та інші антирадянські елементи значно активізували свою ворожу роботу. Відзначено ряд фактів терористичних проявів і погроз, спрямованих проти активістів і висунутих кандидатів. Значно активізує свою діяльність проти виборів духівництво...» Повідомлялося, що 3 березня у Львові ксьондз костелунавул.Личаківській виступивзпроповіддюізаявив: «Люди не забувайте, що ви є поляки. Не давайте убирати в себе ідеї комунізму. Віруйте у бога і у повернення Польщі. Подумайте добряче, коли будуть вибори, за кого ви будете голосувати, не піддавайтеся наказам. Не бійтеся тюрем. Кожен знас має бути підготовлений. Хвилина звільнення наближається, стійте коженнасвоєму посту. Вчите цьому своїх дітей». Попс.УлицяСередкевич Немирівського району Фигер Яцко після служби у церкві, звернувся до присутніх і сказав: «Брати і сестри, хіба ви не бачите, як наші брати і сестри живуть при більшовиках, вони терплять голод, ходять розуті і роздягнуті. Все це роблять для нас тут в Україні комуністи. Не слухайте Комуністів, молитесь богу. Всі ті хто не встоїть і похитнеться, буде наказаний богом.» 16 березня група студентів Ветінституту м. Львова, отримавши запрошувальні квітки на вечір, присвячений дню виборів і випуску студентів, звернулися до митрополіта Шептицького за порадою, чи можуть вони уперіод посту і напередодні неділі відвідати вказаний вечір, на що Шептицький відповів, що ходити на вечір не слід. В наслідок зібрання і вечір не відбулися, позаяк більшість студентів на зібрання не прийшло. «Використовуючи співпадіння початку релігійних свят пасхи з днем виборів, — зазначалося у повідомленні, — католицьке духівництво з метою відволікання уваги виборців від голосування намагається день 24 березня зайняти богослужінням».
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.