Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Москва. ЦК ВКП(б) і РНК СРСР видали постанову “Про заходи охорони суспільних земель колгоспів від розбазарювання”. Містилася вказівка щодо вилучення у селян присадибних ділянок та ліквідації хуторів.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 28 травня;КПСС в резолюціях и решениях съездов, конференцій и пленумов ЦК. Т.7. — М., 1985. — С.109-115.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Харків. Органи НКВС розстріляли польських військовополонених із Старобільського табору.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М.,Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.432.

Москва. Відбулася нарада у наркома оборони СРСР присвячена питанням воєнної ідеології. Начальник ГоловПУ РСЧА Л. Мехліс піддав критиці недолікиу справі виховання Червоної армії (зокрема йшлося про «невірне розуміння тези про непереможність Червоної армії», «шапкозакидання», «абсолютизацію досвіду громадянської війни» і т. ін.), та підкреслив нагальну потребу внесення певних коригувань у висвітлення військовою пропагандою інтернаціональних завдань Червоної армії — передовсім, стосовно її визвольної місії. Начальник Головного політуправління РСЧА прямо вказав на недоцільність подальшого педалювання на ідеї інтернаціональних завдань Червоної армії, зауваживши: «а ні в Монголії, а ні у Фінляндії інтернаціональні гасла не спрацювали і не справили очікуваного враження ні на місцеве населення, ні на власну армію». Лев Мехліс також нагадав присутнім про те, що вперіод боїв на річці Халхін Гол у Монголії радянська пропаганда проводила роботу під гаслами «виконання договору про взаємодопомогу з МНР і допомогу дружньому монгольському народу»іце, як засвідчив аналіз політичних настроїв, виявилося малозрозумілим для червоноармійців. Згодом завдання пропаганди сформулювали в іншому дусі, наголошуючи на тому, що, «захищаючи кордони МНР,мизахищаємо кордони СРСР від Байкалу до Владивостоку, перешкоджаємо Японії перетворити МНР на плацдарм для війни проти СРСР», і це, на думку політорганів, справило більш позитивне враження на бійців. Мехліс також звернув увагу на те, що під час війни у Фінляндії радянська пропаганда знову вдалася до експлуатації ідеї про «виконання інтернаціонального завдання», «ведення війни за визволення фінського народу від буржуазного уряду Маннергейму» та підтримки уряду Куусунена. І зновутаки, це не мало успіху доти, доки радянські ідеологи не змістили акценти з інтернаціональних на державнопатріотичні моменти, мовляв, війна з Фінляндією ведеться передовсім «за безпеку Ленінграду і північнозахідних кордонів СРСР, за знищення плацдарму війни імперіалістів проти Радянського Союзу». Л.З.Мехліс звернув увагу на те, що в армії слабко вивчається воєнна історія, в особливості російська, не популяризуються найкращі традиції російської армії.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.233-234.

ОУН(Б) виробила інструкції “Боротьба та діяльність ОУН під час війни”, в яких зазначалося, що війну між СРСР та іншими державами, яка, за всіма підрахунками буде проходити на території України, “ ОУН використає як нагоду для повного розгортання визвольної революційної боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу”.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 111.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Протягом весни в Криму діяли 63 підпільні організації і групи (близько 600 осіб).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.