Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Чернігів. Відбувся мітинг 600 залізничників Чернігівського залізничного вузла, присвячений підтримці рішень ХУІІІ з’їзду ВКП(б).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 27 березня.

Харків. Понад 3 тис. агітаторів і пропагандистів провели на підприємствах та в установах міста “голосні читки”, бесіди, лекції, присвячені рішенням ХУІІІ з’їзду ВКП(б).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 26 березня.

Дніпропетровськ. Відбувся 1,5 тисячний мітинг робітників заводу ім. Молотова, присвячений підтримці рішень ХУІІІ з’їзду ВКП(б).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 27 березня.

УРСР, Київ. У школах республіки розпочалися весняні канікули. 500 школярів з різних областей України прибули до Києва для участі в республіканській олімпіаді художньої самодіяльності піонерів та школярів, присвяченій 125-й річниці з дня народження Т.Г.Шевченка. У спортивних змаганнях київських шкіл взяли участь 250 “юних ворошиловських стрільців”. Заплановані відвідування 14 тис. дітей Державного театру опери і балету.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 24-25 березня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Опублікований перелік законів та указів, прийнятих Верховною Радою УРСР на V сесії: “Закон про державний бюджет УРСР на 1941 р.”, “Закон про утворення народного комісаріату державного контролю УРСР”, “Закон про внесення змін у кодекс законів про родину, опіку, одруження і про акти громадянського стану УРСР”, “Указ про внесення змін і доповнень до адміністративного і кримінального кодексів УРСР”, “Указ про зміну пунктів “А” – “Г” ст. 206-7 до кримінального кодексу УРСР”, “Указ про порядок відновлення втрачених особистих документів”, “Указ про внесення змін в ст. 70 та 170 кримінального кодексу УРСР і ст. 72 адміністративного поділу УРСР”.
Комуніст. – 1941. – 25 березня.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Партизанський загін Колківського району Волинської області під командуванням І.Шишка розгромили поліцейські дільниці в селах Майдани і Шановні Маневичівського району, Яблонька, Копилля, Загорівка Колківського і Кашевка Голованівського району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

На нараді групи командирів партизанських з’єднань, що діяли в лісових масивах, прилеглих до Середино-Будського району Сумської області УРСР, Суземського та Трубечевського районі Орловської (нині Брянської) області РСФСР, прийняте рішення об’єднатися у партизанське формування під єдиним командуванням у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського загонів.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 53.

Підпільна організація “Миколаївський центр” (Миколаїв) здійснила диверсію на військовому аеродромі за Інгульським мостом, в результаті якої згоріло 20 літаків і велика кількість пального. За цю диверсію німці повісили 10 місцевих мешканців.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Штаб УПА схвалив основи нової партизанської тактики. Йшлося про засідкі “з-під землі та під землею”, оперування невеликими рухомими партизанськими групами у нічний час, уникнення боїв, нав’язаних противником. Активні, наступальні дії упівців мали на меті сіяти невпевненість і страх у ворожих лавах.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Героїчний подвиг здійснив старший матрос-прикордонник Новоросійського прикордонного округу комсомолець І. Голубець. Під час артобстрілу ворогом Стрєлецької бухти Севастополя від прямого влучення вибухнула бензоцистерна катера СКА-0121, почали рватися боєприпаси. Голубець, що служив на іншому катері, кинувся на постраждалий корабель і скинув з нього усі великі бомби загальною вагою 1320 кг. Він загинув від вибуху дрібних бомб, але врятував від загибелі кораблі, що стояли поруч та їхні екіпажі.
Русский архив: Великая Отечественная. Т.17-6(1-2). – М., 1996. – С. 646.

Військовий комендант м. Сум оголосив про розстріл 9 радянських громадян “за участь у партизанському русі, а саме за зв’язок з партизанами, за розповсюдження радіоповідомлень з своєї таємної радіостанції, за шпіонаж тощо”.
Сумская область в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб док. и матер. – К., 1988. – С. 114.

Наказ цивільного губернатора “Трансністрії” Алексіану про перетворення колгоспів на общини і про порядки роботи в них.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1951. – С. 84.

Наказ командуючого гітлерівськими військами, які діяли на території Сумської області, про посилення охорони доріг і застосування жорстких заходів щодо населення, що надає допомогу партизанам.
Сумская область в период Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб док. и матер. – К., 1988. – С. 113.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.