Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рейхскомісар України та командуючий збройними силами вУкраїні видали наказ про смертну кару за умисне пошкодження засобів зв’язку, кабельного проводу, телефонного дроту, псування приладдя.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня; Українське слово. – Київ. - 1941. - 30 жовтня.

У Сумській області створений партизанський загін під командуванням Г.Бородавки й комісара О. Сабурова. Пізніше О. Сабуров став командиром загону, 3.Богатир — комісаром, Г.Бородавка — секретарем партійної організації.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 336.

Німецька окупаційна влада роззброїла загін української міліції Т.Бульби-Боровця “Поліська січ”.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941-1945. - К., 2000. - С.669.

А.Гітлер підписав оперативний наказ № 1 головного командування сухопутних військ про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Цим було визнано провал планів літнього наступу вермахту на Схід.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Оберштурмфюрер СС Кунтце направив службове повідомлення про масове знищення хворих і поранених військовополонених у Бердичівському “виховально-трудовому” таборі.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 180–183.

Завершилась Середньодонська операція військ Південно-Західного і лівого крила Воронезького фронтів. Радянські війська розгромили 5 італійських, 5 румунських та 1 німецьку дивізії, 3 італійські бригади, завдали поразки 4 піхотним та 2 танковим німецьким дивізіям, просунулися на 150–200 км і вийшли в тил групи армій “Дон”. Противник змушений був відмовитися від подальших спроб деблокувати сталінградське групування.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

Начальник поліції безпеки і СД генеральної округи Волинь–Поділля оберштурмбанфюрер Пютц зустрівся в райцентрі Березне на Рівненщині з Т.Боровцем-Бульбою. Відбулися переговори щодо співробітництва у боротьбі з радянськими партизанами. Останній давав згоду за умови визнання самостійності України та звільнення українських політичних в’язнів, включаючи С.Бандеру та Я.Стецька. Вимоги не були прийняті.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.5.

З об’єднань групи армій “Б” і “А” сформована група армій “Дон”, яка діяла на сталінградському напрямку.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 119.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

На кінець листопаду Червоною Армією було визволено 12 областей Української РСР – 47% території республіки, 117 міст, 315 селищ міського типу, 290 сільських районів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.383.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у листопаді 570 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.

На кінець листопаду Червоною Армією було визволено 12 областей Української РСР – 47% території республіки, 117 міст, 315 селищ міського типу, 290 сільських районів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.383.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у листопаді 570 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.

Війська 1-го Українського фронту вели важкі оборонні бої с противником, які перейшли у контрнаступ із району на захід від Фастова на Брусилів та із району на південь від Житомира на Радомишль.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.374.

З’єднання партизанських загонів під командуванням С.Ковпака спільно з Олевським партизанським загоном Житомирської області захопило залізничні станції Олевськ та Сновидовичі.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.374.

Війська 1-го Українського фронту вели важкі оборонні бої с противником, які перейшли у контрнаступ із району на захід від Фастова на Брусилів та із району на південь від Житомира на Радомишль.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.374.

З’єднання партизанських загонів під командуванням С.Ковпака спільно з Олевським партизанським загоном Житомирської області захопило залізничні станції Олевськ та Сновидовичі.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.374.

Сотня УПА “Месники” здійснила напад на м. Богородчани Станіславської області.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 195.