Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Західна Україна. Протягом вересня – грудня до радянських судів передано 10, 2 тис. справ на „соціально ворожих елементів”.
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.132.

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов видав наказ забезпечити у Галичині та на Волині доброзичливе ставлення до німецьких колоністів. Містилася категорична заборона реквізицій, вимога розраховуватися за придбані товари грішми.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.72.

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов видав наказ №0059, у якому констатував доведені до відома Й.Сталіна повідомлення про злочинні дії бійців і командирів 6-ї армії Українського фронту на зайнятій ними території Західної України, зокрема випадки самочинних розстрілів. Командарму армії Ф.Голікову і члену Війської Ради Захаричову оголошено догану.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.84.

Західна Україна. Наприкінці вересня – на початку жовтня оперативно-чекістські групи заарештували лідерів УНДО, колишніх послів до польського сейму, сенаторів І.Німчука, Г.Тершаковця, В.Целевича, Д.Левицького, К.Левицького, В.Кузьмовича, О.Луцького та ін.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.110.

Москва. Газета “Правда” опублікувала передову “Про внутрішні причини військової поразки Польщі” підготовлену А.Ждановим. Містилося пропагандистсько-ідеологічне пояснення “необхідності” вступу РСЧА на терен Польщі для звільнення “західноукраїнських і західнобілоруських братів”.
Правда. – 1939. — 14 вересня.

Москва. Радянське керівництво поінформувало Німеччину про готовність РСЧА до початку бойових дій, а також про наміри обмежитися окупацією лише українських етнічних територій.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.43.

СРСР, західні кордони. У війська КОВО і БОВО надійшли накази наркома оборони СРСР і начальник Генерального штабу Червоної армії №16633 і №16634 про підготовку бойових дій проти Польщі. У директиві № 16634 містився наказ: „До 16 вересня приховано зосередити і бути готовими до рішучого наступу з метою блискавичним ударом розгромити протистояче військо супротивника... Рішучий наступ з переходом державного кордону розпочати на світанку 17 вересня”.
Мельтюхов М. Советско-польские войны. Военно-политическое потивостояние 1918-1939 гг. – М., 2001. — С.111;Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. За

Київ. Прокуратура УРСР повідомила про результати обшуків, арешт і притягнення до судової відповідальності “дезорганізаторів радянської торгівлі”. У заарештованого вагоновожатого трамваю І.Тищенка вилучено 10 пуд. борошна, 9 пудів яєчних круп, 10 пудів ячміню, 37 пудів комбікормів і кормів; пожежника І.Лєбєдєва – 365 м. мануфактури, 27 кусків мила, 50 л. гасу, 50 кг. борошна, 22 пари панчіх.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 14 вересня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Крайовий провід ОУН(Б) на ЗУЗ звернувся до членів Організації з попередженням про можливі масові арешти з боку німецької окупаційної влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 72.

Впродовж липня-вересня в західні та Чернівецьку області України було проведено через лінію фронту 37 радянських партизанських загонів (понад 550 осіб) та 233 організатора підпілля. Однак більша частина з них не зуміла розгорнути своєї діяльності і невдовзі розпалася, або була ліквідована німецькими контррозвідувальними органами.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 8.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Серед населення Західної України широко розповсюджувалося звернення “урядуючого провідника” ОУН М.Лебедя “Друзі революціонери, члени Організації українських націоналістів”. У ньому не було відкритого заклику до збройного повстання проти нацистів, однак підкреслювалася необхідність вести боротьбу спільними силами і здобувати Українську самостійну соборну державу.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських Націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 160.

Бульбівці вступили в переговори з представником Генштабу РСЧА полковником Лукіним. Переговори завершилися безрезультатно через відмінність у позиціях.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.663.

В м. Сарни створене військове формування ОУН(Б), яке очолив С.Качинський. Формування з часом об’єдналося з іншими аналогічними структурами в Українську повстанську армію.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.