Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

УСРР. Преса повідомила про розгортання на підприємствах республіки “соціалістичного змагання”: у Зінов’євській окрузі на заводі “Червона зоря” змаганням охоплено 1091 робітників, об’єднані у 74 “ударні бригади”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —16 серпня.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видана постанова „Про хлібозаготівлі”.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927–1939. Том 1.Май 1927 – ноябрь 1929. —М., 1999. —С.679

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про утворення нових сільських рад: Ворошиловградської з центром у хут. Ворошиловградський Сталінської обл.; Шевченківської з центром у поселенні Шевченківка Миколаївської обл.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 серпня.

Київ. 15-17 серпня відбулася нарада активу працівників охорони здоров’я. Присутні близько 150 делегатів, у тому числі заступник голови Верховної Ради УРСР, головний лікар дитячої лікарні в м. Ніжин Радченко, депутат Верховних Рад СРСР і УРСР, президент АН УРСР академік О.Богомолець та ін. Учасники заслухали і обговорили доповідь Наркомату охорони здоров’я УРСР про підсумки та перспективи роботи у царині охорони здоров’я населення республіки. Констатувалися чисельні прогалини в організації лікувальної справи на селі. Завідувач сільським сектором лікувально-профілактичного управління наркомату здоров’я УРСР повідомив, що у 1938 р. 87 тис. хворих не могли отримати стаціонарного лікування; з 104 відряджених до села молодих спеціалістів, залишилося лише 26.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16, 17 серпня

Київ. Народний комісаріат фінансів СРСР поінформував про хід реалізації державної позики. Станом на 14 серпня розміщено облігацій на 1952 млн. руб., у тому числі в Україні – на 1350993 тис. руб. (у містах – на 1090606 тис. руб., по селах – на 260387 тис. руб.).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 15 серпня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про республіканське змагання цехів підприємств ширвжитку. Віталася ініціатива загальних зборів робітників Харківського заводу ім. Комінтерну про перетворення змагання цехів ширвжитку на республіканське. Містилося зобов’язання ОПК, МПК, РПК, секретарям первинних парторганізацій, ОВК, МВК, керівникам господарських і профспілкових організацій надавати робітникам цехів ширвжитку конкретну допомогу у проведенні соціалістичного змагання. Ухвалено для перевірки наслідків соцзмагання організувати: республіканську комісію у складі заступника голови РНК УРСР Жила, наркома місцевої промисловості Ульяненко, наркома легкої промисловості Сеніна, голови Укопромради Філіпова, наркома лісної промисловості Ушкалова, редактора газети „ РКомуніст” Чеканюка, редактора газети „Советская Украина” Прожогіна; обласні комісії у складі голови ОВК, редактора обласної газети, начальників: облмісцевпрому, обллегпрому і голови облпрофради; запропонувати республіканським і обласним комісіям встановити перехідні знамена і грошові премії для передових підприємств, кращих стахановців і командирів виробництва, які добилися найбільш високих показників випуску виробів ширвжитку.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — С.64-66.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про організацію зразкових механізованих майстерень для ремонту взуття у Києві, Харкові і Сталіно. Констатувалося, що відповідно до рішення ХУІІІ з’їзду ВКП (б) та постанови РНК СРСР від 21 серпня 1939 р. на Укопромраду покладено завдання організації 28 зразкових майстерень, у тому числі в Києві – 15, Харкові – 10, Сталіно – 3.Містилося зобов’язання головам міських виконавчих комітетів Києва, Харкова, Сталіно у двотижневий строк виділити необхідні приміщення (близько 120-180 кв. м. кожне), надати іншу допомогу при організації майстерень.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — С.64.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У запропонувало РНК УРСР відпустити Харківському велосипедному заводу 10 тис. руб. для виготовлення пробних зразків мотоциклів для механіків МТС.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — С.64.

Київ. ЦК КП(б)У видав постанову „Про додаткові асигнування коштів для театрів республіканської підпорядкованості УРСР на 1939 рік”. Ухвалено збільшити асигнування на 1939 р. для театрів, виділивши: Київському Ордена Леніна академічному театру опери і балету ім. Шевченка – 351450 руб. на заробітну плату, за кошторисом по загальних витратах – 118 тис. руб.; Харківському академічному театру опери і балету – 109 тис. руб.; Одеському академічному театру опери і балету – 179 тис. руб.; Київському драматичному театру Івана Франка – 65 тис. руб. на зарплату. Містилося доручення РНК УРСР включити до бюджету УРСР на 1939 рік збільшення асигнувань на театри у сумі 822450 руб.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — С.67.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило „задовольнити клопотання учнів і викладачів та НКЗС УРСР” про переведення викладання у Львівській середній сільгоспшколі та у відділі Херсонської сільгоспшколи механізації з єврейської на українську мову.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — С.67.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська