Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Західна Україна. Протягом вересня – грудня до радянських судів передано 10, 2 тис. справ на „соціально ворожих елементів”.
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.132.

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов видав наказ забезпечити у Галичині та на Волині доброзичливе ставлення до німецьких колоністів. Містилася категорична заборона реквізицій, вимога розраховуватися за придбані товари грішми.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.72.

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов видав наказ №0059, у якому констатував доведені до відома Й.Сталіна повідомлення про злочинні дії бійців і командирів 6-ї армії Українського фронту на зайнятій ними території Західної України, зокрема випадки самочинних розстрілів. Командарму армії Ф.Голікову і члену Війської Ради Захаричову оголошено догану.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.84.

Західна Україна. Наприкінці вересня – на початку жовтня оперативно-чекістські групи заарештували лідерів УНДО, колишніх послів до польського сейму, сенаторів І.Німчука, Г.Тершаковця, В.Целевича, Д.Левицького, К.Левицького, В.Кузьмовича, О.Луцького та ін.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.110.

Холм. Політрук Степовенко і молодший лейтенант Бондарчук із 45-ї стрілецької дивізії РСЧА пограбували і вбили двох польських офіцерів.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.84.

Москва. ЦК ВКП(б) ухвалив спеціально для населення Західної України терміново видати „Короткий курс історії ВКП(б)” українською і польською мовами (накладом відповідно 300 тис. і 100 тис. примірників).
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.108.

Москва. РНК СРСР затвердив своєю постановою Статут про дисципліну працівників зв’язку. Статутом визначалися порядок прийому на службу та звільнення з неї працівників зв’язку, накладання і оскарження стягнень за порушення трудової дисципліни, заохочення робітників, ведення обліку дисциплінарних стягнень і заходів заохочення. Проголошувалася мета Статуту – „забезпечення в органах зв’язку соціалістичної трудової дисципліни, заохочення тривалої безперервної роботи в одному підприємстві або установі, зміцнення соціалістичних форм праці на основі всебічного розвитку соціалістичного змагання, ударництва і стаханівського руху, забезпечення високої якості роботи і цілості соціалістичної власності”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду СРСР. – 1939. — № 54. — Ст.487.

Москва. Підписано радянсько-німецький договір про дружбу і кордони. “Уряд СРСР і Німеччини, – наголошувалося у преамбулі документу, – після розпаду колишньої Польської держави розглядають виключно як своє завдання відновити мир і порядок на цій території і забезпечити народам, які живуть там, мирне існування, що відповідає їх національним особливостям”. Встановлювалися кордони між “взаємними інтересами на території Польської держави”. Західний кордон УРСР визначався по річках Західний Буг і Нарев.
Мировые войны ХХ века. Вторая мировая война. Документы и материалы. Книга 4. — М., 2002. — С.153.

Москва. На додаток до радянсько-німецького договору про дружбу і кордони підписано таємні протоколи: про готовність сприяти переселенню німців до Німеччини з радянської території і українців та білорусів з німецької території до СРСР; про віднесення Литви до сфери радянських інтересів, а Люблінського воєводства і частини Варшавського воєводства – до сфери німецьких інтересів; про неприпустимість ведення “на своєї територіях жодної польської агітації”; про відмову уряду Німеччини від частини території Литви, вказаної у Таємному додатковому протоколі від 28 вересня 1939 р. та компенсацію за це урядом СРСР у сумі 7500000 золотих доларів німецькому уряду.
Мировые войны ХХ века. Вторая мировая война. Документы и материалы. Книга 4. — М., 2002. — С.153-155.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Київ. 28-30 вересня відбувся ХІІ з’їзд ЛКСМУ. Першим секретарем ЦК ЛКСМУ обрано Я.О.Хоменка.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. —К., 1995. — С.434.

Крайовий провід ОУН(Б) на ЗУЗ звернувся до членів Організації з попередженням про можливі масові арешти з боку німецької окупаційної влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 72.

Впродовж липня-вересня в західні та Чернівецьку області України було проведено через лінію фронту 37 радянських партизанських загонів (понад 550 осіб) та 233 організатора підпілля. Однак більша частина з них не зуміла розгорнути своєї діяльності і невдовзі розпалася, або була ліквідована німецькими контррозвідувальними органами.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 8.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

Радянські війська в Криму відійшли на Ішунські позиції.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 260.

У Вінниці відбулися організаційні збори Союзу українського національного студентства – культурно-освітньої організації, яка поставила собі завданням боротися за “ідеологічно-моральне перевиховання української молоді; за остаточне вигнання рабського духу серед окремих одиниць нашої молоді; дбати за матеріальне забезпечення безробітних студентів”.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 30 жовтня.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.