Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Оголошено судовий вирок у справі “контрреволюційної організації” в Українському інституті тваринництва. “Виявлені вороги” засуджені до тривалих термінів ув’язнення, у тому числі В.І.Лінченко – до 20 років, В.Г.Бойченко – до 10 років, А.Я.Матяш – до 8 років, П.А.Альохін – до 3 років позбавлення волі.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 липня.

Київ. 15-17 липня відбулася республіканська нарада працівників тваринництва, скликана ЦК КП(б)У і РНК УРСР. Близько 1 тис. делегатів – стахановці, бригадири, завідувачі колгоспних ферм, голови колгоспів, секретарі РКП заслухали і обговорили доповідь М.Хрущова “По-більшовицькому виконаємо рішення партії і уряду про розвиток громадського тваринництва в колгоспах”, висловили цілковиту підтримку постанови РНК СРСР і ЦК ВКП(б) “Про заходи по розвитку громадського тваринництва в колгоспах”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16, 18 липня; Більшовик України. – 1939—№ 8. — С.2-25.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Внаслідок переговорів між СРСР і Швецією встановлене регулярне повітряне сполучення на лінії Москва-Стокгольм, відкрита пароходна лінія Ленінград — Стокгольм — Штеттин; шведська сторона передала СРСР відомості про мінні поля у стокгольмських шхерах.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.170.

Нарком оборони СРСР видав наказ №214 з проголошенням закону про дисціплінарні батальони у Червоній армії.
РДВА. — Ф.4 — Оп. 15. — Спр.30. — 619620; Русский архив: Великая отечественная война: Прикази народного комиссара оборони СРСР. Т.13 (21). — М.: Терра, 199

Кишинів. В залі засідань міської ради відбулися збори представників робітничих комітетів і уповноважених промислових підприємств міста, на які прийшли до 500 осіб. З доповіддю про роботу радянських профспілок виступив працівник ВЦРПС Степанов та секретар ВЦРПС Москатов. В своїх виступах робітники засудили «продажну реакційну роль так званих «профспілок», насаджених румунськими окупантами на території Бесарабії та Північної Буковини». «Геть реакційні профспілки! —заявила робітниця фармацевтичної фабрики Клейман. — Ми, визволені Червоною армією вільні трудівники, не потерпимо більше цих провокаторських профспілок. Ми просимо організувати у нас радянськіпрофспілки, які довели свою відданість робітничому класові і є справжніми захисниками інтересів трудящих і соціалістичної держави». Учасники зборів звернулися до ВЦРПС з вимогою негайно розпустити старі«реакційні» профспілки і з проханням організувати радянські профспілки.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 17 липня.

До кінця липня відділи Української народної міліції були створені у Львові, Луцьку, Рівному, Ярові, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Дрогобичі, Бориславі, Дубно, Самборі, Костополі, Сарнах, Козовій, Золочеві, Бережанах, Підгайцях, Коломиї, Раві-Руській, Городку, Оброшині, Радехові, Вербі, Косові, Теребовлі, Вишнівці, Збаражі, Берестечку, Фастові та інших містах і селах Західної та Правобережної України.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 230.

В Україні велося формування 2 корпусів (у Харкові та Дніпропетровську) і 8 дивізій народного ополчення (у Ворошиловграді, Сталінській і Сумській областях, в Кременчуці і Кіровограді).
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 44.

На початок місяця в 16 областях республіки діяло 657 винищувальних батальйонів, у яких налічувалося 158 704 бійці.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. Пер. с укр. яз. Изд. доп. и дораб. – Т.1. - К., 1975 – С .92.

На Поліссі почали активно діяти озброєні групи на чолі з отаманом Т. Бульбою-Боровцем. Вони спромоглися вибити радянські війська з великої території в районі Олевська, заволодіти містом і створити “Олевську республіку”.
Лисенко О.Є. Вронська Т.В. терористична тактика в діяльності ОУН та УПА // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні н

Німецька 9-а танкова дивізія та два полки дивізії СС “Вікінг” розпочали наступ з району Бердичева і Житомира на Білу Церкву.
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 133.

Радянські війська залишили з боями районні центри Уланів Вінницької області; Потіївка Житомирської області; Рокитне Київської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963 – С. 369-442.

У Криму розпочалося формування загонів народного ополчення. (
Крым в период Великой Отечественной войны 1941-1945. Сборник документов и материалов. – Симферополь, 1973. — С. 43.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

З липня до листопада в с. Олексіївка Запорізької області діяла підпільна група “Добровільна організація патріотів”. Вона займалася анти- нацистською пропагандистською діяльністю: розповсюджувала листівки, що закликали населення до активного опору німецьким окупантам, проводила усну агітацію проти відправки молоді в Німеччину.
Запорожская область в годы Великой Отечественной войны. Сб. док. (1941–1945 гг.). – Запорожье, 1959. – С. 83–84.

На середину літа загальна чисельність боївок ОУН(СД) на Волині–Поліссі становила майже 600 осіб. Поводилися вони обережно, добре конспірувалися, намагалися уникати відкритих сутичок з німцями.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 133.