Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Кам’янець-Подільський. Відбулася обласна олімпіада колгоспних театрів. Полянський театр ім. Лесі Українки представив постановку п’єс “Весілля в Малинівці” і “Катерину”; Проскурівський та Оринінський театри – “Тарасову юність”, “Неспокійну старість”, “Назара Стодолю”. Переможець олімпіади – Полянський театр премійован 6 тис. руб.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.287.

Київ. Розпочато випуск видання „Доповіді Академії наук УРСР” (під редакцією академіка Б.І.Чернишева).
Доповіді Академії наук УРСР. – 1939. — № 1;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.216.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення прийняти пропозицію про виділення м.Осіпенко із Осіпенківського району, м.Мелітополь – із Мелітопольського району з підпорядкуванням Осіпенківської та Мелітопольської міськрад Оргкомітету Президії Верховної Ради УРСР по Запорізькій області; виділити сільську смугу з території Кам’янець-Подільської міської ради, утворити сільський Должокський району Кам’янець-Подільської області з центром у с.Должок; утворити в Сталінській області Чистяківський сільський район з центром у м.Чистяково, Слов’янський сільський район з центром у м.Слов’янську; просити ЦК ВКП(б) затвердити ці рішення.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.511. — Арк.25-26, 30-31.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про факти порушення фінансової дисциплінини Запорізьким ОПК. Констатувалося встановлення порушень: понадштатне утримання працівників, виплата підвищених ставок технічним робітникам (перевитрати по технічному апарату – 5 тис. руб. щомісяця). Містилися настанови ОПК негайно вжити заходів для усунення виявлених ревізією порушень.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.511. — Арк.30.

Ізюм. 30 тис. глядачів відвідали прем’єрний показ художнього фільму “Ленин в 1918 году”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 червня.

Москва. 4-11 червня в Інституті історії АН СРСР відбулася дискусія по доповіді академіка Б.Д.Грекова “Суспільний устрій Київської Русі”.
Историк-марксист. – 1939. — Т.4. — С.191-194;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про присвоєння військових знань вищому начальницькому складу Червоної армії». Ухвалено затвердити встановлені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1940 р.звання генерала армії Жукову Г.К., Мерецкову К.А., Тюленєву І.В., звання генералполковника Апанасенку І.Р., Городовикові О.І., Локтіонову О.Д., Штерну Г.М., Павлову Д.Г., Воронову М.М., Кренделю В.Д., звання генераллейтенанта — 87 військовослужбовцям, генераллейтенанта артилерії — 8, генераллейтенанта авіації — 12, генераллейтенанта танкових військ — 2, генераллейтенанта військ зв’язку — 2, генераллейтенанта інженерних військ — 2, генераллейтенанта технічних військ — 1, генераллейтенанта інтендантської служби — 1, звання генералмайора — 479 військовослужбовцям, генералмайора артилерії — 105, генералмайора авіації — 90, генералмайорма танкових військ — 44, генералмайора військ зв’язку — 20, генералмайора інженерних військ— 22, генералмайора технічних військ — 26, генералмайора інтендантської служби — 36 військовослужбовцям.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. —№ 16. — Ст.410.

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про присвоєння військових знань вищому начальницькому складу Військово-морського флоту». Ухвалено затвердити встановлені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1940р. звання адмірала Галлеру Л.М., Ісакову І.С., Кузнєцову М.Г., звання віцеадмірала Векману О.К., Гончарову Л.Г., Шевченку Г.І., Ставицькому С.П., Степанову Г.А., Трибуц В.Ф., Шталь О.В., Юмашеву І.С., звання контрадмірала — 46, інженерконтрадмірала – 17, генераллейтенанта авіації — 1, генераллейтенанта берегової служби — 3, генералмайора авіації — 14, генералмайора берегової служби — 14, генералмайора інтендантської служби — 2 морським командирам.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 16. — Ст.411.

Київ. Закінчилися тенісні змагання, що тривали між кращими тенісистами Києва і Львову впродовж 34 червня на кортах стадіону «Динамо». У складі столиці України виступали: Калмикова, Шар, Котов, Гольдінов, Бєлозеров, Геніс, Попов, Горіна, Чувиріна. Від Львову грали майстри ракетки: Герда, Олійнишин, Чайковський, Курман, Яблонський, Колч, Колчева. Загальний результат матчу 5:3 на користь команди Києва.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 5 червня.

Після 22 червня слідом за частинами вермахту на Україну рушили “похідні” групи обох проводів ОУН, загальна чисельність яких за різним джерелами становила від 7 до 10 тисяч членів. Вони мали завдання, надаючи допомогу німцям в організації громадського і господарського життя на звільнених від радянської влади територіях України, водночас закладати структури майбутньої української влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 46.

Червень – липень 1941 р. на Волині тривали запеклі зіткнення місцевих партизанських груп ОУН з відступаючими частинами Червоної армії та військ НКВС.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 180-182.

Наприкінці місяця Т. Боровця призначили комендантом окружної команди української міліції в Сарнах, на базі якої в липні він створює військово-поліцейську формацію “Поліська січ”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 58.

У Києві до кінця червня було сформовано 13 винищувальних батальйонів загальною чисельністю 3405 осіб. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 65.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Кримські партизани здійснили 123 бойові операції, зокрема 26 значних нападів на гарнізони і 79 диверсій на залізничних і шосейних дорогах.
Крым в Великой Отечественной войне Советского Союза. 1941–1945 гг. – К., 1963. – С. 138.