Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рейхскомісар України та командуючий збройними силами вУкраїні видали наказ про смертну кару за умисне пошкодження засобів зв’язку, кабельного проводу, телефонного дроту, псування приладдя.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня; Українське слово. – Київ. - 1941. - 30 жовтня.

Радянські війська залишили з боями районні центри Авдіївка, Червоноармійське Сталінської області; Олексіївське Харківської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 378-437.

У Франкфурті–на-Одері відбулося об’єднання двох українських батальйонів “Нахтігаль” і “Роланд” в одне військове формування. На цей момент в Дружині українських націоналістів нараховувалося 650 солдатів і старшин. Командував українським формуванням майор Є.Побігущий, заступник командира – Р.Шухевич.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 442.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

На окупованій території Криму створений підпільний партійний центр (І.Генов, М.Луговий та ін.).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 341.

З’явилася листівка проводу ОУН(Б) “Партизанка і наше ставлення до неї”. Її автори виступали проти дій червоних партизанів, які лише викликали відплатні каральні акції гітлерівців, обстоювали ретельну підготовку загального повстання проти ворогів української державності. Кентій А. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941-1942 рр. – С.166.
Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.): Зб. док. і матеріалів. – Одеса, 1971. – С. 112, 120-124, 288.

На території Жмеринського району Вінницької області сформувалася підпільна організація “Радянські патріоти”, у складі К.С.Гришина (Костін), В.Кіняєва (Гордеєв), Г.Навроцького, Г.Ліздіна та інших. Їхній вплив поширювався на багато сіл Жмеринського, Шаргородського та інших районів. Підпільники випускали листівки, зведення Радінформбюро, чинили диверсії на залізничному транспорті, знищували бойову техніку ворога, визволяли військовополонених, рятували молодь від вивезення до Німеччини, підготували й переправили в партизанські загони 56 бійців.

А.Гітлер підписав оперативний наказ № 1 головного командування сухопутних військ про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Цим було визнано провал планів літнього наступу вермахту на Схід.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Закінчилася наступальна операція військ 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі. Війська 2-го Українського фронту вели запеклі бої в районі Кривого Рога та на схід від Кіровограда.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.362.

Радянські війська визволили районні центри Кринички Дніпропетровської, Михайлівку та Якимівку Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.376, 394.

Війська 3-го Українського фронту сумісно з частинами НВАЮ і болгарськими військами визволили в Югославії місто Кралево.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 389.

Війська 3-го Українського фронту визволили югославське місто Самобор, форсували р. Саву.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 389.

Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов направив заступнику голови Ради міністрів СРСР Л.Берія доповідну записку про виконання рішення щодо виселення з західних областей України сімей “активних націоналістів і бандитів”, вбитих під час озброєних зіткнень, засуджених і тих, що проживали нелегально. Повідомлялося, що станом на 27 жовтня 1947 із Західної України при плані виселення 25 тис. сімей вивезено 26682 сім’ї (76192 особи), у тому числі: чоловіків – 18866, жінок – 35152, дітей – 22174. Із них направлено на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР 21380 сімей (60814 осіб): комбінату “Кузбасвугілля” – 10273 сім’ї (30251 особу), комбінату “Челябінськвугілля” – 3728 сімей (10495 осіб), комбінату “Молотоввугілля” – 1743 сім’ї (4676 осіб), комбінату “Карагандавугілля” – 3143 сім’ї (8191 особу), комбінату “Східсибвугілля” – 1834 сім’ї (5203 особи), на підприємства вугільної промисловості Красноярського краю – 695 сімей (1698 осіб). В Омську область при плані 5 тис. сімей направлено 5302 сім’ї (15378 осіб).
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Л., 1993. – С. 292-293.

Львів. У дві години ночі проведена операція з виселення “членів УПА, ОУН та інших бандпосібників” разом із їх сім’ями. В усіх сільських районах області виселення розпочато о шостій годині ранку. Зі Львова із запланованих 287 сімей виселили 275 (не було дев’ять сімей) і призупинили виселення трьох сімей. Із сільських районів області виселено 5321 сім’ю (15774 особи), звільнено близько 200 сімей. Перед операцією деякі працівники Міністерства державної безпеки УРСР і уповноважені райкомів порушили режим секретності і розповіли населенню про плановане виселення.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Том 1. 1939-1953. – К., 1995. – С. 474-477.