Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Київ. ЦК КП(б)У видав постанову „Про хід прийому до партії”. Констатувалося покращення ситуації з прийомом до партії після ХУІІІ з’їзду ВКП(б), водночас відзначалися й чисельні недоліки у цій справі: порушення вказівок ЦК про індивідуальний підхід при прийомі до партії, зокрема ретельну перевірку кандидатів (первинна парторганізація Лозівського колгоспу Сталінської області прийняла кандидатом у члени партії колишнього учасника Білого руху Соловйова, Баришівський РПК Київської області – колишнього махновця Бухала, партосередок ст.Чернігів – члена секції євангелістів Баранова); поспішність розгляду заяв про вступ до партії (Центрально-міський і Сталіно-заводський РКП КП(б)У м.Сталіно на одному засіданні розглядали по 50-60 заяв, ЗПК Маріупольського заводу ім.Ілліча – 67 заяв) тощо. Містилася настанова парторганізаціям вжити заходів для виправлення недоліків, „викрити усі хиби, які мають місце при прийомі в партію, і забезпечити найсуворіше додержання принципу індивідуального відбору в пртію”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.510. — Арк.4-7;Партробітник України. – 1939—№ 11. — С.46-47.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про хід будівництва українського павільону на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Визначалися строки закінчення будівництва павільну та його архітектурного оформлення (до 1 червня 1939 р.), оздоблення залів павільону (до 1 липня 1939 р.). Містилася настанова Укрвиставкому при розробці й затвердженні тематичного та експозиційного планів павільону забезпечити показ: розвитку соціалістичного сільського господарства УРСР, його досягнень у порівнянні з дореволюційним періодом в історії України; досягнень окремих колгоспів, радгоспів і МТС, що „характеризують шляхи перемоги і успіхи соціалістичного сільського господарства в цілому”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.510. — Арк.7-8.

Київ. Відбулося перше засідання Комітету Спілки радянських письменників України, створеного для відзначення тисячоліття епосу вірменського народу “Давид Сасунський”. Головою Комітету обрано П.Тичину.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 травня.

Чернігів. Бюро Чернігівського обкому КПУ і президія Чернігівського ОВК ухвалили встановити у м.Щорс пам’ятник легендарному герою революції, а також заснувати історико-меморіальний музей.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 травня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Харків. Органи НКВС розстріляли польських військовополонених із Старобільського табору.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М.,Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.432.

ОУН(Б) виробила інструкції “Боротьба та діяльність ОУН під час війни”, в яких зазначалося, що війну між СРСР та іншими державами, яка, за всіма підрахунками буде проходити на території України, “ ОУН використає як нагоду для повного розгортання визвольної революційної боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу”.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 111.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Протягом весни в Криму діяли 63 підпільні організації і групи (близько 600 осіб).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

6-а німецька армія, що наступала з півночі та війська групи “Клейст”, що наступала з півдня, з’єдналися південніше Балаклеї. Радянські війська, що діяли на Барвінківському виступі, були оточені. При гострій нестачі боєприпасів, пального й продовольства бійці та командири вели запеклі бої, чинячи опір переважаючим силам ворога.
Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 183;История Украинской ССР: В 10 т. – Т.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Ставка затвердила рішення головнокомандуючого Південно-Західним напрямом про необхідність стримання наступу 6-ї армії, для чого можливе використання більшої частини її сил разом з 22-м і 23-м танковими корпусами, а також 57-у армії для ліквідації прориву в районі Барвінкове.
Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 179.

Підписана директива Ставки ВГК про розформування Кримського фронту та перетворення Північно-Кавказького напрямку в Північно-Кавказький фронт з визначенням конкретних завдань з оборони Криму та Кавказу.
Русский архив: Великая Отечественная: Ставка ВГК: Документы и материалы. 1942 год. Т. 16(5–2). – М., 1996. – С. 209–210.

Евакуацією військ Кримського фронту з Керченського на Таманський півострів завершилася Керченська оборонна операція, за 12 днів боїв радянські війська втратили понад 176 тис. осіб.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 330;Крым в Великой Отечественной войне Совет

З 10.05.42 по цей день втрати німецьких військ склали: поранені – 522 офіцера, 23406 унтер-офіцерів та рядових; убито – 160 офіцерів, 5838 унтер-офіцерів та рядових; пропало без вісті – 30 офіцерів, 2136 унтер-офіцерів та рядових. Загальні втрати сухопутних військ в операціях на Східному фронті на цей день від 22.6.41 склали 1214827 осіб, тобто 37,96% всіх сил на Сході, які становили 3,2 млн. осіб.
Гальдер Ф. Военный дневник . – М., 1971. – Кн.2. – Т.3. – С. 254.