Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У Києві виникла підпільна організація “Смерть німецьким окупантам!”. Її очолював Г.Кочубей. На початку лютого 1942 підпільники створили друкарню, в якій систематично випускали зведення Радінформбюро, антинацистські листівки тиражем 250-300 екземплярів. Їх розповсюджували серед населення Києва, Броварів, Бахмача, Ніжина, Прилук, Конотопа, Макарова, Фастова та інших населених пунктів. Організовували масові акти саботажу, диверсії на фабриках, заводах, залізничному транспорті, в колгоспах, установах і організаціях. Підпільники вербували й готували резерви для відправки в партизанські загони, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, теплі речі, продукти харчування тощо.
Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967. – С.452, 458;. Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сб. докуме

Підпільна організація “Миколаївський центр” провела диверсійний акт в парку культури і відпочинку ім. Петровського м. Миколаєва, під час якого знищено до 20 автомашин, 5 мотоциклів, до 30 т пального і запасні частини до автомашин.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

ВЦРПС ухвалив постанову, в якій на місцеві профоргани покладалося працевлаштування інвалідів. З цією метою рекомендувалося при кожному фабзавкомі організувати комісії сприяння перекваліфікації, навчанню й працевлаштуванню інвалідів, які разом з адміністрацією підприємств та установ мали запроваджувати індивідуальне навчання останніх і виявляти про них повсякденне піклування. В документі містилися пропозиції забезпечити кожного інваліда протезом ще до виходу з госпіталя, розробити пільгові умови їх прийому до вузів, організувати для інвалідів, що повністю втратили працездатність, спеціальні будинки за рахунок держави.
РДАСПІ . – Ф.603, оп.1, спр.3, арк.17–22.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

УШПР підготував та перекинув до тилу німецьких загарбників 62 організаторські та диверсійні групи з метою активізації партизанської боротьби.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з УШПР, влаштували у січні 34 аварії залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

УШПР підготував та перекинув до тилу німецьких загарбників 62 організаторські та диверсійні групи з метою активізації партизанської боротьби.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з УШПР, влаштували у січні 34 аварії залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.260.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Війська 1-го Українського фронту здобули місто Славута (Кам’янець-Подільська обл.) та райцентр Межирічі (Рівненська обл.). Наступ радянських військ зупинився, Житомирсько-Бердичевська наступальна операція завершилась в основному успішно.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;История Второй мировой войны 1939-1945. – Т. 8.

Внаслідок контрудару 1-ї танкової армії вермахту німецькі війська знову захопили райцентри Немирів (Вінницька обл.) та Буки (Київська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

Партизани з’єднання С. Маликова після запеклого бою зайняли м. Костопіль (Рівненська обл.)
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

Москва. Пленум ЦК ВЛКСМ прийняв постанову “Про покращення політично-виховної роботи комсомольських організацій серед молоді”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 582.

Війська 2-го Українського фронту звільнили міста Лученець і Плешівець (Чехословаччина).
Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и материалы. – М., 1985. – С. 386;Кто был кто в Вели

Ровенська область. Відбулася нарада партійно-радянського активу. Обговорено питання “Про хід боротьби з німецько-українськими націоналістами”.
ДАРО. – Ф. 400, оп. 1, спр. 50, арк. 19.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

Томська область. Прийняті на розселення 16 сімей (86 осіб) оунівців із Яворівського району Львівської області.
Бугай М. За повідомленнями НКВС СРСР були переселені… Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 40.

Львів. Відбулась партійна конференція. Обласний комітет КП(б)У наголосив, що парторганізації і директори інститутів під час проведення прийому у вищі навальні заклади не вивчали кожного студента, не зосереджували роботи в навчальних групах, гуртожитках й не протидіяли організації націоналістичної роботи оунівського підпілля серед молоді.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1. 1939 – 1953. – К., 1995. – С. 595.

Львівська область. З’явилися з повинною близько 600 нелегалів, учасників ОУН, УПА, дезертирів «трудового фронту».
Кентій А. Нарис боротьби ОУН – УПА в Україні (1946-1950 рр.). – К., 1999. – С. 73.

Станіславська область. Убито 16, заарештовано 81 члена ОУН.
Русначенко А. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940 – 50-х ро