Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset
  See publication "Ukraine: Chronicle events of the 20th century"

14 січня 1942 (середа)

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Лютий-березень 1942

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Березень 1942

Партизанський загін Колківського району Волинської області під командуванням І.Шишка розгромили поліцейські дільниці в селах Майдани і Шановні Маневичівського району, Яблонька, Копилля, Загорівка Колківського і Кашевка Голованівського району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

Березень 1942

На нараді групи командирів партизанських з’єднань, що діяли в лісових масивах, прилеглих до Середино-Будського району Сумської області УРСР, Суземського та Трубечевського районі Орловської (нині Брянської) області РСФСР, прийняте рішення об’єднатися у партизанське формування під єдиним командуванням у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського загонів.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 53.

Березень 1942

Підпільна організація “Миколаївський центр” (Миколаїв) здійснила диверсію на військовому аеродромі за Інгульським мостом, в результаті якої згоріло 20 літаків і велика кількість пального. За цю диверсію німці повісили 10 місцевих мешканців.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Березень 1942

Штаб УПА схвалив основи нової партизанської тактики. Йшлося про засідкі “з-під землі та під землею”, оперування невеликими рухомими партизанськими групами у нічний час, уникнення боїв, нав’язаних противником. Активні, наступальні дії упівців мали на меті сіяти невпевненість і страх у ворожих лавах.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

4 березня 1942 (середа)

Попередження фельдкомендатури м. Запоріжжя про застосування жорстких заходів за агітацію проти гітлерівської армії.
Запорожская область в годы Великой Отечественной войны (1941–1945 гг.). Сб. док. – Запорожье, 1959. – С.74.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

14 лютого 1943 (неділя)

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

14 лютого 1943 (неділя)

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Березень 1943

УШПР протягом місяця підготував та перекинув у тил окупантів 63 організаторські та диверсійні групи з метою активізації боротьби з ворогом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

Березень 1943

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з тилом, влаштували у березні 56 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

Березень 1943

УШПР протягом місяця підготував та перекинув у тил окупантів 63 організаторські та диверсійні групи з метою активізації боротьби з ворогом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

Березень 1943

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з тилом, влаштували у березні 56 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

4 березня 1943 (четвер)

З’єднання 4-ї німецької танкової армії нанесли удар по 3-й танковій армії, яка обороняла м.Харків. Розпочалася Харківська оборонна операція лівого крила Воронізького фронту (40-а та 60-а армії, 3-я танкова армія), яка продовжувалася до 25 березня 1943 р.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.349.

4 березня 1943 (четвер)

З’єднання 4-ї німецької танкової армії нанесли удар по 3-й танковій армії, яка обороняла м.Харків. Розпочалася Харківська оборонна операція лівого крила Воронізького фронту (40-а та 60-а армії, 3-я танкова армія), яка продовжувалася до 25 березня 1943 р.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.349.

4 березня 1944 (субота)

Війська 1-го Українського фронту, силами п’яти загальновійськових, трьох танкових і однієї повітряної армій розпочали Проскурівсько-Чернівецьку наступальну операцію. Її метою було відрізати шляхи відступу групи армій „Південь”, розгромити 1-шу і 4-ту танкові армії вермахту та вийти до передгір’їв Карпат. В перший день наступу визволено райцентри Антоніни і Базалія (Кам’янець-Подільська обл.).
Русский Архив: Великая Отечественная. Ставка ВГК: Документы и материалы 1944-1945. – Т. 16 (5-4). – М., 1999. – С. 9, 47;Німецько-фашистський окупаційний р

Березень 1945

Польща. Згідно даних заступника головного уповноваженого уряду УРСР у справах евакуації Т. Кальненка протягом березня польським підпіллям спалено 959 і пограбовано 500 українських господарств, вбито і поранено 925 українців, забрано 500 коней, 520 корів, здійснено 5 замахів на радянських співробітників евакослужб.
Siwidci M. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich. – T. 3. – Warszawa, 1994. – S. 383, 384.