Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва, м. З репертуарів знято усі п’єси М.Булгакова – „Дні Турбіних” у Художньому, „Багровий острів” – у Камерному, „Зойкіну квартиру” – у Вахтангівському театрах.
Власть и оппозиция. Российский политический процесс ХХ столетия. – М., 1995. —С.139.

Харків, м. Центрвиборчком підбив підсумки перевиборів міських і селищних рад УСРР: обрані депутати 13 місцевих і 87 селищних рад; у складі новообраних міських рад відсоток комуністів сягнув 54,2%, комсомольців –5,5%, робітників – 73,8%, 6,7%; відповідно у складі селищних рад – 27%, службовців – 11,8%, робітників – 40,9%. Констатувалася помітна кількість позбавлених виборчих прав: у містах – 9,8% загальної кількості виборців, по селах – 14,5%, службовців – 28,6%: найбільше “позбавленців” виявилося серед євреїв (близько 35,5% загальної кількості єврейської громади).
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 14 березня.

Москва, м. Й.Сталін надіслав записку К.Є. Ворошилову у зв’язку з публікацією газетою „Правда” від 10 березня 1929 р. доповіді Наркома військових і морських справ СРСР: „Мировой вождь, – едри его мать. Читал твой доклад – попало всем, мать их туда”. У відповідь на репліку К.Ворошилова: ”Ти краще скажи, провалився я на всі 100% або лише на 75%”, вождь відповів: „Гарна, принципова доповідь. Усім гуверам, чемберленам і бухариним попало по задниці”. 4
РДАСПІ. – Ф.74. —Оп.2. —Спр.38. —Арк.38; Спр.39. —Арк. 3. Публ.: Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. – М., 1999. —С.67-68.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило Конституційну комісію у складі Г.І.Петровського (голова), М.О.Скрипника (заступник голови), С.В.Косіора, В.Я.Чубаря, В.П.Затонського, П.П.Постишева, О.В.Медведєва, О.Г.Шліхтера, В.А.Балицького, П.П.Любченка, В.І.Порайка, А.А.Хвилі, М.М.Полоза, А.А.Річицького.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.6. —Спр.163. —Арк.56.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Карпатська Україна. Міністр національної оборони Карпатської України С.Клочурак доручив полковникові армії УНР Є.Камінському розробити проект штату міністерства й організації збройних сил як частини майбутньої армії „великої Української держави”.
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.119.

Карпатська Україна. Наприкінці березня Карпатська Україна припинила своє існування внаслідок окупації Закарпаття угорськими військами.
Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К., 1994. — С. 535.

Чернігів. Відбувся мітинг 600 залізничників Чернігівського залізничного вузла, присвячений підтримці рішень ХУІІІ з’їзду ВКП(б).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 27 березня.

Москва. Пленум ЦК ВКП(б) обрав політбюро ЦК ВКП(б) у складі А.А.Андрєєва, К.Є.Ворошилова, А.О.Жданова, Л.М.Кагановича, М.І.Калініна, А.І.Мікояна, В.М.Молотова, Й.В.Сталіна, М.С.Хрущова, кандидатів Л.П.Берія, М.М.Швейника; секретаріат ЦК ВКП(б) у складі А.А.Андрєєва, А.О.Жданова, Г.М.Малюнкова, Й.В.Сталіна; оргбюро ЦК ВКП(б) у складі А.А.Андрєєва, А.О.Жданова, Л.М.Кагановича, Г.М.Малюнкова, Л.З.Мехліса, М.О.Михайлова, Й.В.Сталіна, М.М.Швейника, О.С.Щербакова; голову парконтроля при ЦК ВКП(б) Андрєєва А.А.
За більшовицьку пропаганду і агітацію. Орган ЦК КПБУ. – 1939—№ 6. — Березень. – С.1-3;Вісті ВУЦВК. – 1939. — 23 березня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.