Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. ЦК КП(б)У видав постанову „Про ліквідацію і перетворення штучно утворених національних районів і сільрад”. Ухвалено ліквідовувати “штучно створені” Коларовський, Люксембурзький, Молочанський і Ротфронтовський райони Запорізької області; район ім. Фріца Геккерта Миколаївської області; Благоєвський, Зельцкий, Карл-Лібкнехтовський і Спартаківській райони Одеської області; Старо-Каранський район Сталінської області. Створювалися нові райони: Веселиновський в Одеській області з включенням до нього частини сільрад ліквідованого Карл-Лібкнехтовського району і частини сільрад Вознесенського району; Овідіопольський у Одеській області з включенням до нього частини сільрад ліквідованого Спартаківського району і частини сільрад Одеського приміського району; Приморський район у Запорізькій області з включенням до нього частини сільрад ліквідованого Коларовського району і частини сільрад Бердянського району. Національний Більше-Янисольський район Сталінської області перетворено на звичайний.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.18;Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К., 1994. — С.238-240;Національні

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило проект постанови РНК УРСР і ЦК КП(б)У „Про покращення роботи споживчої кооперації України”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.17.

Москва. Політбюро ЦК ВКП(б) видало постанову “Про увічнення пам’яті Т.Г.Шевченко у зв’язку з 125-річчям зі дня народження поета”. Ухвалено присвоїти ім’я поета Державному ордена Леніна Київському академічному театру опери та балету, Київському державному університету, а також встановити дві стипендії ім. Т.Г. Шевченко у Ленінградській академії мистецтв.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 березня;Власть и художественная интеллигенция. Документи ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про нагородження Почесною грамотою Верховної Ради УРСР “за видатні заслуги у створенні монументу пам’ятника Т.Г.Шевченка” професора М.Г.Манізера і архітектора Є.А.Левінсона.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 березня.

Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала наказ про нагородження орденом Трудового Червоного прапора письменників І.А.Кочергу, І.Л.Ле, Орденом “Знак пошани” – письменників О.Г.Тесняка, А.С.Малишка, М.П.Миронця, М.С.Твардова, О.Д.Іваненка, В.М.Сосюру “за видатні успіхи і досягнення в області розвитку радянської художньої літератури” .
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 6 березня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

ЦК ВКП(б) ухвалило постанову про застосування вищої міри покарання розстрілу щодо 14 700 полонених польських офіцерів. На загал, згідно цієї постанови (за сучасними підрахунками) було знищено від 22 до 40 тис. осіб серед яких був певний відсоток етнічних українців і чимало мешканців Галичини і Волині, які перебували у таборах Ковеля, Осташкова, Старобельська, Катині, Мідного, Харкова та ін. Схвальні підписи під документом поставили Й.Сталін, К.Ворошилов, В.Молотов, А.Мікоян, та заочно погодились з цим рішенням М.Калінін і Л.Каганович.
Катынь. Пленники необъявленной войны. Документы и материалы. М.,1999. С. 7. ;Депортації. – Т1: 1939-1945. – Львів, 1996. – С.9193.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Партизанський загін Колківського району Волинської області під командуванням І.Шишка розгромили поліцейські дільниці в селах Майдани і Шановні Маневичівського району, Яблонька, Копилля, Загорівка Колківського і Кашевка Голованівського району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

На нараді групи командирів партизанських з’єднань, що діяли в лісових масивах, прилеглих до Середино-Будського району Сумської області УРСР, Суземського та Трубечевського районі Орловської (нині Брянської) області РСФСР, прийняте рішення об’єднатися у партизанське формування під єдиним командуванням у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського загонів.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 53.

Підпільна організація “Миколаївський центр” (Миколаїв) здійснила диверсію на військовому аеродромі за Інгульським мостом, в результаті якої згоріло 20 літаків і велика кількість пального. За цю диверсію німці повісили 10 місцевих мешканців.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Штаб УПА схвалив основи нової партизанської тактики. Йшлося про засідкі “з-під землі та під землею”, оперування невеликими рухомими партизанськими групами у нічний час, уникнення боїв, нав’язаних противником. Активні, наступальні дії упівців мали на меті сіяти невпевненість і страх у ворожих лавах.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Київський гебітскомісар оголосив про розстріл трьох жителів с. Вишгорода за саботаж розпоряджень німецької влади та за перешкоду робітникам-добровольцям виконувати їхню роботу.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 94–95.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.