Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Кам’янець-Подільський. Відбулася обласна олімпіада колгоспних театрів. Полянський театр ім. Лесі Українки представив постановку п’єс “Весілля в Малинівці” і “Катерину”; Проскурівський та Оринінський театри – “Тарасову юність”, “Неспокійну старість”, “Назара Стодолю”. Переможець олімпіади – Полянський театр премійован 6 тис. руб.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.287.

Київ. Розпочато випуск видання „Доповіді Академії наук УРСР” (під редакцією академіка Б.І.Чернишева).
Доповіді Академії наук УРСР. – 1939. — № 1;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.216.

Житомир. Розпочали роботу курси з підготовки режисерів колгоспних драмгуртків. У програмі навчання – режисура, техніка оформлення сцени, гриму; для читання лекцій запрошено режисера Московського театру ім.Вахтангова О.С.Черткова.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1986. — С.285.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Після 22 червня слідом за частинами вермахту на Україну рушили “похідні” групи обох проводів ОУН, загальна чисельність яких за різним джерелами становила від 7 до 10 тисяч членів. Вони мали завдання, надаючи допомогу німцям в організації громадського і господарського життя на звільнених від радянської влади територіях України, водночас закладати структури майбутньої української влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 46.

Червень – липень 1941 р. на Волині тривали запеклі зіткнення місцевих партизанських груп ОУН з відступаючими частинами Червоної армії та військ НКВС.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 180-182.

Наприкінці місяця Т. Боровця призначили комендантом окружної команди української міліції в Сарнах, на базі якої в липні він створює військово-поліцейську формацію “Поліська січ”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 58.

У Києві до кінця червня було сформовано 13 винищувальних батальйонів загальною чисельністю 3405 осіб. Муковський І.Т.
Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої світової війни. - К., 1996. — С. 65.

Тривали напружені бої військ прикордонних гарнізонів та частин 6-ї армії на північний захід від Львова з 4-м німецьким армійським корпусом. 22-й радянський механізований корпус вступив в бій з 1-ю німецькою танковою групою, що вийшла до р. Стирь.
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 37.

Видана директива командуючого Південно-Західним фронтом генерал-полковника М. Кирпоноса про формування частин Київського укріпленого району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 13.

РНК СРСР і ЦК ВКП(б) ухвалили постанову “Про створення Ради з евакуації”. На цей орган покладалося вирішення питань перебазування в східні райони країни і розміщення на новому місці людських резервів і матеріальних цінностей. До складу Ради входили: перший секретар ВЦРПС М.Шверник (з 3 липня голова), заступник Голови РНК СРСР О.Косигін, заступник наркома оборони СРСР Б.Шапошніков, та ін. З 26 червня і 1 липня 1941 р. до складу ради увійшли нарком зовнішньої торгівлі СРСР А.Мікоян і заступник Голови РНК СРСР М.Первухін.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 32.

РНК СРСР і ЦК ВКП(б) ухвалили постанову “Про Радянське Інформаційне Бюро”.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945: Документы и материалы. - В 3-х т. – Т.1 - К., 1980. — С. 22-23.

Радянські війська залишили з боями районні центри Верба, Заболоття, Торчин Волинської області; Нижні Устрики Дрогобицької області; Демидівка, Козин і Млинів Ровенської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. — С. 369-442.

РНК СРСР ухвалила постанову “Про охорону підприємств і установ та створення винищувальних батальйонів” і “Про заходи щодо боротьби з парашутними десантами і диверсантами супротивника “. Всього за час війни було створено близько 2 000 винищувальних батальйонів, загальне керівництво якими здійснював центральний штаб при НКВС СРСР.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 32.

Розпочалися виступи місцевого населення, підготовлені членами ОУН(Б), у Львові, Луцьку, Перемишлі, Самбірському, Мостицькому, Городоцькому, Рудківському, Бібрському, Жовквівському, Яворівському районах Дрогобицької та Львівської областей. До вечора цього ж дня повстанці захопили містечко Вербу – райцентр Ровенської області і “вистріляли 50 енкаведистів та міліціонерів”.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 173-174.

РНК СРСР ухвалила постанову про переміщення з прифронтової смуги в тил устаткування й основних кадрів авіапромисловості Ленінграда, Риги, Талліна, Могильова, Мінська і Дніпропетровська.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 13.