Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов видав наказ забезпечити у Галичині та на Волині доброзичливе ставлення до німецьких колоністів. Містилася категорична заборона реквізицій, вимога розраховуватися за придбані товари грішми.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.72.

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов видав наказ №0059, у якому констатував доведені до відома Й.Сталіна повідомлення про злочинні дії бійців і командирів 6-ї армії Українського фронту на зайнятій ними території Західної України, зокрема випадки самочинних розстрілів. Командарму армії Ф.Голікову і члену Війської Ради Захаричову оголошено догану.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.84.

Західна Україна. Наприкінці вересня – на початку жовтня оперативно-чекістські групи заарештували лідерів УНДО, колишніх послів до польського сейму, сенаторів І.Німчука, Г.Тершаковця, В.Целевича, Д.Левицького, К.Левицького, В.Кузьмовича, О.Луцького та ін.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.110.

Волочиська армійська група Українського фронту перейменована на Східну групу; Північна група – перетворена на 5-ту армію; Південна армійська група – на 12-у армію.
Мельтюхов М. Советско-польские войны. Военно-политическое потивостояние 1918-1939 гг. – М., 2001. — С.286-287.

Генеральний штаб РСЧА повідомив про здобуття станом на 24 вересня частинами РСЧА міст Любомль, Грубешов, Унув, Янув (20 км. від Львова), Комарно, Дрогобич, Борислав.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 26 вересня.

Львів. Військовий аташе Німеччини в СРСР генерал Кьострінг поінформував наркома оборони СРСР К.Ворошилова про вжиті заходи для недопущення зумовлених непорозуміннями конфліктів між радянськими і німецькими військами.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.69.

Москва. Нарком оборони СРСР К.Ворошилов надіслав наказ командуванню Українського фронту визволяти військовополонених селян-українців, мобілізованих поляками на терені Західної України; на основі цього наказу С.Тимошенко і М.Хрущов видали розпорядження негайно відпускати по домівках полонених солдат-українців та білорусів, батьки яких мешкають на території Західної України та Західної Білорусії, а вояків-чехів відпускати, попередньо взявши розписку із зобов’язанням надалі не воювати проти СРСР; офіцерів, жандармів, поліцейських, тюремщиків, розвідників, контрреволюціонерів з інших територій належало передавати органам НКВС.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.73.

Львів. Делегація від легальних діючих політичних партій (УНДО та ін.) на чолі з К.Левицьким зустрілась з офіційними радянськими представниками. Останні запевнили, що Червона армія прийшла визволяти Західну Україну, звернулися з пропозицією підтримувати радянський уряд.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.102.

Західна Україна. З концертною програмою прибув Державний ансамблю пісні і танцю УРСР під проводом Н.Городовенка.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 26 вересня.

Західна Україна. Начальник Політуправління Українського фронту Є.Пожидаєв поінформував керівництво про розповсюдження на території Львівського воєводства мільйона листівок з поясненням, що Червона армія прийшла як визволителька.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.82.

Москва. Книгокультторг відправив до Західної України 500 тис. примірників портретів керівників ВКП(б) і радянського уряду.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 23 вересня.

Західна Україна. 24 вересня – 6 жовтня літаками цивільної авіації доставлено 3 млн. примірників газет, плакатів, агітаційних матеріалів. Загалом до ново приєднаних регіонів перевезено 48,7 тонн вантажу, у тому числі кіноустановки, медикаменти.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 9 жовтня.

Москва. Всесоюзна контора “Союзкінопрокат” відправила до Західної України популярні стрічки “Щорс”, “Багата наречена”, “Кармелюк”, “Митько Лелюк”, “Ленин в 1918 году”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 24 вересня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Крайовий провід ОУН(Б) на ЗУЗ звернувся до членів Організації з попередженням про можливі масові арешти з боку німецької окупаційної влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 72.

Впродовж липня-вересня в західні та Чернівецьку області України було проведено через лінію фронту 37 радянських партизанських загонів (понад 550 осіб) та 233 організатора підпілля. Однак більша частина з них не зуміла розгорнути своєї діяльності і невдовзі розпалася, або була ліквідована німецькими контррозвідувальними органами.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 8.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

Тривали тяжкі бої на Перекопських позиціях. Найбільш запеклим був бій за опорний пункт радгосп “Червоний чабан”, який продовжувався зі світанку до темряви.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 260.