Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рейхскомісар України та командуючий збройними силами вУкраїні видали наказ про смертну кару за умисне пошкодження засобів зв’язку, кабельного проводу, телефонного дроту, псування приладдя.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 26 жовтня; Українське слово. – Київ. - 1941. - 30 жовтня.

Радянські війська залишили з боями районні центри Криму Ак-Шейх, Армянськ, Саки і Сейтлер.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 403-404.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

На окупованій території Криму створений підпільний партійний центр (І.Генов, М.Луговий та ін.).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 341.

З’явилася листівка проводу ОУН(Б) “Партизанка і наше ставлення до неї”. Її автори виступали проти дій червоних партизанів, які лише викликали відплатні каральні акції гітлерівців, обстоювали ретельну підготовку загального повстання проти ворогів української державності. Кентій А. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941-1942 рр. – С.166.
Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.): Зб. док. і матеріалів. – Одеса, 1971. – С. 112, 120-124, 288.

На території Жмеринського району Вінницької області сформувалася підпільна організація “Радянські патріоти”, у складі К.С.Гришина (Костін), В.Кіняєва (Гордеєв), Г.Навроцького, Г.Ліздіна та інших. Їхній вплив поширювався на багато сіл Жмеринського, Шаргородського та інших районів. Підпільники випускали листівки, зведення Радінформбюро, чинили диверсії на залізничному транспорті, знищували бойову техніку ворога, визволяли військовополонених, рятували молодь від вивезення до Німеччини, підготували й переправили в партизанські загони 56 бійців.

А.Гітлер підписав оперативний наказ № 1 головного командування сухопутних військ про перехід до стратегічної оборони на всьому радянсько-німецькому фронті. Цим було визнано провал планів літнього наступу вермахту на Схід.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Оберштурмфюрер СС Кунтце направив службове повідомлення про масове знищення хворих і поранених військовополонених у Бердичівському “виховально-трудовому” таборі.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 180–183.

Завершилась Середньодонська операція військ Південно-Західного і лівого крила Воронезького фронтів. Радянські війська розгромили 5 італійських, 5 румунських та 1 німецьку дивізії, 3 італійські бригади, завдали поразки 4 піхотним та 2 танковим німецьким дивізіям, просунулися на 150–200 км і вийшли в тил групи армій “Дон”. Противник змушений був відмовитися від подальших спроб деблокувати сталінградське групування.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у жовтні 630 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.365.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

Радянські війська визволили районні центри Щорськ Дніпропетровської та Генічеськ Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.378, 437.

Президія Верховної Ради СРСР прийняла указ про присвоєння звання Герою Радянського Союзу 183 генералам, офіцерському, сержантському та рядовому складу Червоної армії за успішне форсування р. Дніпро, міцне закріплення плацдарму та проявлені при цьому відвагу та героїзм.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.364.

Радянські війська визволили районні центри Щорськ Дніпропетровської та Генічеськ Запорізької областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С.378, 437.