Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Завершилась Середньодонська операція військ Південно-Західного і лівого крила Воронезького фронтів. Радянські війська розгромили 5 італійських, 5 румунських та 1 німецьку дивізії, 3 італійські бригади, завдали поразки 4 піхотним та 2 танковим німецьким дивізіям, просунулися на 150–200 км і вийшли в тил групи армій “Дон”. Противник змушений був відмовитися від подальших спроб деблокувати сталінградське групування.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 123.

Начальник поліції безпеки і СД генеральної округи Волинь–Поділля оберштурмбанфюрер Пютц зустрівся в райцентрі Березне на Рівненщині з Т.Боровцем-Бульбою. Відбулися переговори щодо співробітництва у боротьбі з радянськими партизанами. Останній давав згоду за умови визнання самостійності України та звільнення українських політичних в’язнів, включаючи С.Бандеру та Я.Стецька. Вимоги не були прийняті.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.5.

З об’єднань групи армій “Б” і “А” сформована група армій “Дон”, яка діяла на сталінградському напрямку.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 119.

Сумське партизанське з’єднання у складі під командуванням С.Ковпака і О.Сабурова форсували р. Снов.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 51.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Внаслідок 40-денних оборонних боїв війська 1-го Українського фронту відступили на київському напрямку на 35-40 км, не даючи противнику прорватися до Києва з південного заходу, відновити оборону на Дніпрі, стабілізували фронт на рубежі на схід від Черняхова, Радомишля, Ставища, Юровки. Завершилася Київська оборонна операція. Завершилася Битва за Дніпро: радянські війська завдали тяжкої поразки основним силам групи армій “Південь” та частині сил групи армій “Центр”, визволили понад 38 тис. населених пунктів, у т.ч. 160 міст. За відзнаку у боях 1438 воїнів удостоєні звання Герою Радянського Союзу, багато частин та з’єднань отримали почесні найменування.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.365.

Війська 1-го Українського фронту у ході успішних боїв визволили понад 250 населених пунктів, у т.ч. районні центри Черняхів Житомирської та Сквира Київської областей.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.396.

На кінець листопаду Червоною Армією було визволено 12 областей Української РСР – 47% території республіки, 117 міст, 315 селищ міського типу, 290 сільських районів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.383.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у листопаді 570 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.

На кінець листопаду Червоною Армією було визволено 12 областей Української РСР – 47% території республіки, 117 міст, 315 селищ міського типу, 290 сільських районів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.383.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у листопаді 570 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.

Вночі кораблі Азовської воєнної флотилії висадили на північний схід від Керчі десант 56-й армії, який до 12 листопада захопив плацдарм на дільниці від Азовського моря до передмістя Керчі та утримував його до початку Кримської наступальної операції (8.04.1944). Розпочалася Київська наступальна операція військ 1-го Українського фронту, яка продовжувалася до 13 листопада.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.363.

Вночі кораблі Азовської воєнної флотилії висадили на північний схід від Керчі десант 56-й армії, який до 12 листопада захопив плацдарм на дільниці від Азовського моря до передмістя Керчі та утримував його до початку Кримської наступальної операції (8.04.1944 ). Розпочалася Київська наступальна операція військ 1-го Українського фронту, яка продовжувалася до 13 листопада.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.363.

Сотня УПА “Месники” здійснила напад на м. Богородчани Станіславської області.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 195.

Київ. Створена Республіканська партійна школа при ЦК КП(б)У (1948 р. реорганізована у Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 501.

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.