Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Київ. Преса повідомила про рішення Президії Верховної Ради УРСР виділити зі складу Житомирської міської ради сільські території, утворивши Житомирський сільський район з центром у м.Житомир.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 травня.

Київ. Преса повідомила про рішення Президії Верховної Ради УРСР створити Щорсівський район Житомирської області з центром у селищі Мархлевськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 травня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про пленум ЦК ЛКСМУ. Ухвалено прийняти пропозицію останнього про скликання пленуму 19 травня 1939 р., затвердити наступний порядок денний: про участь комсомольських організацій у підготовці до збирання урожаю (доповідь секретаря Кіровоградського ОК ЛКСМУ); про хід реалізації постанови ЦК ВКП(б) і ЦК ВЛКСМ про перебудову пропагандистської роботи (доповідь секретаря ХарківськогоОК ЛКСМУ).
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.510. — Арк.63.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про скликання другої сесії Верховної Ради УРСР. Ухвалено скликати сесію 7 червня 1939 р. у Києві; затвердити наступний порядок денний: затвердження Державного бюджету УРСР на 1939 р; вибори Верховного суду УРСР; затвердження Указів Президії Верховної Ради УРСР, прийнятих у період між першою і другою сесіями Верховної Ради.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.510. — Арк.64.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про наслідки перевірки заяви бувшого працівника Онупрієвського РКП Н.Г.Штефана на ім’я секретаря ЦК ВКП(б) А.Андрєєва та секретаря ЦК КП(б)У М.Хрущова. У заяві містилося звинувачення секретарів РКП у фінансових зловживаннях, розкраданні соціалістичної власності, ігноруванні засміченності парторганізації. Констатувалося не підтвердження перевіркою вищезазначених фактів. Ухвалено визнати заяву безпідставним наклепом, передати матеріали цієї справи до прокурору УРСР для притягнення Н.Штефана до відповідальності за наклеп.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.510. — Арк.64-65.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило прийняти пропозиції Президії Верховної Ради УРСР про закриття церков: Георгієвської церкви (старослов’янської орієнтації) у м.Києві по вул.Видубецька, № 41; у с.Воскресенська Слобода Дарницького району м.Києва; Серафімівської церкви (старослов’янської орієнтації) у Пущі-Водиці поблизу Києва; у с.Луб’янка Рокитнянського району Київської області; у с.Червона Мотовиловка Фастівського району Київської області; синагоги „Клейзель” у с.Джурін Шаргородського району Вінницької області; у с.Свічківка Драбівського району Полтавської області; у с. Львівні Золотоноського району Полтавської області; у с.Анріївка Велико-Янисольського району Сталінської області; у с.Ново-Павлівка Велико-Врадіївського району Одеської області; у с.Вировці Конотопського району Сумської області; у с.Васютинець Вовковинецького району Кам’янець-Подільської області; у с.Стара Горінь Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.510. — Арк.68-70.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Харків. Органи НКВС розстріляли польських військовополонених із Старобільського табору.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М.,Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.432.

ОУН(Б) виробила інструкції “Боротьба та діяльність ОУН під час війни”, в яких зазначалося, що війну між СРСР та іншими державами, яка, за всіма підрахунками буде проходити на території України, “ ОУН використає як нагоду для повного розгортання визвольної революційної боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу”.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 111.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Протягом весни в Криму діяли 63 підпільні організації і групи (близько 600 осіб).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

6-а німецька армія, що наступала з півночі та війська групи “Клейст”, що наступала з півдня, з’єдналися південніше Балаклеї. Радянські війська, що діяли на Барвінківському виступі, були оточені. При гострій нестачі боєприпасів, пального й продовольства бійці та командири вели запеклі бої, чинячи опір переважаючим силам ворога.
Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 183;История Украинской ССР: В 10 т. – Т.