Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Внаслідок переговорів між СРСР і Швецією встановлене регулярне повітряне сполучення на лінії Москва-Стокгольм, відкрита пароходна лінія Ленінград — Стокгольм — Штеттин; шведська сторона передала СРСР відомості про мінні поля у стокгольмських шхерах.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.170.

Москва. РНК СРСР видав постанову «Про прапор для морських і річкових суден Тсоавіахіму». Ухвалено затвердити кормовий прапор дляморських і річкових суден Тсоавіахіму у такому вигляді: полотнищесинього кольору з білою горизонтальною смугою посередині, шириною в 1/3 ширини прапора; у центрі прапора зображений якір чорного кольору,на веретені якого зображена п’ятикутна зірка червоного кольору.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 21. — Ст.517.

До кінця липня відділи Української народної міліції були створені у Львові, Луцьку, Рівному, Ярові, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Дрогобичі, Бориславі, Дубно, Самборі, Костополі, Сарнах, Козовій, Золочеві, Бережанах, Підгайцях, Коломиї, Раві-Руській, Городку, Оброшині, Радехові, Вербі, Косові, Теребовлі, Вишнівці, Збаражі, Берестечку, Фастові та інших містах і селах Західної та Правобережної України.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 230.

В Україні велося формування 2 корпусів (у Харкові та Дніпропетровську) і 8 дивізій народного ополчення (у Ворошиловграді, Сталінській і Сумській областях, в Кременчуці і Кіровограді).
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 44.

На початок місяця в 16 областях республіки діяло 657 винищувальних батальйонів, у яких налічувалося 158 704 бійці.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. Пер. с укр. яз. Изд. доп. и дораб. – Т.1. - К., 1975 – С .92.

На Поліссі почали активно діяти озброєні групи на чолі з отаманом Т. Бульбою-Боровцем. Вони спромоглися вибити радянські війська з великої території в районі Олевська, заволодіти містом і створити “Олевську республіку”.
Лисенко О.Є. Вронська Т.В. терористична тактика в діяльності ОУН та УПА // Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні н

Політбюро ЦК ВКП(б) ухвалило постанову “Про організацію боротьби в тилу німецьких військ”, яка визначала основні принципи роботи партійних організацій по розгортанню партизанської війни. Постанова зобов’язувала керівників республіканських, обласних і районних партійних і радянських організацій очолити підпільну і партизанську боротьбу в тилу німецько-фашистських військ, а в районах, яким загрожує окупація, завчасно створити з найбільш авторитетних і надійних партійних, радянських і комсомольських працівників підпільні органи для розгортання мережі партійно-комсомольського підпілля.
1941 год: В 2-х кн. / Л.Е. Решин и др. (сост.) – (Россия. ХХ век. Документы) Кн. 2. — М., 1998. — С. 474-476.

Радянські війська залишили з боями районні центри Тиврів, Ямпіль Вінницької області; Теребовля Тернопільської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

ДКО ухвалив постанову “Про заходи щодо забезпечення Червоної Армії теплими речами на зимовий період 1941/42 р.”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 45.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

З липня до листопада в с. Олексіївка Запорізької області діяла підпільна група “Добровільна організація патріотів”. Вона займалася анти- нацистською пропагандистською діяльністю: розповсюджувала листівки, що закликали населення до активного опору німецьким окупантам, проводила усну агітацію проти відправки молоді в Німеччину.
Запорожская область в годы Великой Отечественной войны. Сб. док. (1941–1945 гг.). – Запорожье, 1959. – С. 83–84.

На середину літа загальна чисельність боївок ОУН(СД) на Волині–Поліссі становила майже 600 осіб. Поводилися вони обережно, добре конспірувалися, намагалися уникати відкритих сутичок з німцями.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 133.

На середину літа в українській допоміжній поліції, якій відводилася важлива роль у боротьбі з рухом Опору в Україні, нараховувалося 150 тис. осіб.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 156.

Під час запеклих боїв радянські війська залишили районні центри Боково-Антрацит, Новосвітлівку і Ровеньки Ворошиловградської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 405, 407,408.

Бойове розпорядження начальника Південно-Західного напрямку оперативного управління генерального штабу Червоної армії про дії партизан у прифронтовій смузі й оперативному тилу ворога.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 241–242.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе