Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

УРСР. У містах і селах республіки відзначався День авіації. У Києві в святкуваннях брали участь близько 150 тис. осіб, авіачастинами КОВО, членами аероклубу влаштовані показові повітряні бої, висадка з парашутами 1200 десантників, у парку ім. Першого травня відбувся концерт артистів державної філармонії; у Житомирі понад 900 юнаків виявили бажання стати льотчиками, подавши заяви про вступ до авіаційних училищ; у Дніпропетровську за повітряним парадом спостерігало понад 25 тис. осіб.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8, 16, 18, 20 серпня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Внаслідок переговорів між СРСР і Швецією встановлене регулярне повітряне сполучення на лінії Москва-Стокгольм, відкрита пароходна лінія Ленінград — Стокгольм — Штеттин; шведська сторона передала СРСР відомості про мінні поля у стокгольмських шхерах.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.170.

Відбулася передислокація військ і штабів вермахту із Заходу на кордони з СРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.433.

У Києві рішенням ЦК КП(б)У створена спецшкола для підготовки кадрів для партизанського руху (аналогічні школи згодом були створені в Харкові, Полтаві, Лисичанську).
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 52.

Радянські війська залишили з боями районні центри Новопокровка, Томаківка Дніпропетровської області; Словечне Житомирської області; Верхня Хортиця, Веселе Запорізької області; Березнегувате, Снігурівка, Нововоронцовка Миколаївської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-413.

Рада по евакуації ухвалила постанову про перебазування в східні райони СРСР підприємств, розташованих на лівому берегу Дніпра. Всіма роботами по евакуації підприємств Лівобережжя керував уповноважений ДКО голова Раднаркому України Л.Корнієць і заступник наркома чорної металургії СРСР О. Шереметьєв.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 266.

У Почаївській лаврі відбувся Собор православних єпископів, котрі виступали за збереження канонічних зв’язків з Московською патріархією, на якому відбулося ієрархічне оформлення Автономної Православної Церкви (АПЦ). Очолив церкву архієпископ Олексій (Громадський). Значний вплив АПЦ мала на Волині, у м. Києві, а також на Чернігівщині, Дніпропетровщині та Миколаївщині. Під її контролем перебували Києво-Печерська та Почаївська лаври, ряд монастирів. Церква намагалася дотримуватися канонічної чистоти, не визнавала священиків УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 4, 32,38.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Зі СРСР в Іран за наказом головнокомандуючого генерала В.Андерса передислоковані останні 44 тис. військовослужбовців польської армії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 211.

Видана директива гітлерівського командування про посилення боротьби з партизанами на Сході. А.Гітлер призначив рейхсфюрера СС Г.Гіммлера відповідальним за придушення партизанського руху в рейхскомісаріаті “Україна”.
Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине. 1941–1944. – К., 1985. – Кн. 2. — С. 267.

Вказівки начальника ЦШПР начальникам штабів партизанського руху про порядок постачання партизан зброєю, боєприпасами, продовольством.
Русский архив: Великая Отечественная. Т. 20(9). – М., 1999. – С. 131–132.

Опубліковане повідомлення про нараду в Москві глав урядів СРСР і Великобританії.
Правда. – 1942. – № 230. — 18 августа. – С.1.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе