Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада представників голодуючих губерній. Порядок денний: доповіді з місць; звіт ЦК допомоги голодуючим при ВУЦВК; звіт Центрального робітничого комітету допомоги голодуючим при Південбюро ВЦРПС; про відбудову сільського господарства; про громадське харчування; про допомогу дітям; про діяльність Міжнародного робітничого комітету допомоги голодуючим.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 24, 25 серпня.

Одеса. Напередодні з’їзду нацменшин з’явилися антирадянські листівки, розповсюджені Єврейською соціалістичною партією. Цей інцидент послужив приводом до ліквідації ДПУ єврейських націоналістичних організацій, що діяли на території губернії. Їх активістів вислано за межі губернії, серед інших членів проведено агітацію проти ідеології єврейської соціалістичної партії.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 28.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Троїцький район Балтського округу та Северинівський райони Одеського округу. В серпні захворіло на сибірську вирізку 79 осіб і багато на сап. Поширенню захворюваності сприяла відсутність сироватки для щеплень проти сибірки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 3 вересня.

Москва, м. РНК СРСР видала постанову «Про надання допомоги населенню постраждалих від недороду округ Української соціалістичної радянської республіки і Автономної Молдавської радянської соціалістичної республіки». Ухвалено із загальної кількості хліба, заготовленого в 1928–1929 р. в УСРР державними і кооперативним заготівельниками забронювати 8 млн. пуд. (131040 тонн) ярових культур як насіннєвий фонд; відтермінувати до 1 жовтня 1929 р. бідняцьким групам населення постраждалих округ – погашення усієї виданої у кампанію 1928 р. озимої насіннєвої позики, середняцьким групам – погашення 50% цієї позики; при проведенні плану контрактації в недорідних округах збільшити розмір асигнувань за контрактований гектар в середньому до 10 руб.; план постачання УСРР насінням для озимої посівної кампанії 1928 р. збільшити з 1 млн. пуд. (180180 тонн) до 14 млн. 200 тис. пуд. (232590 тонн), для цього визнати необхідним завезення до 15 вересня 1928 р. озимого насіння з Північного Кавказу до УСРР у розмірі 2 млн. пуд. (32760 тонн); дозволені до використання для посівів на Північному Кавказі 1 млн. 400 тис. пуд. (22932 тонни) апробованої озимої пшениці, у порядку обміну на рядове зерно, скоротити з 700 тис. пуд. (11466 тонн), з тим, щоби інші 700 тис. пуд. (11466 тонн) були спрямовані в УСРР у рахунок вищезгаданих 2 млн. пудів (32760 тонн) насіння. Містилися настанови: НКФ СРСР – у двохтижневий термін розглянути заявки уряду УСРР про надання знижки по сільськогосподарському податку; Комісії у складі Г.Ф. Гринько та представників УСРР під головуванням Н.П. Брюханова – у трьохденний термін встановити як розміри додаткового відпущення необхідних коштів, так і джерела їх асигнування та представити відповідну доповідь заступнику голови РНК СРСР і РПО СРСР Я.Е. Рудзутаку; ЕН УСРР – вжити заходів для виконання плана постачання насінням УСРР до озимої посівної кампанії 1928 р.; споглядати за тим, щоб все насіннєве зерно радянських господарств Цукротреста було використане для виконання плану оз
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — №

Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У заслухало інформацію про пожежу на Краматорському заводі.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.6. —Спр.165. —Арк.9.

Повідомлення Торгпредства СРСР в Австрії про заборону ввезення до Австрії вівса, ячменю, кукурудзи, висівок, жмиху, сіна, буряку кормового та запровадження мита на пшеницю
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 324–325.

В катакомби поблизу сіл Нерубайське, Усатове, Куяльник на період оборони Одеси переселилося 38000 мешканців міста, рятуючись від бомбардувань та обстрілів.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 51.

Тривали масові розстріли єврейського населення в Житомирській області. У Коростені впродовж трьох акцій було знищено 451 мешканець міста, у Житомирі за серпень – 668 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 54.

З початку війни до кінця серпня в Україні було знищено близько 95 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В Ново-Ушицькому районі Хмельницької області знищені 2620 євреїв. У другій половині місяця ліквідовані гетто в Ковелі та Луцьку (відповідно 6500 і 15000 жертв), знищені євреї ще в 11 районах, кількість жертв склала: в Берестечківському – понад 3 тис., Рожищенському – 3 тис., Ратненському – 2600, Любешівському 2230, Колківському близько 2 тис., Уманському понад 2 тис., Торчинському близько 2 тис., Камінь-Каширському – 1700, Мацеївському 1500, Ковельському – 530 та Озютичівському понад 500 євреїв. Ліквідовано всі гетто в Тернопільській області, в результаті чого знищено в Вишівцях – близько 4000 євреїв, в Ланівцях – 2143, в Кременці – близько 7000, в Шумському – 2200, в Почаєві – близько 1900, в Катербурзі – 307.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31; 158.

Окупанти спалили 200 дворів села Клюси Щорського району (загинув 131 житель) та 234 двори села Чайкине Новгород-Сіверського району (загинуло 4 жителі) Чернігівської області; 243 двори села Голубівка (загинуло 3 жителі) та 198 дворів села Лісне (загинуло 62 жителі) Середино-Будського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.38, 39, 286, 287.

Повідомлення Радінформбюро про те, що на одній з ділянок в районі на північний схід від Котельніково гітлерівці загнали на міноване поле натовп селян. На мінах підірвалось понад 150 мирних громадян, серед них чимало жінок.
Комуніст. – 1942. – № 187. — 21 серпня. – С.2.

В Мурованих Курилівцях, Яришові Вінницької області страчені 2314 та 595 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.15.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.