Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

14 січня 1929 (понеділок)

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

15 березня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Липень 1929

СРСР. До колгоспів вступили 4% селянських господарств країни.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.126.

Липень 1929

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

7 липня 1929 (неділя)

Київ, м. Пішов з життя Пальмов Віктор Нікандрович – російський і український живописець. Закінчив у 1914 Московське училище живопису, скульптури та архітектури, у 1925-1929 – професор Київського художнього інституту. Автор творів: „Кузня” (1923), „Каменярі”, „Мати з дитиною”, На селі” (1927), „1-е Травня” (1929).
Мистецтво України: Біограічний довідник. – К., 1997. —С.225.

Липень, 7 1932 (четвер)

Харків. Постанова ЦК КП(б)У «Про організацію хлібозаготiвель в кампанію 1932 р.». Основною помилкою хлібозаготівельної роботи минулого року визнано розверстку хлібозаготівельних завдань по районах і колгоспах на принципах зрівнялівки. З метою запобігання цій помилці у майбутньому запропоновано: залишити у розпорядженні колгоспів, що виконували план хлібозаготівель, більшу кількість хліба для задоволення власних потреб; створити для районів страхову надбавку в розмірі 4–5 % до плану області для перекриття помилок в обліку врожаю, яка гарантувала б виконання плану; провести розбивку плану по районах за участю секретарів райкомів партії і голів райвиконкомів, а доведення планів до колгоспів – за участю голів колгоспів і голів сільрад, поклавши на сільради обов’язок спостереження за виконанням планів по селу; виокремити в планах завдання по окремих культурах і групах культур, допустивши здачу пшениці, жита і бобових замість інших культур, не допускаючи заміну жита і пшениці іншими культурами, а також пшениці – житом; встановити обмежений термін доведення плану до районів для України до 20 липня, а до колгоспів та сіл – у десятиденний термін; зобов’язати одноосібників здавати хліб державі з кожного гектара посіву не менше, ніж сусідні колгоспи, причому щодо «куркульсько-заможних господарств» зберегти практику надання твердих завдань; повідомити на місця, що до плану хлiбозаготівель не включено надходжень мірчука, а також державної насіннєвої позики і продовольчої допомоги, які були видані і мали бути повернені; затвердити план надходження мірчука в розмірі 100 млн пудів із розподілом по республiках, краях і областях; затвердити план повернення насіннєвої і продовольчої позики в розмірі 80 млн пудів для радгоспів і одноосібного сектора, також із розподілом по республіках, краях і областях; дозволити у разі необхідності оплату робочої і тяглової сили в розмірі 1 млн пудів хліба, й для УСРР – 200 тис. пудів, але за умови виконання встановленого плану хлібозаготівель; встановити термін надання на затвердження ЦК розбивки плану хлібозаготівель по секторах і культурах для УСРР – до 10 липня; заборонити практику безготівкового розрахунку між колгоспами і заготівельними організаціями, а також різноманітних утримань і відрахувань поза відомом колгоспів; посилити завезення товарів широкого споживання до колгоспів та вжити заходів із покарання осіб, винних у витрачанні вказаних товарів не за призначенням; забезпечити підготовку технічної бази до хлібозаготівель та усунути бюрократичне ставлення заготівельних пунктів до здавальників зерна; поширити практику засипки зерна безпосередньо у вагони та на баржі; терміново розгорнути організаційну та агітаційно-масову роботу з підготовки до хлібозаготівель, кадрового зміцнення заготівельного апарату, а також створити при сільрадах комісії сприяння хлібозаготівлям із членів правлінь колгоспів і помічників директорів МТС. Також вказувалося на необхідність організації колгоспної торгівлі хлібом після виконання плану хлібозаготівель (з 15 січня) та проведення боротьби зі спекуляцією хлібом до цього часу. Ставилося за обов’язок розгортання боротьби з «демобілізаторськими» настроями щодо хлібозаготівель. Вказувалося на необхідність урахування місцевих особливостей у практичній роботі. Зазначалося, що відповідальність за виконання плану хлібозаготівель покладеться особисто на перших секретарів партійних організацій хлібозаготівельних районів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 198–203.

Липень, 7 1932 (четвер)

Заява колгоспника Д. Лисова з с. Гірсівка Нововасилівського району на Мелітопольщині до ВУЦВК у зв’язку з фактом виключення його з колгоспу та голодуванням сім’ї з шести осіб. Висловлювалося прохання повернути не тільки майно, а й частку врожаю задля того, щоб надалі працювати, годувати родину
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 481.

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

1939

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

1939 1939

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

1939 1939

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

1939 1939

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

1939 1939

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.