Харків. Постанова ЦК КП(б)У «Про організацію хлібозаготiвель в кампанію 1932 р.». Основною помилкою хлібозаготівельної роботи минулого року визнано розверстку хлібозаготівельних завдань по районах і колгоспах на принципах зрівнялівки. З метою запобігання цій помилці у майбутньому запропоновано: залишити у розпорядженні колгоспів, що виконували план хлібозаготівель, більшу кількість хліба для задоволення власних потреб; створити для районів страхову надбавку в розмірі 4–5 % до плану області для перекриття помилок в обліку врожаю, яка гарантувала б виконання плану; провести розбивку плану по районах за участю секретарів райкомів партії і голів райвиконкомів, а доведення планів до колгоспів – за участю голів колгоспів і голів сільрад, поклавши на сільради обов’язок спостереження за виконанням планів по селу; виокремити в планах завдання по окремих культурах і групах культур, допустивши здачу пшениці, жита і бобових замість інших культур, не допускаючи заміну жита і пшениці іншими культурами, а також пшениці – житом; встановити обмежений термін доведення плану до районів для України до 20 липня, а до колгоспів та сіл – у десятиденний термін; зобов’язати одноосібників здавати хліб державі з кожного гектара посіву не менше, ніж сусідні колгоспи, причому щодо «куркульсько-заможних господарств» зберегти практику надання твердих завдань; повідомити на місця, що до плану хлiбозаготівель не включено надходжень мірчука, а також державної насіннєвої позики і продовольчої допомоги, які були видані і мали бути повернені; затвердити план надходження мірчука в розмірі 100 млн пудів із розподілом по республiках, краях і областях; затвердити план повернення насіннєвої і продовольчої позики в розмірі 80 млн пудів для радгоспів і одноосібного сектора, також із розподілом по республіках, краях і областях; дозволити у разі необхідності оплату робочої і тяглової сили в розмірі 1 млн пудів хліба, й для УСРР – 200 тис. пудів, але за умови виконання встановленого плану хлібозаготівель; встановити термін надання на затвердження ЦК розбивки плану хлібозаготівель по секторах і культурах для УСРР – до 10 липня; заборонити практику безготівкового розрахунку між колгоспами і заготівельними організаціями, а також різноманітних утримань і відрахувань поза відомом колгоспів; посилити завезення товарів широкого споживання до колгоспів та вжити заходів із покарання осіб, винних у витрачанні вказаних товарів не за призначенням; забезпечити підготовку технічної бази до хлібозаготівель та усунути бюрократичне ставлення заготівельних пунктів до здавальників зерна; поширити практику засипки зерна безпосередньо у вагони та на баржі; терміново розгорнути організаційну та агітаційно-масову роботу з підготовки до хлібозаготівель, кадрового зміцнення заготівельного апарату, а також створити при сільрадах комісії сприяння хлібозаготівлям із членів правлінь колгоспів і помічників директорів МТС. Також вказувалося на необхідність організації колгоспної торгівлі хлібом після виконання плану хлібозаготівель (з 15 січня) та проведення боротьби зі спекуляцією хлібом до цього часу. Ставилося за обов’язок розгортання боротьби з «демобілізаторськими» настроями щодо хлібозаготівель. Вказувалося на необхідність урахування місцевих особливостей у практичній роботі. Зазначалося, що відповідальність за виконання плану хлібозаготівель покладеться особисто на перших секретарів партійних організацій хлібозаготівельних районів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 198–203.
