Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Одеса. На кіностудії художніх фільмів знято кіноповість «Танкер «Дербент». Сценарій О.Файнціммераза повістю Ю.Кримова; режисер О.Файнціммер; оператор С.Іванов; комбіновані зйомки Г.Айзенберга; композитор Г.Попов; художник М.Юферов; звукооператор Л.кан; уролях: О.Красно польський — Басов, А.Горюнов — капітан танкера, К.Михайлов — старший помічник капітана Кабацький, П.Кирилов — помполіт Бредіс, В.Меркур’єв — боцман Догайло, В.Кузнєцов — буфетниця Віра; К.Сорокін, Е.Геллер, П.Гофман, А.Мірошниченко — мотористи; в епізодах: В.Капелян, І.БійБродський, С.кирилов, Л.Кривицький, А.Кулаков, Л.Лариков, О.Маслюков, А.Сова, П.Шпрінгфельд, Г.Станкевич.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.232.

Пішов з життя Мартинович Володимир (народився 1890) — український драматург. Мав середню освіту; автор драматичних творів: «Перелесник» (1922), «Ніч під св. Андрія» (1927), історичної п’єси «Довбуш» (1926); мелодрами — «Потерчук» (1925), «Міщани» (1928); комедії — «Весілля з приданим» (1923), «Сучасна Ксантипа» (1926), «Гріх молодості» (1927), «Тестамент» (1937); водевілі — «Досиджував посагу», «Трьох до вибору», «З там того світу» (всі — 1928).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. — К., 1997. — С.399.

Пішов з життя Іваницький Кароль Людвігович (народився 6 вересня 1870 р.) — український архітектор. У 1894 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. До числа основних споруд, побудованих архітектором належать: будинок кадетського корпусу у Сумах (1898), житловий будинок на вул. Б.Хмельницького №32 у Києві (1912) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.270.

Косів (Івано-Франківська область). Пішов з життя Кошак Петро Григорович (народився 1864 р.) — український майстер кераміки. У 1897 р. закінчив Коломийську гончарну школу. Автор чисельних керамічних кахлів, плесканиць, ваз та скульптур.
Мистецтво України: Біографічний довідник / А.В. Кудрицький (ред.). — К.: Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1997. — С.329.

Львів. Згідно рішення Раднаркому УРСР засновано Державнийпольський театр, Польський театр мініатюр, відзначено 85річчя з днясмерті А.Міцкевича, у Спілку письменників УРСР прийнято польськихписьменників: В.Василевську, Є.Путрамента, Т.БойЖеленського, А.Важика, А.Рудницького.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах наземлях України у ХХ столітті. — К.: Знання України, 2007. — С.295-296.

Журнал «Літературна критика» помістив насвоїх шпальтах ряд критичних матеріалів на нову повість Докії Гуменної «Вірус»: Л.Смульсон (Л.Санов) звинуватив авторку за «викривлення образу радянської людини», а невдовзі передова цього ж часописа скваліфікувала повість як «рецидив не раз викритих нашою громадськістю брудних наклепів на радянську дійсність».
Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. У 3х кн. Кн. 2. — Київ: Рось, 1994. – С.448-449; Літературна крит

У Києві рішенням ЦК КП(б)У створена спецшкола для підготовки кадрів для партизанського руху (аналогічні школи згодом були створені в Харкові, Полтаві, Лисичанську).
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 52.

На Україні з’явилися такі видання УПА: Присяга вояка Української Повстанчої Армії; Повстанець (журнал для бійців УПА), ч.1., 16 стор.; За що бореться Українська Повстанча Армія?; За что ведет борьбу Украинская Повстанческая Армия?; Слово к бойцам и командирам Красной Армии, 55 стор.; Український Перець (сатиричний журнал), ч.2., 10 стор.; Бойцовий правильник піхоти, чотири книжечки: Боєць, Рій, Чота, Сотня – розм. 322 стор.
Літопис УПА. Видання Головного Командування УПА. Нова серія, том І. – Київ – Торонто, 1995. – С. 201-202.

Одеса. Повідомляється про відновлення діяльності державного музею західноєвропейського і східного мистецтва.
Радянська Україна. – 1945. – 15 серпня.

Москва. На Всесоюзному конкурсі артистів естради першої премії удостоєні кияни Є.Березін і Г.Тимошенко (розмовний жанр), третю премію дістала харківська співачка С.Мостова.
Радянська Україна. – 1946. – 11 серпня.

Київ. При президії Академії наук УРСР заснована філософська комісія, перетворена згодом на Інститут філософії АН УРСР.
Кульчицький С., Павленко Ю., Руда С., Храмов Ю. Історія Національної академії наук України в суспільно-політичному контексті. 1918-1998. – К., 2000.

Київ. Закінчено будівництво і устаткування нового ротаційного цеху друкарні “ Радянська Україна” площею 3500 м2. Продуктивність цеху зросла з 165 тис. до 300 тис. екземплярів газет “ Радянська Україна”, “Правда Украины” і “Правда” щогодини
Радянська Україна. – 1946. – 16 серпня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Київ. Відбулася всесоюзна конференція з проблем автоматичного зварювання під флюсом, організована Інститутом електрозварювання Академії наук УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 498.

Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про хід підготовки шкіл Української РСР до наступного 1948-49 навчального року”. Зазначено, що в ряді областей, особливо в Сталінській, Миколаївській, Чернігівській, Харківській, Кіровоградській, Одеській, Дніпропетровській, Ізмаїльській та в місті Києві підготовка шкіл до навчального року проходила незадовільно: не впорядковувався облік дітей шкільного віку; незадовільно проходило будівництво шкіл та звільнення шкільних будівель; не було видано 18 назв підручників та 14 назв програм для шкіл; не виконано плани з виготовлення парт та шкільних дощок, дитячого одягу, взуття; не проявлено потрібної оперативності в справі завезення у школи підручників.
Радянська Україна. – 1948. – 11 серпня.

Київ. Консерваторія імені П.Чайковського вперше після війни почала прийом до нововідкритого класу бандури, організованого при факультеті народних інструментів. Для викладання запрошено дослідника мистецтва бандуристів, етнографа-композитора М.Полотая.
Радянська Україна. – 1949. – 6 серпня.

Примор’я (Далекий Схід). Крайова філармонія реорганізувала і розширила склад українського драматичного колективу, який перетворено у пересувний театр. Колектив поповнився новими акторами, запрошеними з Києва та інших міст України.
Радянська Україна. – 1949. – 14 серпня.

Одеса. Відбудовано будинок № 13 на Пушкінській вулиці, в якому мешкав О.Пушкін у 1823 – 1824 рр.
Радянська Україна. – 1950. – 15 лютого.

Сталіно. Відбувся V пленум правління СРПУ. Обговорювалася робота Й.Сталіна «Марксизм і питання мовознавства» та її вплив на розвиток радянської літератури, стан і завдання літературної критики в Україні, діяльність Донецької філії СРПУ.
Літературна газета. – 1950. – 28 грудня.

Київ. Відкрито нову будівлю цирку. Архітектор – В.Жуков.
Правда Украины. – 1950. – 19 августа.