Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Вершники”. Сценарій В.Павловського за однойменним романом Ю.Яновського; режисер І.Савченко; оператор В.Окулич; художник М.Симашкевич; композитор С.Потоцький; звукооператори А.Прахов, О.Бабій; текст пісень А.Малишка; в ролях: С.Шкурат – Недоля; Л.Свердлін – Губенко; П.Масоха – Іван Половець; М.Розін – Зяма; М.Троянівський – Мусій Половець; О.Кузьміна – Оксана; Г.Долгов – Бурковський; М.Братерський – Оверко Половець; М.Горлов – майор Пунцов; Г.Грайф – полковник Фельзен; В.Освенцимський – генерал Еммельсдорф; Л.Кміт – шахтар Вася; В.Аркасов – товариш із центра; Д.Капка – священник і партизан; Ю.Бантиш – лейтенант.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Винищувачі”. Сценарій Ф.Кнорре; режисери Е.Пенцлін, В.Кучвальський; оператор М.Топчій; повітряні зйомки О.Пищикові; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; художники М.Тряскін, М.Солоха; композитор М.Богословський; звукооператори П.Штро, М.Авраменко; текст пісень Є.Долматовського; в ролях: М.Бернес – лейтенант Кожухарів; В.Дашенько – лейтенант Мельников; Є.Голинчик – Варя; О.Загорський – професор; Є.Му зіль – бабуся; Є.Агєєв – майор Тучков; Ф.Селезньов – авіатехнік Яшин; Є.Черні – авіатехнік Барсуков; В.Журавльова – сестра Кожухарова; Є.Ліліна – мати Кожухарова; В.Уральський – батько Кожухарова.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Моряки”. Сценарій І.Зельцера; режисер В.Браун; оператори М.Каплан, С.Рило; художник М.Юферов; композитор Ю.Мілютін; звукооператори В.Кореньков, С.Соловйов; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; комбіновані зйомки Г.Айзенберга, В.Морозова; в ролях: В.Освенцимський – флагман другого рангу Бєляєв; С.Столяров – його син, командир підводного човна; М.Макаренко – комісар підводного човна Демченко; А.Аркадьєв – командир торпедного катера Свєтлов; О.Красно польський – воєн технік Штейн; С.Петров – капітан третього рангу Чоглоков; О.Єгорова, А.Максимова – льотчиці; С.Тимохін – дивізійний комісар Лобода; Ф.Блажевич – командуючий флотом; А.Сова – радянський матрос; М.Романов – командир німецького міноносця; М.Комісаров – командуючий німецьким флотом; В.Кузнєцов, К.Сорокін – матроси; Г.Плужник – командир лінкора.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Москва. Директивою наркома оборони СРСР К.Ворошилова і наказом командувача Українським фронтом С.Тимошенко визначена наступна дислокація військ на західноукраїнських земліх: частини 5-ї армії І.Совєтнікова – район Влодавка – Устилуг – Сокаль – Кристинопіль – – Луцьк – Ковель; 6-а армія Ф.Голікова – Угнів – Любич – Синява – Перемишль – Львів – Кам’янка-Струмилова – Комарно; 12-а армія І.Тюлєнєва – Південна частина Львівщини із Самбором, Станіслав – Коломия – Заліщики – Тернопіль – Кути.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.92.

Київ. ПрезидіяАН УРСР ухвалила створити на базі Наукового товариства імені Шевченка та інших наукових організацій Львова сектори наступних інститутів Відділу суспільних наук АН УРСР: Інституту історії України, Інституту української літератури ім.Шевченка, Інституту мовознавства, Інституту фольклору, Інституту археології, Інституту економіки.
Вісті Академії наук Української Радянської соціалістичної республіки. – 1939. — № 9-10. — С.89.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило пропозицію НКЮ УРСР обрати головами обласних судів: Дрогобицька область – І.Ф.Карпенко, Волинська область – М.З.Школьний; просити ЦК ВКП(б) затвердити це рішення.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.516. — Арк.3.

Західна Україна. Командувач Українським фронтом С.Тимошенко видав наказ, що підсумовував дії червоного війська, що „визволило наших єдинокровних братів трудящих Західної України від гноблення польськими панами, капіталістами й осадниками”.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.77.

14-15 жовтня у Горлівці, Сталіно, Харкові відбулися урочистості з нагоди 125-ти річчя з дні народження М.Лермонтова: у Горлівці організовано лекції, бесіди про життя і творчість поета, самодіяльний гурток Палацу культури гірників представив глядачеві постановку п’єси “Маскарад”; у Харкові на заводі ім. Комінтерну організовано колективні читання творів поета, заводська бібліотека присвятила знаменній даті спеціальний випуск газети “Голос читателя”; у Сталіно 15 жовтня Спілка радянських письменників разом з обласним відділом у справах мистецтв провела літературний вечір.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.290-291.

Західна Україна. Комітет по організації виборів до Українських народних зборів оприлюднив “Звернення до всіх виборців, робітників, робітниць, селян і селянок”. Повідомлялося про призначення вборів на 22 жовтня 1939 р. Містився заклик голосувати за тих, “хто стоїть за встановлення радянської влади в Західній Україні, за входження Західної України до складу УРСР, за схвалення конфіскації і передачі селянам землі поміщиків, монастирів і крупних державних чиновників, за націоналізацію банків і великої промисловості”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 16 жовтня.

Львів. У приміщенні львівської ратуші під керівництвом відповідального секретаря Спілки радянських письменників України О.Корнійчука створено Організаційний комітет письменників Львова, до складу якого увійшли українські, польські та єврейські письменники П.Панч (голова комітету), В.Василевська, В.Бронєвський, Д.Кенігсберг, Г.Гурська, С.Тудор, Т.Бой-Желенський, Я.Цурковський, О.Дан, О.Ват.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.119.

Москва. Наркомшлях СРСР затвердив графік регулярного сполучення залізницею за маршрутом Москва-Київ-Львів. Організовано новий рейс за маршрутом Київ – Львів.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 жовтня.

Київ. Управління народногосподарського обліку УРСР заершило складання паспорту Києва. В українській столиці проживало 846, 3 тис. осіб, загальна площа міста становила 46, 8 тис. га, загальна довжина вулиць – 550 км., довжина трамвайних колій – 212 км., площа зелених насаджень – 18209 га; діяло 20 вищих навчальних закладів, навчалося 22220 студентів, у школах і вузах – 147, 3 тис. осіб; разовий тираж газет, що виходили в Києві, становив 1866, 2 тис. примірників; працювало 58 клубів, 16 музеїв, 4 парки культури, ботанічний, зоологічний сади, 248 масових бібліотек з книжковим фондом 1276, 6 тис.; працювали 2442 магазина, 790 їдалень, ресторанів, кафе, 17 колгоспних ринків.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 жовтня.

Москва. ЦК ВКП(б) видав постанову про підготовку і видання нового, четвертого видання Творів В.І.Леніна.
Ідейній арсенал коммунистов. —М., 1971. — С.57; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.

Опубліковане повідомлення про затвердження Президією СРСР постійної музейної комісії для координування музейної роботи, яка ведеться у системі АН СРСР. До складу комісії увійшли І.Орбелі, В.Струве, О.Ярославський, І.Луппол, Ю.Франції та ін.
Вестник АН СССР, — 1940. — № 12. — С.157; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Інститут історії АН СРСР підготував підручник для 5-6-х класів середньої школи «История древнего мира» (під ред.А.В.Мішуліна) — перший підручникз загальної історії, що вийшов після постанови партіїі уряду про викладання історії усередній школі.
Вестник АН СССР, 1940. — № 10. — С.91; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.