Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

19 травня 1942 (вівторк)

Ставка затвердила рішення головнокомандуючого Південно-Західним напрямом про необхідність стримання наступу 6-ї армії, для чого можливе використання більшої частини її сил разом з 22-м і 23-м танковими корпусами, а також 57-у армії для ліквідації прориву в районі Барвінкове.
Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 179.

19 травня 1942 (вівторк)

Підписана директива Ставки ВГК про розформування Кримського фронту та перетворення Північно-Кавказького напрямку в Північно-Кавказький фронт з визначенням конкретних завдань з оборони Криму та Кавказу.
Русский архив: Великая Отечественная: Ставка ВГК: Документы и материалы. 1942 год. Т. 16(5–2). – М., 1996. – С. 209–210.

19 травня 1942 (вівторк)

Евакуацією військ Кримського фронту з Керченського на Таманський півострів завершилася Керченська оборонна операція, за 12 днів боїв радянські війська втратили понад 176 тис. осіб.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 330;Крым в Великой Отечественной войне Совет

19 травня 1942 (вівторк)

З 10.05.42 по цей день втрати німецьких військ склали: поранені – 522 офіцера, 23406 унтер-офіцерів та рядових; убито – 160 офіцерів, 5838 унтер-офіцерів та рядових; пропало без вісті – 30 офіцерів, 2136 унтер-офіцерів та рядових. Загальні втрати сухопутних військ в операціях на Східному фронті на цей день від 22.6.41 склали 1214827 осіб, тобто 37,96% всіх сил на Сході, які становили 3,2 млн. осіб.
Гальдер Ф. Военный дневник . – М., 1971. – Кн.2. – Т.3. – С. 254.

19 травня 1942 (вівторк)

Бюро ЦК ВЛКСМ прийняло постанову “Про заходи комсомольських організацій у тимчасово окупованих районах”, яким зобов’язало ЦК комсомолу України, Білорусії, Литви, Кримський обкоми ВЛКСМ тощо вжити необхідних заходів з посилення партизанської боротьби молоді проти гітлерівських окупантів на тимчасово окупованій ворогом території.
Русский архив: Великая Отечественная. Партизанськое движение в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг.: Документы и материалы. Т. 20(9). –

19 травня 1942 (вівторк)

Закінчилася поразкою наступальна операція радянських військ під Харковом, внаслідок якої значно був ослаблений радянський фронт на півдні.
История Украинской ССР: В 10 т. – Т. 8. — К., 1984. — С.171.

19 травня 1942 (вівторк)

Постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У “Про встановлення плану врожайності сільськогосподарських культур і завдань з продуктивності тваринництва в колгоспах Ворошиловградської і Сталінської областей на 1942 р.”.
Советская Украина. – 1942. – № 119. — 23 мая. – С. 1–3.

19 травня 1942 (вівторк)

Раднарком УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову “Про вирощування грибів-шампіньйонів в радгоспах трестів приміських господарств та інших підсобних господарствах Ворошиловградської та Харківської областей”. Для ознайомлення колгоспників з технікою вирощування цих грибів запропоновано Ворошилоградському сільськогосподарському інституту провести 2-денний семінар техніків з вирощування грибів.
Советская Украина. – 1942. – № 115. — 17 мая. – С. 2.

19 травня 1942 (вівторк)

Виконком Уфимської міської Ради депутатів трудящих Башкирської АРСР прийняв рішення про розміщення Академії наук УРСР у приміщенні колишнього Будинку Союзів, а їх мешканців розселити в інші будинки.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Док. и матер. в 3-х т. – К., 1985. – Т. 1. — С. 280.

1943

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

14 лютого 1943 (неділя)

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

14 лютого 1943 (неділя)

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

14 лютого 1943 (неділя)

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

14 квітня 1943 (середа)

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

28 жовтня 1943 (четвер)

Раднарком СРСР прийняв постанову “Про пенсії робітникам Народного комісаріату зв’язку СРСР, працюючим у районі бойових дій, та їх родинам”.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник. – М., 1990. – С.173.

30 жовтня 1943 (субота)

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

Травень 1943

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у травні 120 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.306.