Київ. Відбулася сесія АН УРСР, на якій до складу АН УРСР обрано 15 дійсних членів: М. Гудзій (історія української літератури), А. Думанський (неорганічна та аналітична хімія), О. Душечкін (агрохімія насінництва), П. Єфименко (археологія), Б. Ісаченко (мікробіологія), А. Кіпріанов (органічна хімія), А. Криштофович (палеоботаніка), В. Лашкарьов (експериментальна фізика), С. Лебедєв (електротехніка), В. Лужицький (петрографія), П. Лященко (економіка сільського господарства), Д. Мануїльський (історія України), В. Протопопов (психіатрія), К. Хрєнов (електрозварювання), В. Юр’єв (селекція та насінництво) і 18 членів-кореспондентів: В. Бєліцер (біохімія), Б. Гнєденко (прикладна математика), В. Данилов (металознавство), В. Дашкевич (етнографія), І. Іщенко (хірургія), Р. Кравецький (патофізіологія), Б. Ларін (мовознавство), Г. Латишев (експериментальна фізика), М. Петровський (історія України), П. Погрібняк (екологія та географія рослин), М. Поляков (гірничі машини та мехінізми), М. Попов (екологія та географія рослин), Г. Савін (теорія пружності), П. Свириденко (експериментальна зоологія), В. Старченко (агрохімія), Я. Фіалков (неорганічна хімія), А. Філіпов (гідромеханіка), Є. Шилов (органічна хімія).
Історія Академії Наук України 1918–1993 / ред. кол. Б.Є. Патон, В.Г. Бар’яхтар та ін. – К., 1994. – С. 283, 302, 303.