Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. У Політехнічному інституті відкрито робітфак.
ЦДАГО України, ф. 2605, оп. 1, спр. 450, арк. 17.

Харків. На деяких заводах та фабриках відбувалися перевибори завкомів. Більшість обраних – безпартійні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 92.

Катеринослав. Відбувалися часті конфлікти між робітниками та адміністрацією підприємств. Висувалися однотипні вимоги: запровадження вільної праці та постачання на рівні довоєнного часу, а у випадку відмови - страйк. На швацькій фабриці спостерігались випадки побиття робітниками майстрів, а в залізничних майстернях – неодноразові страйки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Бахмут Донецької губернії. Ливарники металургійного заводу „Блискавка” через невидачу виробничого одягу та пайку припинили роботу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Дебальцевський район Донецької губернії. На Петровському державному заводі за постановою загального зібрання робітників розпочався страйк, спричинений продовольчою кризою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Головний комітет єврейської комуністичної партії в Україні направив меморандум у ВУЦВК про становище єврейського населення в Україні та масову еміграцію євреїв з України, в якому запропоновано розробити “єдиний план єврейського комуністичного будівництва, створити єврейську пролетарську націю шляхом колонізації Палестини, сконструювати органи єврейського пролетарського самоуправління в УСРР, дозволити організацію єврейської пролетарської самооборони”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 799, арк. 1-8.

Харків. ЦК КП(б)У затвердив положення про „бюро допомоги матері”, які створювалися як органи соціальної допомоги при секціях і відділеннях Охматдиту. Мета бюро – всебічна допомога дітям у віці до 5 років та їх матерям. Бюро проводили облік вагітних і годуючих жінок, а також дітей у віці до 5 років та видавали їм посвідчення для отримання грошової і натуральної допомоги; організовували видачу мануфактури з фонду „новонароджених”; у випадку необхідності організовували обстеження на дому; приймали заяви від матерів про потреби дітей та їх розміщення у закладах Охматдиту; сприяли задоволенню цих потреб державними органами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 815, арк. 218.

Харків. ЦК КП(б)У затвердив положення про сільські комісії (гуртки) сприяння Охматдиту, які складалися з незаможниць, батрачок і дружин червоноармійців. Мета комісій – допомога матері селянці та її дітям шляхом організації громадського збору врожаю з ділянок вагітних жінок; забезпечення незаможних жінок молоком; сприяння в організації сільських закладів Охматдиту; укомплектування цих закладів кадрами працівників; утворення з волосних насіннєвих фондів за погодженням з волосними виконкомами, для допомоги вагітним жінкам і жінкам, що годували; посилка курсанток на курси Охматдиту; поширення знань щодо правильного догляду й годування дітей.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 815, арК. 220.

Харків ЦК КП(б)У затвердив положення про міські і районні ради по охороні материнства та дитинства, які утворювалися з метою залучення громадськості до утворення державної охорони материнства і дитинства. В завдання комісій входило: затвердження плану роботи мережі закладів Охматдиту свого району, вишукування заходів для їх здійснення; обговорення звітів про роботу відділів Охматдиту та їх окремих закладів; ініціатива в організації нових закладів, вишукування засобів покращання їх роботи; пропаганда ідей Охматдиту серед населення, обрання зі свого складу „бюро допомоги матері пролетарці; затвердження кандидатів на посади завідувачів підвідділами або районними відділами, накреслених за згодою з відділом охорони здоров’я і жінвідділом. Склад комісій: представниці від комісій Охматдиту на підприємствах і від дільничних комісій, завідувачки жінвідділами, представниці ради професійних спілок, члени секції Охматдиту, рад допомоги дітям, відділів охорони праці, соцзабезу, завідувачі і інструктори підвідділами або райвідділами та керівники закладів Охматдиту та дитячого містечка.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 815, С. 225.

Харків. ЦК КП(б)У затвердив положення про волосні комісії (гуртки) сприяння Охматдиту, які мали корегувати діяльність сільських гуртків під керівництвом органів Охматдиту.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 815, с. 221.

Харків. НК праці, ВЦРПС і НК соцзабез прийняли постанову про пом’якшення наслідків скорочення штатів для жінок. Місцеві комісії по скороченню штатів мали дотримуватися таких правил: робити виключення при скороченні для самотніх жінок, що мали дітей у віці до одного року, причому в разі звільнення їх з роботи, такі жінки та їхні діти не підлягали виселенню з відомчих житель; ця категорія робітниць звільнялися від плати за житло та комунальні послуги; їхні діти не підлягали відрахуванню з дитячих закладів, які утримувалися за рахунок підприємства, з якого звільнялася робітниця. У випадку повернення на батьківщину за власним бажанням, звільнені робітниці отримували право безкоштовного проїзду згідно з постановою РНК УСРР від 28 листопада 1921 р. про право безкоштовного проїзду звільнених з роботи осіб, які поверталися на батьківщину.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 815, арк. 273.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.