Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Західна Україна. За даними НКВС УРСР, протягом жовтня 1939 – грудня 1940 рр. було викрито 96 великих і 2256 дрібних українських підпільних формувань. У 1939 р. було арештовано 734 учасники українських націоналістичних організацій, в 1940 р. — 4, 6 тис., у січніберезні 1941 р. — 2,3 тис. Крім того проводилися масові арешти серед місцевого населення, звинуваченого у пособництві «буржуазним націоналістам».За період з жовтня 1939 по грудень 1940 рр. у західних областях УРСР органами викрито 63 великих і 269 дрібних польських таємних організацій, заарештовано майже 9,9 тис. осіб, причетнихдодіяльності польського підпілля.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Київ. Виконком київської міської ради депутатів трудящих підбив підсумки роботи бібліотек міста. Констатувалося зростання кількості бібліотек для дорослих з 12 у 1934 р. до 23 у 1939 р., наголошувалося на успішній роботі 13 дитячих бібліотек, сотень заводських, профспілкових, відомчих, учбових та шкільних бібліотек. Вказувалося на збільшення асигнування бібліотек з 322800 руб. у 1934 р. до 1578 тис. руб. у 1939 р., констатувалося збільшення книжкового фонду бібліотек та кількості відвідувачів. У 1934 р. книжковий фонд бібліотек системи міського виконкому становив 405171 книжку, а на 1 січня 1940 р. він зріс до 663447 книжок; кількість читачів відповідно зросла з 33054 до 82861 осіб; протягом 1939 р. читачам бібліотеками видано 2048649 книжок.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 — червень 1941. Збірник документів і матеріалів. — К., 1986. — С.301.

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

В Україні проходили урочисті заходи з нагоди 80-річчя з дня смерті Тараса Шевченка.
Комуніст. – 1941. – 9 березня.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Путивльський об’єднаний загін здійснив рейд територією Путивльського і деяких інших районів Сумщини.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 50.

Партизанський загін Колківського району Волинської області під командуванням І.Шишка розгромили поліцейські дільниці в селах Майдани і Шановні Маневичівського району, Яблонька, Копилля, Загорівка Колківського і Кашевка Голованівського району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

На нараді групи командирів партизанських з’єднань, що діяли в лісових масивах, прилеглих до Середино-Будського району Сумської області УРСР, Суземського та Трубечевського районі Орловської (нині Брянської) області РСФСР, прийняте рішення об’єднатися у партизанське формування під єдиним командуванням у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського загонів.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 53.

Підпільна організація “Миколаївський центр” (Миколаїв) здійснила диверсію на військовому аеродромі за Інгульським мостом, в результаті якої згоріло 20 літаків і велика кількість пального. За цю диверсію німці повісили 10 місцевих мешканців.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Штаб УПА схвалив основи нової партизанської тактики. Йшлося про засідкі “з-під землі та під землею”, оперування невеликими рухомими партизанськими групами у нічний час, уникнення боїв, нав’язаних противником. Активні, наступальні дії упівців мали на меті сіяти невпевненість і страх у ворожих лавах.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Кемеровським електромеханічним заводом “Кузбаселектромотор”, створеним на базі евакуйованого устаткування частини цехів Харківського електромеханічного заводу з виготовлення електромашин і апаратів випущена перша продукція.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

У Львові урочисто відзначено шевченкові роковин: в православній церкві відправлено панахиду, в оперному театрі відбулась шевченківська академія.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 157.

На Волині в Лубенській окрузі за дозволом німецької влади відновила свою діяльність “Просвіта”. В Дубенщині “Просвіта” нараховувала вже 185 читалень. В Дубно відкрився музичний інститут.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 152.

На початку місяця в Кам’янці Київської області знищено понад 110 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

Окупанти спалили повністю село Микитівку Ямпільського району Сумської області, загинуло 16 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.287.

Чернігівський обласний партизанський загін під командуванням О.Федорова знищив поліцейський гарнізон в райцентрі Корюківка.
Черниговщина в период Великой Отечественной войны (1941–1945 гг.). Сб. док. и матер. – К., 1978. – С. 138–139.

Польовий комендант Сталіно попередив про розстріл населення у випадку невиявлення винного за ушкодження зв’язку (телефонних ліній, кабелю тощо), німецького командування, обладнання, що служить для постачання міста струмом. За нових випадках диверсій буде розстріляно не менше 5 заручників, при повторних диверсіях кількість жителів, які будуть розстріляні, збільшиться в багато разів.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 95.

ЦК ВКП(б) і РНК СРСР прийняли постанову “Про збільшення обов’язкового постачання овочів державі”. Починаючи з урожаю 1942 р. розмір постачання збільшувався на 450 тис. т.
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 87.

Опубліковане повідомлення в “Правді” про повернення бригади артистів Академічного театру опери і балету ім. Т. Шевченка після 2-місячного перебування на фронті в частинах діючої армії, де бригада дала 25 концертів. Склад бригади: З. Гайдай, К. Лаптєв, А. Васильєва, О. Соболь.
Правда. – 1942. – № 68. — 9 березня. – С.3.