Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Львів. Відбулися всесоюзні змагання з рукопашного бою й фехтування.
Радянська Україна. – 1945. – 11 листопада.

Варшава. Президія Ради міністрів зібрала на нараду представників українського населення Ряшівського, Краківського і Люблінського воєводств з приводу вирішення майбутньої долі української меншини в повоєнній Польщі. Делегати всіх регіонів висловилися за те, щоб залишитись у польській державі, а також за добровільність українсько-польського трансферу.
Киричук Ю. Ставлення ОУН – УПА до депортації українського і польського населення в 1944 –1947 рр. // Республіканець. – 1993. – № 4. – С. 25.

Київ. Відбулася І республіканська нарада вчителів початкових шкіл.
Радянська Україна. – 1945. – 8 липня.

Київ. Перебування в Києві директора Національної ради америко-радянської дружби Евіна Смітта. Під час візиту він, відвідав: Інститут біохімії АН УРСР, Інститут експериментальної біології і патології ім. академіка О. Богомольця; Спілку радянських художників України; виставку архітектурних проектів щодо відбудови Києва та інші установи.
Радянське мистецтво. – 1945. – 14 липня;Радянська Україна. – 1945. – 13 липня.

Львів. При обкомі КП(б)У відбулася нарада з питань ідеологічної роботи. “Серйозною ідеологічною хибою” відмічено те, що в деяких навчальних закладах Львова, зокрема в університеті імені І.Франка, з професорських кафедр проповідувалися “реакційні, антинаукові концепції ідеолога українських буржуазних націоналістів М.Грушевського”. Професор І.Крип’якевич і професор М.Кордуба, – вказувалося на нараді, – в своїх лекціях пропагували погляди, що не мали нічого спільного з марксистською історіографією.
Радянська Україна. – 1946. – 27 липня.

Ново-Краматорськ. Робітниками фасонно-сталетопного цеху машинобудівного заводу виготовлено гігантське робоче колесо для першої нової гідротурбіни Дніпрогесу діаметром 6 м 38 см. На його відливання пішло 135 тонн сталі.
Радянська Україна. – 1946. – 2 липня.

На запрошення Асоціації канадських українців для участі у фестивалі української пісні й танцю в Едмонтон (Канада) виїхала делегація Українського товариства культурного зв’язку з закордоном (УКТЗ) у складі Л.Паламарчука (голова делегації), Л.Гайдай (народної артистки СРСР), поета А.Малишка, І.Паторжинського (народного артиста СРСР), С.Стефаника (професора Львівського університету).
Радянська Україна. – 1946. – 24 липня.

З Києва на Паризьку мирну конференцію (проходила з 29 липня по 15 жовтня 1946 р.) виїхала урядова делегація Української РСР. Голова делегації Д.Мануїльський, члени – О.Война, М.Петровський.
Радянська Україна. – 1946. – 27 липня.

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б)У, який розглянув питання про збирання врожаю сільськогосподарських культур у 1946 р., підготовку до осінньої сівби і підняття зябу та про проведення хлібозаготівель і заготівель інших сільськогосподарських продуктів у 1946 р. У прийнятих резолюціях з обговорених питань перед відповідними міністерствами, відомствами та організаціями УРСР накреслені зобов’язання щодо збирання і заготівлі зернових культур, насіннєвих ділянок, обмолоту насінників багаторічних трав, збирання олійних культур, овочів і картоплі, цукрових буряків, підготовки до сівби озимих і оранки зябу. Пленум ЦК КП(б)У звернув увагу партійних і радянських організацій на те, що в 1946 р., внаслідок великої строкатості урожаю зернових, в окремих районах, колгоспах і радгоспах могли бути тенденції до зниження урожаю і зниження планів хлібоздачі і зобов’язав парткоми і виконкоми рад припиняти такі тенденції та забезпечувати повне й своєчасне виконання планів здавання хліба державі. Молотьба в кожному колгоспі і радгоспі мала бути організована таким чином, щоб хлібоздача ні в якому разі не гальмувалася, щоб вивезення хліба на заготівельні пункти проводилося точно за встановленими п’ятиденними завданнями, не допускалося осідання намолоченого хліба на токах і в коморах колгоспів та радгоспів і без прогаяння вживалися всі потрібні заходи щодо усунення причин, які гальмували хлібозаготівлі. Пленум ЦК КП(б)У затвердив оргбюро ЦК КП(б)У в складі: М.Хрущова, Д.Коротченка, Д.Мануїльського, О.Єпішева, К.Литвина, М.Співака і кандидатів у члени оргбюро ЦК КП(б)У – З.Сердюка, А.Колибанова.
Радянська Україна. – 1946. – 12-14 липня.

“Літературна газета” надрукувала редакційну статтю “Буржуазних націоналістів – на смітник історії”. Затавровані виключені із Спілки радянських письменників України П.Карманський, М.Рудницький, А.Патрус-Карпатський.
Літературна газета. – 1947. – 20 листопада.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

Київ. Відбулася всесоюзна конференція з проблем автоматичного зварювання під флюсом, організована Інститутом електрозварювання Академії наук УРСР.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 498.

Київ. Розпочав працювати завод телефонної апаратури Міністерства зв’язку СРСР. Випускалися номерні комутатори, призначені для телефонізації колгоспів, сільрад та районних центрів України, різні контрольно-вимірні прилади та інша апаратура.
Радянська Україна . – 1947. – 11 липня.

Білгород-Дністровський. На рибоконсервному заводі став до ладу новий потужний холодильник, розрахований на одночасне зберігання 80 тонн свіжої риби.
Радянська Україна . – 1947. – 27 липня.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

В Управлінні пропаганди і агітації ЦК КП(б)У відбулась нарада редакторів і завідувачів відділів пропаганди редакцій республіканських газет. Відмічено, що ряд редакцій погано виконували вказівки ЦК ВКП(б) про підвищення ролі преси в справі пропаганди марксистсько-ленінської теорії, газети рідко публікували статті з історії партії, політекономії. Редакції газет, особливо “Правда Украины” і “ Радянська Україна”, не залучали до співробітництва в газетах широкого авторського активу з числа кращих лекторів. Критики зазнала також робота газет за слабке висвітлення питань організації марксистсько-ленінського навчання.
Радянська Україна. – 1948. – 27 липня.

ЦК КП(б)У прийняв постанову “Про підсумки роботи вечірніх університетів марксизму-ленінізму за 1947-48 навчальний рік і новий набір”. Зазначено, що в окремих університетах заняття проводилися на низькому ідейно-теоретичному рівні. Мали місце факти, зокрема в Запорізькому та Чернівецькому університетах, спрощенства та відриву від сучасності у викладанні історії ВКП(б) та СРСР. Багато відділів пропаганди й агітації партійних комітетів недостатньо контролювали ідейний зміст лекцій та семінарських занять; деякі міськкоми КП(б)У несерйозно підходили до питання створення та організації роботи вечірніх університетів, насаджували велику кількість філій, що знижувало якість навчання і призводило до порушення фінансової дисципліни. ЦК КП(б)У зобов’язав міськкоми КП(б)У і директорів вечірніх університетів ліквідувати факультети й організувати навчальний процес за єдиною програмою, міськкомам КП(б)У заборонено без дозволу ЦК КП(б)У створювати філії вечірніх університетів. Від парткомів і директорів університетів вимагалося підвищити ідейно-теоретичний рівень викладання усіх дисциплін.
Радянська Україна. – 1948. – 29 липня.