Інститут історії України Національна академія наук України

Москва. Пленум ЦК ВЛКСМ прийняв постанову “Про покращення політично-виховної роботи комсомольських організацій серед молоді”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 582.

Передові частини 1-го Українського фронту вийшли до р. Одер.
Великая Отечественная война, 1941–1945. События. Люди. Документы: Краткий исторический справочник / Под. общ. ред. О.А. Ржешевского. – М., 1990. – С. 2

Війська 3-го Українського фронту залишили м. Секешфехервар в Угорщині.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 394.

Розпорядження штабу 3-го Українського фронту “Про додаткові виділення протитанкових і протипіхотних мін для 1-ї Болгарської армії”.
Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и материалы. – М., 1985. – С. 151.

Дрогобич. Вночі з приміщення польської комісії по переселенню поляків з України до Польщі викрадено і частково спалено всі документи (списки виїжджаючих, звіти, фінансові матеріали, листування, бланки, штамп). На думку працівників радянських і польських спецслужб, акція вчинена польським національним підпіллям.
Переселення поляків та українців 1944–1946. – Варшава – Київ, 2000. – С. 338-342.

Директива генерального штабу Червоної армії командуючому військами Харківського військового округу і головнокомандуючому військом Польським “Про включення до складу війська Польського 1-го Польського змішаного авіакорпусу”.
Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и материалы. – М., 1985. – С. 354.

Президія Верховної Ради СРСР постановила затвердити подання президії Верховної Ради УРСР про утворення Закарпатської області з центром у м. Ужгороді. До складу області включено міста: Ужгород, Мукачеве та округи: Берегівську з центром у м. Берегове, Великоберезняську з центром у с. Великий Березний, Воловецьку з центром у с. Воловець, Воловську з центром у с. Волове, Іршавську з центром у с. Перечин, Рахівську з центром у с. Рахове, Свалявську з центром у с. Свалява, Севлюшську з центром у м. Севлюш, Тячівську з центром у с. Тячеве, Ужгородську з центром у м. Ужгород і Хустську з центром у м. Хуст.
Радянська Україна. – 1946. – 26 січня.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

Томська область. Прийняті на розселення 16 сімей (86 осіб) оунівців із Яворівського району Львівської області.
Бугай М. За повідомленнями НКВС СРСР були переселені… Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 40.

Львів. Відбулась партійна конференція. Обласний комітет КП(б)У наголосив, що парторганізації і директори інститутів під час проведення прийому у вищі навальні заклади не вивчали кожного студента, не зосереджували роботи в навчальних групах, гуртожитках й не протидіяли організації націоналістичної роботи оунівського підпілля серед молоді.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1. 1939 – 1953. – К., 1995. – С. 595.

Станіславська область. Убито 16, заарештовано 81 члена ОУН.
Русначенко А. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940 – 50-х ро

Київ. Головне управління у справах літератури і видавництв при РМ УРСР виступило з негативною критикою переданого до друку збірника статей “Гоголь і Україна”: збірник “политически неприемлем и нуждается в коренной переработке”.
Чорна книга України: Зб. документів, архів. матеріалів, листів, доп., ст., досліджень, есе/ Упоряд., ред. Ф.Зубанича. – К.: Вид. центр “Просвіта”,

У парторганізаціях республіки відбулося обговорення листа ЦК КПРС “Про посилення політичної роботи партійних організацій і присікання вилазок антирадянських ворожих елементів” від 19 грудня 1956 р.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 398.

Москва. ЦК КПРС прийняв постанову “Про поліпшення діяльності Рад депутатів трудящих і посилення їх зв’язків з масами”.
Правда. – 1957. – 24 января.

Москва. Відкрилася сесія ВР СРСР, яка розглянула питання “Розброєння – шлях до зміцнення миру і забезпечення дружби між народами”.
Літературна газета. – 1960. – 15 січня.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.