Інститут історії України Національна академія наук України

ЦК КП(б)У створив оперативну групу для організації партизанського руху в тилу ворога на чолі з секретарем ЦК КП(б)У з кадрів М.Співаком.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук. -довід. Вид. – К., 2001. - С. 6.

Радянські війська залишили з боями обласні центри України міста Львів і Тернопіль, а також районні центри Підбуж, Старий Самбір, Стрий Дрогобицької області; Бібрка, Новий Яричів, Ширець Львівської області; Здолбунів Ровенської області; Перегінське, Снятин, Яремча Станіславської області; Великий Глибочок і Почаїв Тернопільської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963. — С. 369-442.

На будівництві оборонних споруд у районі Києва в цей день працювало 50 тис. жителів міста, у тому числі з Петровського району — 12 тис., Московського — 10 тис., Кіровського — 8 тис. та з інших районів у середньому по 5—6 тис. осіб.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 26.

ЦК ВКП (б) і РНК СРСР затвердили мобілізаційний економічний план на третій квартал 1941 р., що передбачав основні напрямки перебудови засобів і ресурсів в інтересах військового виробництва. Головна увага в плані приділялася широкому розгортанню оборонної промисловості, а також значному збільшенню видобутку вугілля, нафти, виплавки чавуну, сталі, кольорових металів, випуску металорізальних верстатів. У зв’язку з цим різко скорочувався випуск цивільної продукції, значно зменшувалося капітальне будівництво, а сили, засоби і матеріали, що вивільнялися, направлялися на розширення військового та суміжних з ним виробництв. Планом визначалися райони евакуації промислових підприємств і населення.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. - К., 1975 – С. 107.

При РНК СРСР утворено Комітет обліку і розподілу робочої сили, створені також його відділення на місцях.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 27.

Відбулося позачергове розширене засідання президії Академії наук УРСР, на якому були прийняті рішення про перебудову роботи науково-дослідних установ на потреби оборони. Для організації цієї роботи в АН УРСР створено спеціальний орган на чолі з О.Богомольцем – Науково-технічний комітет сприяння обороні з хімічною, технічною та медичною секціями.
Історія Академії Наук України. 1918 – 1993. — К.: Наукова думка. – 1994. — С. 96.

ЦК КП(б)У ухвалив постанову про тимчасове припинення випуску всіх журналів за винятком “На допомогу агітатору”, “Перець”, “Червоний хрест”.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза 1941 - 1945 гг. - В 3-х т. – Т.1. — К., 1975. — С. 146.

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Кримські партизани здійснили 123 бойові операції, зокрема 26 значних нападів на гарнізони і 79 диверсій на залізничних і шосейних дорогах.
Крым в Великой Отечественной войне Советского Союза. 1941–1945 гг. – К., 1963. – С. 138.

У Володимир-Волинському таборі військовополонених – офлаг № 365 “Норд” відбулося повстання військовополонених, яке очолив капітан В.Власов. Вбивши охорону, втекло до 30 чоловік, 16 з них спіймали. Усіх їх, а також ще 300 військовополонених розстріляли.
Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского союза, 1941-1945 гг. – К., 1975. – Т.1. — С.356.

Головна Команда УПА адресувала рейхскомісару України Е.Коху листа, в якому пов’язувала свої дії з німецькою антиукраїнською політикою. Його автори зазначали, що коли Німеччина припинить терор і пограбування України, УПА займе позицію нейтралітету. В разі продовження репресій цей нейтралітет був автоматично скасований. Оскільки адміністрація рейхскомісаріату не відреагувала на це попередження, бульбівці розпочали другий етап протидії окупантам.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Гітлерівські війська прорвалися на Корабельний бік Севастополя, де йшли запеклі бої за Малахов курган. Через відсутність снарядів для зенітної артилерії і перебазування останніх літаків з-під Севастополя на аеродроми Північного Кавказу радянські війська виявилися без прикриття з повітря. Ввечері, коли закінчилися останні боєприпаси, продовольство та питна вода, залишки військ Севастопольського оборонного району за наказом Ставки ВГК почали відходити з міста до бухт Стрілецької, Камишевої, Козачої та на мис Херсонес.
Советская военная энциклопедия. – М., 1976. — Т.7. — С.283.

На правому крилі Південно-Західного фронту противник перейшов у наступ з району Вовчанська і, прорвавши оборону в стику 21-й і 28-й радянських армій, почав розвивати наступ на північний схід.
История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941–1945. – М., 1961. — Т.2. – С. 419.

Звіт начальника польової поліції при командуючому військами оперативного тилового району групи армій “Південь” про роботу за травень 1942 р. Звіт містить такі дані: 29391 осіб перевірено, 2035 заарештовано, 458 – розстріляно як партизанів, їхніх посібників, 694 відправлено до таборів військовополонених.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 97.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.