Інститут історії України Національна академія наук України

Рейхскомісар України Е.Кох видав циркуляр про функції і права на Україні верховного командуючого поліцією безпеки і СД, а також начальника поліції безпеки і СД у генералкомісаріатах. Так, верховний командуючий поліцією безпеки і СД відав всіма політико-поліцейськими та кримінально-поліцейськими справами.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 92–94.

А.Гітлер видав наказ про функції оперативного штабу рейхміністра окупованих східних областей А.Розенберга. Серед основних завдань, що ставилися перед оперативним штабом – це планомірна ідеологічна боротьба з противниками націонал-соціалізму. З цією метою дозволялося перевіряти бібліотеки, архіви, масонські ложі та інші ідеологічні й культурні організації всіх видів. Серед іншого міністерство мало розподіляти культурні цінності, які були власністю євреїв, безгосподарчі, а також цінності нез’ясованого походження.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер. – К., 1963. – С. 94.

Оголошення Білоцерківського гебітскомісара про застосування смертної кари до населення за надання допомоги червоноармійцям, які втекли з полону.
Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941–1945. Сб. документов. – К., 1963. – С. 279.

Партизанський загін Колківського району Волинської області під командуванням І.Шишка розгромили поліцейські дільниці в селах Майдани і Шановні Маневичівського району, Яблонька, Копилля, Загорівка Колківського і Кашевка Голованівського району.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 163.

На нараді групи командирів партизанських з’єднань, що діяли в лісових масивах, прилеглих до Середино-Будського району Сумської області УРСР, Суземського та Трубечевського районі Орловської (нині Брянської) області РСФСР, прийняте рішення об’єднатися у партизанське формування під єдиним командуванням у складі Путивльського, 1-го Глухівського, Шалигінського загонів.
Україна партизанська. – К., 2001. — С. 53.

Підпільна організація “Миколаївський центр” (Миколаїв) здійснила диверсію на військовому аеродромі за Інгульським мостом, в результаті якої згоріло 20 літаків і велика кількість пального. За цю диверсію німці повісили 10 місцевих мешканців.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

Штаб УПА схвалив основи нової партизанської тактики. Йшлося про засідкі “з-під землі та під землею”, оперування невеликими рухомими партизанськими групами у нічний час, уникнення боїв, нав’язаних противником. Активні, наступальні дії упівців мали на меті сіяти невпевненість і страх у ворожих лавах.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

Партизанськими загонами та з’єднаннями України, які мали зв’язок з радянським тилом, було здійснено у лютому 65 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.274.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

УШПР протягом місяця підготував та перекинув у тил окупантів 63 організаторські та диверсійні групи з метою активізації боротьби з ворогом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з тилом, влаштували у березні 56 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

УШПР протягом місяця підготував та перекинув у тил окупантів 63 організаторські та диверсійні групи з метою активізації боротьби з ворогом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

Великі партизанські загони та з’єднання України, які мали зв’язок з тилом, влаштували у березні 56 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.285.

Польща. Згідно даних заступника головного уповноваженого уряду УРСР у справах евакуації Т. Кальненка протягом березня польським підпіллям спалено 959 і пограбовано 500 українських господарств, вбито і поранено 925 українців, забрано 500 коней, 520 корів, здійснено 5 замахів на радянських співробітників евакослужб.
Siwidci M. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich. – T. 3. – Warszawa, 1994. – S. 383, 384.

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б)У, який заслухав і обговорив питання про підсумки 1945 сільськогосподарського року і підготовку до весняної сівби 1946 р. та про стан внутрішньопартійної роботи в Дніпропетровській, Полтавській і Дрогобицькій обласних партійних організаціях. З обговорених питань пленум ухвалив відповідні резолюції. В них наголошувалося, що основним завданням партійних і радянських організацій та земельних органів у 1947 р. мало стати максимальне освоєння довоєнних посівних площ, піднесення врожайності і збільшення валового збору всіх сільськогосподарських культур у колгоспах, радгоспах і селянських господарствах України. Було піддано критиці серйозні недоліки в роботі парторганізацій та земельних органів багатьох областей і районів УРСР, зокрема, Одеської, Сумської, Запорізької, Ворошиловградської, Кіровоградської та Чернігівської областей; засуджено практику тих МТС, які в гонитві за високим виробітком у переведенні на умовну оранку не виконували план основних робіт і перевиконували показники на другорядних роботах, заощаджували пальне, погіршуючи якість оранки. Пленум ЦК КП(б)У вважав, що Дніпропетровська, особливо Полтавська і Дрогобицька обласні партійні організації слабко розгортали роботу із засвоєння комуністами марксистсько-ленінської теорії і не здійснювали належного контролю за роботою членів партії і керівників кадрів щодо підвищення їх ідейно-політичного рівня. Перед цими парторганізаціями було поставлено завдання усунути хиби і забезпечити докорінне поліпшення внутрішньопартійної роботи, невпинно підвищувати політичну дієздатність парторганізацій, удосконалювати методи їх повсякденної допомоги низовим організаціям.
Радянська Україна. – 1946. – 3, 5, 6 лютого.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.