Інститут історії України Національна академія наук України

Херсонська область. Органами КДБ профілактовані активні учасники кримськотатарського національного руху Е.Уметов, брати Воєнні, Е.Аметов, Г.Мустаф’єва.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Побачило світ четверте число „Українського вісника” під редакцією В.Чорновола.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 466.

село Ароматне (Білогірський район, Кримська область). Дружина засудженого за порушення паспортного режиму А.Тахлу-Саріє, мати 11 дітей, звернулася до Генерального секретаря ООН К.Вальдхайма із заявою про спроби владних структур виселити її родину з території Кримської області.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

По Україні пройшла хвиля масових арештів та обшуків. У Києві було заарештовано 13 чол. (серед них Леонід Плющ, Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Микола Холодний), у Львові – 5 чол. (у т. ч. В’ячеслав Чорновол, Михайло Осадчий).
Український вісник. – Березень 1972, Випуск VI, Документи VIII. – С. 7-10.

м. Москва. Центральному комітету КПРС, президії Верховної Ради СРСР направлений запит представників кримськотатарського народу з питань розв’язання порушених ними національних проблем.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Городоцький район (Львівська область). У Вишнянському технікумі плодоовочівництва органами КДБ викрита націоналістична організація, створена з ініціативи учня першого курсу І.Михайліва.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 486.

В.Чорновол звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялося, що, починаючи з 12 січня 1972 р. (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув’язненні так і після, відзначатиме одноденною голодівкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.
Погром в Україні. 1972 – 1979. Зошити українського самвидаву. Випуск 1. – Сучасність, 1980. – С. 78.

Опубліковано постанову ЦК КПУ і Ради міністрів УРСР “Про додаткові заходи по дальшому поліпшенню матеріально-побутових умов учасників Великої Вітчизняної війни”.
Радянська Україна. – 1979. – 12 січня.

Опубліковано постанову ЦК КПРС, президії Верховної Ради СРСР, Ради міністрів СРСР і ВЦРПС “Про дальше зміцнення трудової дисципліни і скорочення плинності кадрів у народному господарстві”, в якій вказується на подальше поліпшення організаторської і політико-виховної роботи, спрямованої на зміцнення трудової дисципліни, усунення втрат робочого часу на виробництві, раціональне використання трудових ресурсів, формування стабільних кадрів на кожній ділянці виробництва.
Радянська Україна. – 1980.– 12 січня.

До січня 1981 р. в Київському відділі віз і реєстрацій (ВВІР) давали не більше 10 дозволів на еміграцію щомісяця, а в лютому–березні цей відділ практично не працював. Постійно розганяли євреїв, які збиралися в традиційних місцях у Києві – біля синагоги і ВВІРу на бульварі Шевченка.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1981. – Вип.3. – С.8.

На Волині засудили до смертної кари колишніх членів ОУН або вояків УПА: Миколу Дуфанця, Артема Бубелу та Пилипа Рибачка. Вирок було виконано восени цього ж року.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1982. – Вип.4. – С.3.

Житомир. Кардинал Вайводс доручив житомирському ксьондзу Я. Пурвінському здійснювати керівництво римо-католицькими парафіями України та Молдавії, що викликало рішучу протидію Ради в справах релігій при Раді міністрів Української РСР.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526.

Відбулися судові процеси над М. Горинем, А. Турченком, В. Мазураком, С. Бутовим, С. Набоков, І. Чернявською, Л. Лохвицькою, М. Мілянвським, М. Малиновським, З. Антонюком, Й. Терелею.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526-527.

В м. Торез Донецької області відбувся суд над ієговістами. Підсудні своєї провини не визнали і були засуджені до 5 років таборів.
Українське слово. – Париж. – 1983. – 13 березня, 8-15 травня.

В c. Салаші Яворівського району Львівської області заарештовано члена підпільної УКЦ Івана Сметану, який зрікся радянського громадянства і здав свій паспорт та інші документи. Його звинуватили за ст. 214 КК УРСР (“систематичне заняття бродяжництвом або жебрацтвом, а також ведення протягом довгого часу іншого нетрудового способу життя”) і засудили до 2 років ув’язнення в таборах.
Вісник Репресій в Україні – Нью-Йорк, 1985. – Вип. 3. – С.3.

Відбулися судові процеси над В. Марченком, В. Бєліковим, Г. Кишкіним, Остренком, П. Мельником, І. Лучком.
Вісник Репресій в Україні – Нью-Йорк, 1985. – Вип.1. – С.7.

За рік з СРСР за ізраїльськими візами емігрувало 896 чоловік.
Вісник Репресій в Україні – Нью-Йорк, 1985. – Вип.1. – С.7.

З СРСР до ФРН репатріювалося 913 етнічних німців.
Вісник Репресій в Україні – Нью-Йорк, 1985. – Вип.1. – С.7.

Відбулися судові процеси над Г. Куценком, С. Корнієнком, В. Плосконосом, У. Германюком, Є. Айзенбергом і Л. Шраєром.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.529.

В СРСР проведено всесоюзний перепис населення, сьомий за роки радянської влади. Згідно повідомлення Держкомстату УРСР, в Україні зареєстровано 51452034 осіб. Українці складали 37419053 особи тобто 72,7% усього населення України, росіяни – 11355582 (22,01%), євреї – 486326 (0,9%), білоруси – 440045 (0,9%), молдавани – 324525 (0,6%), болгари – 233800 (0,5%), поляки – 219179 (0,4%), угорці – 163111 (0,3%), румуни – 134825 (0,3%), греки – 98594 (0,2%), татари – 86875 (0,2%), вірмени – 54200 (0,1%), цигани – 47917 (0,09%), татари кримські – 46807 (0,09%), німці – 37849 (0,07%), азербайджанці – 36961 (0,07%), гагаузи – 31967 (0,06%), грузини – 23540 (0,05%), чуваші – 20395 (0,04%), узбеки – 20333 (0,04%), мордва – 19332 (0,04%), литовці – 11278 (0,02%), казахи – 10505 (0,002%), чехи – 9122 (0,02%), корейці – 8669 (0,02%), удмурти – 8583 (0,02%), словаки – 7943 (0,02%), по 0,1% населення складали башкири, марійці, латиші, осетини, лезгіни, таджики, естонці, комі, туркмени, албанці, асірійці, аварці. Були зареєстровані киргизи, комі-пермяки, карели, чеченці, даргінці, караїми, араби, фінни, лакци, абхази, кабардинці, табасарани й інші національності. Були опубліковані також дані найбільш численних національностей за статтю, віком, рівнем освіти, рідною мовою, перебуванням у шлюбі, суспільними групами, галузями народного господарства та окремими заняттями.
Вечірній Київ. – 1989. – 9 січня;Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 532-533;Рад