Інститут історії України Національна академія наук України

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у травні 120 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.306.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Головнокомандувач УПА Т. Чупринка видав наказ “До бійців і командирів Української Повстанської Армії”. У ньому викладено наміри “до останнього боронити ідеї української самостійності”.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942–1952. – Мюнхен, 1953. – С. 288.

Відбулася міжреспубліканська нарада голів обласних комітетів Товариства Червоного Хреста Української, Молдавської РСР та Кримської АРСР. Обговорювалася діяльність червонохрестівських організацій на звільненій від ворога території, її перші результати і плани на майбутнє.
ЦДАГО України. – Ф. 1, Оп. 30, Спр. 45, Арк. 9, 9 зв; Коваль М. Общественно-политическая деятельность трудящихся Украинской ССР в период Великой Оте

Оприлюднено “Декларацію Проводу Організації Українських Націоналістів після закінчення другої світової війни в Європі”, яка містила оцінку геополітичної ситуації й перспективи розв’язання “українського питання” і націлювала національно свідомі сили на реалізацію “ідеї української самостійної соборної церкви”.
Причинки до суспільного мислення. – Торонто, 1982. – С. 142; Галамай С. Боротьба за визволення України 1929–1989 – Торонто-Нью-Йорк, 1991. – С. 214.

Київ. Відбулася республіканська нарада обласних прокурорів, на якій обговорено доповіді: “Про стан соціалістичної законності”, “Про посилення судового нагляду по кримінальних справах”.
Радянська Україна. – 1945. – 11 липня.

Груберів (Польща). Стався спільний напад 120 вояків УПА і 25 – АК на підрозділ польської служби безпеки і батальйон НКВС, приміщення місцевого комітету Польської робітничої партії, пошту. Під час нападу вбито 15 польських і радянських військовослужбовців, визволено 20 в’язнів, зруйновано будівлю польської служби безпеки, знищено документи ПРП, спалено шість житлових будинків.
Макар Юрій Українсько-польське протистояння на Холмщині: причини, характер наслідки. – У кн.: Волинь і Холмщина 1938–1947: Польсько-українське

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Заслухано і обговорено питання про підсумки весняної сівби, догляд за посівами, підготовку і проведення збирання врожаю, хлібозаготівель і заготівель інших сільськогосподарських продуктів та про стан організаційно-партійної і масово-політичної роботи в Харківській обласній партійній організації. Перед парторганізаціями поставлено завдання забезпечити догляд за посівами, провести вчасно і без втрат збирання врожаю, досягти дострокового виконання плану хлібозаготівель кожним колгоспом, радгоспом і селянським господарством. Відмічено, що Харківський обком, міськком і райкоми КП(б)У недостатньо керували роботою первинних організацій; не займалися питаннями поліпшення культурно-побутового обслуговування трудящих, впорядкуванням робітничих гуртожитків, поліпшенням роботи торгівельної мережі; слабко здійснювали контроль за діяльністю господарських керівників. Пленум ЦК КП(б)У зазначив, що обком КП(б)У мало уваги приділяв питанням організаційно-партійної і масово-політичної роботи, не спрямовував роботу парторганізацій вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів, театрів, творчих спілок, редакцій обласних і районних бібліотек. Пленум ЦК КП(б)У зобов’язав Харківський обком КП(б)У усунути зазначені недоліки.
Радянська Україна. – 1948. – 1, 2 червня.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львівська область. Вбито 14 осіб радянського та колгоспного активу, здійснено ряд диверсій. Оформлені до виселення 244 сім’ї.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 404.

Львів. Відбувся пленум обкому КП(б) У. Піддана критиці робота обласної партійної організації. Наголошено, що обком КП(б)У не вплинув на виконання плану промислового будівництва, слабко керував первинними парторганізаціями на підприємствах, не покращив контроль за діяльністю господарських керівників. Особливо відмічені недоліки обкому КП(б)У в організації марксистсько-ленінського виховання інтелігенції, залученні наукових сил львівських закладів Академії наук УРСР і ВНЗ до розробки питань з історії і літератури УРСР, проведенні політико-виховної роботи серед учителів, агрономів, зоотехніків, лікарів.
Правда Украины. – 1950. – 1 октября.

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС, на якому ухвалено постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР”. Рішення пленуму відіграли позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва в країні в середині 50-х років. Пленум обрав першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова.
Радянська Україна. – 1953. – 13 вересня.

Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ. Прийнято постанову “Про підсумки січневого пленуму ЦК КПРС і заходи по дальшому збільшенню виробництва продуктів тваринництва в Українській РСР”. За рішенням пленуму вже в 1955 році планувалося сіяти понад 5,2 млн. га кукурудзи, зокрема 4,3 млн. га на зерно. Для порівняння – у 1953 році посіви цієї культури займали в Україні близько 2,2 млн. га, в тому числі 1,8 млн. га на зерно.
Радянська Україна. – 1955. – 22 лютого;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953 – 1985. – Львів, 1992. – С. 27.

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

Львівська область. Утворено підпільну організацію “Український національний комітет”, який ставив своєю метою боротьбу за державну незалежність України.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 399.

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС. На засіданні президії і пленумі ЦК КПРС було здійснено спробу усунути М.Хрущова, а також змінити склад керівних партійних органів. Проте вимоги, висунуті групою В.Молотова, Л.Кагановича, Г.Маленкова і Д.Шепілова, підтримки не знайшли. Пленум прийняв постанову про антипартійну групу Г.Маленкова, Л.Кагановича, В.Молотова, вивів їх з складу членів президії ЦК і членів ЦК КПРС, зняв з поста секретаря ЦК КПРС і вивів з складу кандидатів в члени президії ЦК та з складу членів ЦК Д.Шепілова.
Радянська Україна. – 1957. – 4 липня;Молодь України. – 1957. – 4 липня;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр. – Львів, 1992. – С. 19.

Київ. Відбувся пленум ЦК КПУ. Прийнято постанову “Про підсумки червневого пленуму ЦК КПРС і завдання партійних організацій України по збільшенню виробництва і продажу сільськогосподарської продукції державі”.
Радянська Україна. – 1958. – 5 липня.

Ташкент. Робітник експериментального заводу Марат Омеров здійснив спробу створити підпільну організацію з числа кримської молоді, зорієнтовану на боротьбу за повернення на історичну батьківщину.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 400.