Інститут історії України Національна академія наук України

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

Війська 1-го Українського фронту зайняли райцентр Товсте (Тернопільська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 13 квітня.

Війська 3-го Українського фронту в результаті затятих боїв зайняли райцентр Овідіополь (Одеська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 13 квітня.

З’єднання 4-го Українського фронту і Окремої Приморської Армії зайняли міста Сімферополь, Євпаторія, Феодосія, Старий Крим, Саки, та райцентри Ак-Шейх (Роздольнянське), Іслам-Терек (Кіровське), Кіровське (Кримська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442;Радянська Україна. – 1944. – 13 квітня.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Проходила Віденська стратегічна наступальна операція військ правого крила 3-го Українського і лівого крила 2-го Українського фронту. У результаті операції – завершенно розгром німецьких військ у західній частині Угорщини і звільнено столицю Угорщини м. Відень.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Микулов, вийшли на підступи до м. Брно.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині мм. Угерскі Броди і Угерскі Остроги.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Годонін – важливий вузол доріг і сильний опорний пункт оборони німців на західному березі р. Морава.
Радянська Україна. – 1945. – 14 квітня;Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 403.

Війська 3-го Українського фронту при підтримці військ 2-го Українського фронту і кораблів Дунайської військової флотилії звільнили столицю Австрії м. Відень.
Радянська Україна. – 1945. –14 квітня;Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 403.

Декретом Народної Ради Закарпаття створено прикордонну поліцію, організація і командування якою покладалося на полковника О. Тканка, що очолював штаб “народної дружини” всієї Закарпатської України.
Маркусь В. Приєднання Закарпатської України до Радянської України 1944 –1945. – К., 1992. – С. 49.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

За повідомленням міністра внутрішніх справ Карело-Фінської РСР на територію республіки прибули ешелони з Української РСР, в яких нараховувалося 1852 спецпоселенці-“указники”, в тому числі: чоловіків – 923, жінок – 929. Депортація “указників” з УРСР проводилась на основі постанов Ради міністрів УРСР від 21 лютого 1948 р. і 2 червня 1948 р. Під укази підпали особи, які ухилялися від трудової діяльності і вели „паразитичний” спосіб життя.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львівська область. Вбито 32 чоловіки колгоспного активу. У відповідь на повстанський терор радянська влада оформила до виселення 179 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 402.

Київ. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Заслухані і обговорені питання про хід соціалістичного змагання колгоспів, МТС, радгоспів Вінницької і Херсонської областей з вирощення високих урожаїв усіх сільськогосподарських культур та розвитку громадського тваринництва у 1950 р. і про заходи щодо подальшого політичного й організаційно-господарського зміцнення колгоспів Львівської і Волинської областей. Наголошується, що багато райкомів КП(б)У Вінницької і Херсонської областей формально керували соцзмаганням у колгоспах, не забезпечували широку гласність його результатів, безвідповідально ставилися до виконання вимог агротехніки щодо догляду за посівами, розробляли зобов’язання без відома колгоспників і не організовували їх виконання, у щоденній роботі не співпрацювали із первинними парторганізаціями колгоспів, МТС, радгоспів. Накреслені завдання з підвищення врожайності пшениці, цукрових буряків, бавовнику, кок-сагизу, кукурудзи і широкого впровадження нової культури – чумизи; підвищення рівня механізації усіх сільськогосподарських робіт; найшвидшої ліквідації відставання окремих колгоспів. Пленум ЦК КП(б)У обрав В.Мацкевича, І.Назаренка членами політбюро ЦК КП(б)У, В.Мжаванадзе – членом оргбюро, С.Тарасова – перевів до складу членів ЦК КП(б)У і оргбюро.
Радянська Україна. – 1950. – 16, 21 квітня.

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

Москва. Звільнено осіб, засуджених у “справі лікарів” та у “справі мінгрельської націоналістичної організації”.
Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 514.