Інститут історії України Національна академія наук України

Губернатор дистрикту Галичина заборонив єврейському населенню краю змінювати місце проживання.
Львівські вісті. – 1941. – 5 вересня.

У Ровно відбулося перше засідання Української ради довір’я Волині – громадського органу самоуправління на чолі з С.Скрипником (майбутній патріарх УАПЦ Мстислав). До її складу увійшли відомий письменник У.Самчук, провідні діячі ОУН(Б) на ПЗУЗ Р.Волошин, О.Грабець, С.Качинський.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 1 вересня;Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 45.

У Кременці (Тернопільська обл.) відновлено діяльність товариства “Просвіта”. Одночасно масово відкриваються філії по селах Крем’янеччини. При повітовій централі товариства відкрилася бібліотека-читальня.
Волинь. – Рівне. – 1941. – 1 вересня.

У Ровно на засіданні Української ради довір’я на Волині створено “Тимчасову Адміністрацію Української Православної Церкви”, яку очолив архієпископ Полікарп (Сікорський).
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 35.

Крайовий провід ОУН(Б) на ЗУЗ звернувся до членів Організації з попередженням про можливі масові арешти з боку німецької окупаційної влади.
Кентій А.В. Нариси історії Організації Українських Націоналістів в 1941-1942 рр. – К., 1999. — С. 72.

Впродовж липня-вересня в західні та Чернівецьку області України було проведено через лінію фронту 37 радянських партизанських загонів (понад 550 осіб) та 233 організатора підпілля. Однак більша частина з них не зуміла розгорнути своєї діяльності і невдовзі розпалася, або була ліквідована німецькими контррозвідувальними органами.
Україна партизанська. Партизанські формування та органи керівництва ними (1941- 1945 рр.): Наук.-довід. Вид. – К., 2001. - С. 8.

В с. Збоївськах на околиці Львова відбулася конференція ОУН(Б). ЇЇ делегатами були лідери Організації, котрі тоді ще перебували на свободі – М.Лебідь, М Прокоп, Д.Мирон, І.Климів, І.Павлик, І.Ребак, В.Кук, М.Степаняк. Було вирішено працювати у двох рівноцінних напрямках: користуватися усіма нагодами легальної роботи в культурних, політичних, адміністративних структурах окупаційної влади і одночасно перевести основну частину організаційних кадрів на нелегальне становище, готуючись таким чином до тривалої боротьби з Третім рейхом.
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 242.

В Аджимушкайських камтокомбах (м. Керч) до кінця жовтня вела оборону частина військ Кримського фронту (залишки 83-ї бригади морської піхоти, 95-го прикордонного загону, Ярославського авіаучилища, Воронезького училища радіоспеціалістів та ін. частин). Оборона катакомб, протягом якої загинули тисячі бійців і мирних громадян, відволікала значні сили ворога.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Відбулася нарада керівних працівників Наркомата оборони СРСР, ЦШПР з представниками підпільних органів, командирами і комісарами великих партизанських формувань України, Білорусії, Орловської та Смоленської областей. Намічено провести рейди партизанських з’єднань С.Ковпака і О.Сабурова на Правобережну Україну.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 338.

Т.Бульба-Боровець, командуючий УПА – Поліська січ, направив на адресу рейхскомісара України лист. Зазначалося, що “Поліська січ” суворо дотримуватиметься нейтралітету стосовно німців, якщо останні “перейдуть на методи нормальної військової окупації й припинять масові репресії”.
Кентій А.В. Українська повстанська армія в 1942–1943 рр. – К., 1999. – С.5.

Бригаденфюрер СС Т.Катцман видав розпорядження про створення у Львові єврейського житлового району, в який євреї мали переселитися до 7 вересня т.р.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.111.

Видана німецька інструкція “Про використання місцевих підсобних сил на Сході”. Українцям надавалося право лише вступати до місцевих охоронних з’єднань з місцевих добровольців і відпущених військовополонених.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 155.

Підпільна організація “Миколаївський центр” Миколаївської області здійснила диверсію на аеродромі в с. Широка Балка області, в результаті якої знищено 2 літаки та декілька тон пального.
Николаевщина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. Док. и матер. – Одесса, 1964. – С. 103.

УШПР переїхав із Середньої Ахтуби в Саратов.
История Украинской ССР: В 10 т. – Т. 8. — К., 1984. — С.189.

Серед населення Західної України широко розповсюджувалося звернення “урядуючого провідника” ОУН М.Лебедя “Друзі революціонери, члени Організації українських націоналістів”. У ньому не було відкритого заклику до збройного повстання проти нацистів, однак підкреслювалася необхідність вести боротьбу спільними силами і здобувати Українську самостійну соборну державу.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських Націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. –С. 160.

Бульбівці вступили в переговори з представником Генштабу РСЧА полковником Лукіним. Переговори завершилися безрезультатно через відмінність у позиціях.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.663.

В м. Сарни створене військове формування ОУН(Б), яке очолив С.Качинський. Формування з часом об’єдналося з іншими аналогічними структурами в Українську повстанську армію.
Безсмертя. Книга Пам’яті України. 1941–1945. – К., 2000. – С. 672.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе