Інститут історії України Національна академія наук України

Кримський обком ВКП(б) затвердив уповноваженим з керівництва підпільною боротьбою І.Генова, направив на окуповану територію 34 організатора (в 72 населених пунктах створили 37 підпільних організацій і груп загальною чисельністю 126 осіб).
Великая Отечественная война. 1941–1945. События. Люди. Документы. Краткий истор. очерк. – М., 1990. – С. 92.

Відбулася ІІ конференція ОУН (СД) під Львовом. У ній взяли участь М.Лебедь, Д.Мирон, І.Климів, В.Кук, Я.Старух, З.Матла, Д.Клячківський та ін. Провід ОУН(Б) виробив лінію, спрямовану на тривалу підготовку власних політичних та військових сил для боротьби за українську державність. Головною вважалася теза про неприпустимість стихійних виступів мас, щоб “енергія народу не виливалась в партизанщину, але оформилась в широкий всенародний рух”. Учасники конференції висловилися за критичне ставлення до німців та відсіч будь-яким спробам комуністичного руху Опору опанувати ситуацію і поширювати свій вплив на населення”.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських Націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 110–113.

Головна Команда УПА видала наказ про негайний початок першої фази збройної боротьби проти гітлерівців. Розсіявшись на території Правобережної України невеликі групи з 5 -10 бойовиків почали “малу війну”: підривали машини та різні урядові установи німців. випускали антигітлерівські листівки тощо.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. Історичні нариси. – К., 2002. — С.659.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

створені республіканська, обласні та районні комісії щодо встановлення та розслідування злодіянь німецьких загарбників та їхніх пособників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.286.

створені республіканська, обласні та районні комісії щодо встановлення та розслідування злодіянь німецьких загарбників та їхніх пособників.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.286.

Війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Косів і Кути (Станіславська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

Війська 2-го і 3-го Українських фронтів зайняли райцентри Жовтень, Валегоцулове (Долинське), Андрієво-Іванівка (Одеська обл.).
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні//Зб. документів і матеріалів. – К., 1963. – С. 369-442.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Проходила Віденська стратегічна наступальна операція військ правого крила 3-го Українського і лівого крила 2-го Українського фронту. У результаті операції – завершенно розгром німецьких військ у західній частині Угорщини і звільнено столицю Угорщини м. Відень.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 401.

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

Війська 2-го Українського фронту вийшли на угорсько-австрійський кордон р. Дунай і оз. Нойзідлер.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 402.

Війська 3-го Українського фронту разом з 1-ю Болгарською армією звільнили центр нафтової промисловості Угорщини – м. Надьканіжа. На території Австрії війська фронту вийшли з півдня на підступ до Відня.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под. Ред. О.А. Ржешевского. – 2-е изд., доп. – М.: Республика,

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Микулов, вийшли на підступи до м. Брно.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.