Інститут історії України Національна академія наук України

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у квітні 77 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.295.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Ставка ВГК видала директиву командуючому військами 2-го Українського фронту про наступ на Прагу.
Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВКГ: Документы и материалы 1944–1945. Т. 16 (5–6). – М., 1999. – С. 233;Освободительная миссия Советских Во

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині м. Микулов, вийшли на підступи до м. Брно.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Війська 2-го Українського фронту звільнили в Чехословаччині мм. Угерскі Броди і Угерскі Остроги.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 404.

Відбулася Берлінська стратегічна наступальна операція військ 1-го і 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів. У результаті – завершено повний розгром німецьких армій.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 605.

На території семи західних областей УРСР радянською владою зафіксовано 505 проявів діяльності ОУН і УПА (січень – 110, лютий – 111, березень – 128, квітень – 156).
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 53.

За повідомленням міністра внутрішніх справ Карело-Фінської РСР на територію республіки прибули ешелони з Української РСР, в яких нараховувалося 1852 спецпоселенці-“указники”, в тому числі: чоловіків – 923, жінок – 929. Депортація “указників” з УРСР проводилась на основі постанов Ради міністрів УРСР від 21 лютого 1948 р. і 2 червня 1948 р. Під укази підпали особи, які ухилялися від трудової діяльності і вели „паразитичний” спосіб життя.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Львівська область. Вбито 32 чоловіки колгоспного активу. У відповідь на повстанський терор радянська влада оформила до виселення 179 сімей.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 402.

Київ. Відбулася перша сесія Верховної Ради УРСР третього скликання. Обрано президію ВР УРСР: М.Гречуха (голова), С.Ковпак, К.Пелехатий (заступники голови), В.Нижник (секретар), К.Герасименко, А.Гречко, О.Давидов, О.Кириченко, А.Колибанов, Л.Мельников, О.Палладін, М.Подгорний, М.Посмітний, М.Рябець, О.Струєв, І.Туряниця, В.Фадєєв, М.Фоменко, Г.Шевель. Сесія затвердила склад РМ УРСР: Д.Коротченко (голова), В.Мацкевич, Л.Корнієць, Д.Мануїльський, І.Сенін, П.Рудницький, А.Барановський, М.Бубновський, А.Єременко, Г.Онищенко (заступники голови). В.Гарбузов (голова державної планової комісії УРСР), та 27 міністрів а також голів комітету в справах культурно-освітніх установ та в справах мистецтв, начальника управління у справах вищої школи.
Радянська Україна. – 1951. – 17 – 21 квітня;Радянська освіта. – 1951. – 21 квітня;Молодь України. – 1951. – 21 квітня.

Москва. Четверта сесія ВР СРСР звільнила М.Шверника від обов’язків голови президії ВР СРСР у зв’язку з переходом на іншу роботу. Сесія обрала головою президії ВР СРСР К.Ворошилова. Сесія призначила головою РМ СРСР Г.Маленкова.
Радянська Україна. – 1953. – 16 березня.

Москва. Звільнено осіб, засуджених у “справі лікарів” та у “справі мінгрельської націоналістичної організації”.
Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 514.