Інститут історії України Національна академія наук України

В Дрогобичі відбувся показовий судовий процес над шістдесятьма двома членами ОУН. За вироком суду 30 осіб було засуджено до смертної кари, 24 – до десяти років позбавлення волі, справи решти восьми чоловік відправили на додаткове розслідування. Згодом президія Верховної Ради СРСР пом’якшила вироки – до вищої міри покарання було засуджено 26 підсудних (чотирьом в’язням, серед яких троє жінок, було збережене життя), 13 арештантам підтвердили їхні десятирічні вироки, а 19 осіб засудили на терміни від 7 до 8,5 років.
Киричук Ю.А. Радянський терор 1939-1941 рр.// Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ- ХХ століття. Історичні нариси. – К.: Наукова думка, 2002. — С

На ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А.Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М.Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М.Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А.Шептицьким, де у шанобливій формі висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
Кентій А.В. Нариси історії Організації українських націоналістів в 1941–1942 рр. – К., 1999. – С. 108.

Протягом весни в Криму діяли 63 підпільні організації і групи (близько 600 осіб).
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

Здійснений партизанський рейд з’єднань С.Ковпака і С.Руднєва з Брянських лісів.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 331.

6-а німецька армія, що наступала з півночі та війська групи “Клейст”, що наступала з півдня, з’єдналися південніше Балаклеї. Радянські війська, що діяли на Барвінківському виступі, були оточені. При гострій нестачі боєприпасів, пального й продовольства бійці та командири вели запеклі бої, чинячи опір переважаючим силам ворога.
Муковський І., Лисенко О. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997. — С. 183;История Украинской ССР: В 10 т. – Т.

Партизани другого полку з’єднання “За Батьківщину” під командуванням Н.Симоненка в ніч на 1 травня підірвали 50-метровий міст через р.Остер поблизу Ніжина.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.296.

Партизани з’єднання під командуванням С.Ковпака здійснили наліт на ст. Володимирець Ровенської області, знищили усе дорожнє господарство, спалили станційні будівлі, підірвали міст через р.Бережанку.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.268.

Війська Південно-Західного фронту визволили понад 50 населених пунктів, серед них Ворошиловград, Краснодон, Червоний Сулин та інші.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. – Т.2. Украинская ССР в период коренного пе

Почалися бої військ Воронізького фронту за Харків.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 – 1945. Люди. События. Факты: Справочник. – М., 2000. – С.348.

Партизанські загони із з’єднання під командуванням С.Малікова захопили ст. Кремно та підірвали залізничний міст, через що була виведена з ладу на півмісяця залізниця Сарни-Коростень.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.290.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у травні 120 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.306.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували у травні 120 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.306.

Раднарком СРСР схвалив “Інструкцію щодо обліку збитків, який був заподіяний німецько-фашистськими загарбниками та їх спільниками державним, кооперативним та громадським підприємствам та організаціям”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.298.

РНК РРФСР зобов’язав Омський облвиконком прийняти від Наркомосвіти Української РСР 300 дітей-сиріт, які були вивезені із визволених районів Ворошиловградської області, та розмістити їх у дитячих будинках на ст. Заводоувська.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.298.

Раднарком СРСР схвалив “Інструкцію щодо обліку збитків, який був заподіяний німецько-фашистськими загарбниками та їх спільниками державним, кооперативним та громадським підприємствам та організаціям”.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.298.

РНК РРФСР зобов’язав Омський облвиконком прийняти від Наркомосвіти Української РСР 300 дітей-сиріт, які були вивезені із визволених районів Ворошиловградської області, та розмістити їх у дитячих будинках на ст. Заводоувська.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.298.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Відбулася Берлінська стратегічна наступальна операція військ 1-го і 2-го Білоруських і 1-го Українського фронтів. У результаті – завершено повний розгром німецьких армій.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий – К., 1985. – С. 605.

Головнокомандувач УПА Т. Чупринка видав наказ “До бійців і командирів Української Повстанської Армії”. У ньому викладено наміри “до останнього боронити ідеї української самостійності”.
Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942–1952. – Мюнхен, 1953. – С. 288.