Інститут історії України Національна академія наук України

На озброєння Червоної армії надійшов важкий танк ІС-2. Після конструкторських доопрацювань відновлено виробництво пікіруючого бомбардувальника “ТУ-2”.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.360.

Партизанські загони та з’єднання України, які мали звязок з тилом, влаштували за вересень 520 аварій залізничних ешелонів противника.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

Партизанський загін під командуванням Я.Сиворонова підірвав мости на шосе Сміла-Черкаси та грейдерній дорозі Сміла-Орловець-Городище.
Киевщина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. Сборник документов. – К., 1963. – С.335.

Війська 5-ї ударної армії Південного фронту визволили місто Макіївку Сталінської області.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. - Т.2. Украинская ССР в период коренного пер

Радянські війська зайняли районні центри Зіньків Полтавської, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ Сталінської, Буринь і Дубов’язівку Сумської, Батурин Чернігівської областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С. 380, 383, 416, 424, 440.

Війська 5-ї ударної армії Південного фронту визволили місто Макіївку Сталінської області.
Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945. Документы и материалы в трех томах. - Т.2. Украинская ССР в период коренного пер

Радянські війська зайняли районні центри Зіньків Полтавської, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ Сталінської, Буринь і Дубов’язівку Сумської, Батурин Чернігівської областей.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К., 1963. - С. 380, 383, 416, 424, 440.

Війська 3-го Українського фронту вийшли до румуно-югославського кордону.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941-1945. Справочник. – Москва, 2000. – С. 385.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Перемишлянський повіт Жешувського воєводства (Польща). В с. Тисово вночі загін УПА (30 осіб) атакував батальйон Війська Польського, який здійснював депортацію українського населення. Попри значні втрати повстанцям вдалося на деякий час припинити переселенську акцію.
Кентій А. Українська повстанська армія в 1944–1945 рр. – К., 1999. – С. 115.

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.

М.Хрущов підписав розпорядження щодо підготовки пропозиції для внесення її в ЦК ВКП(б) і Раду міністрів СРСР про виселення “куркулів” з Ізмаїльської області у зв’язку з проведенням там суцільної колективізації. В колгоспах області на цей час перебувало 87% селянських господарств.
Чорна книга України. Зб. док., архівних матеріалів, листів, доповідей, статей, досліджень, есе. – К., 1998. – С. 399.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Амурська область. Доставлені на спецпоселення 1236 оунівців.
Бугай М. За повідомленням НКВС СРСР були переселені… Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 41.

Чита. На поселення прибули 1007 оунівців. Усі направлені на роботу у золотодобувну промисловість.
Бугай М. За повідомленням НКВС СРСР були переселені… Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 41.

Львів. Відбувся пленум обкому КП(б) У. Піддана критиці робота обласної партійної організації. Наголошено, що обком КП(б)У не вплинув на виконання плану промислового будівництва, слабко керував первинними парторганізаціями на підприємствах, не покращив контроль за діяльністю господарських керівників. Особливо відмічені недоліки обкому КП(б)У в організації марксистсько-ленінського виховання інтелігенції, залученні наукових сил львівських закладів Академії наук УРСР і ВНЗ до розробки питань з історії і літератури УРСР, проведенні політико-виховної роботи серед учителів, агрономів, зоотехніків, лікарів.
Правда Украины. – 1950. – 1 октября.

Пленум ЦК ВЛКСМ прийняв постанову «Про роботу Переяслав-Хмельницького райкому ЛКСМ України». Наголошено на недостатній участі комсомольських організацій республіки у роботі з укрупнення колгоспів, впровадження передового досвіду у сільськогосподарське виробництво, політичної освіти молоді і комсомольців у розгортанні соціалістичного змагання.
Молодь України. – 1950. – 8 вересня.

Москва. Відбувся ХІХ з’їзд ВКП(б), що розглянув звітну доповідь ЦК ВКП(б), Центральної ревізійної комісії, директиви п’ятирічного плану розвитку СРСР на 1951 – 1955 рр., зміни в Статуті ВКП(б), обрав керівні органи партії. З’їзд ухвалив рішення перейменувати Всесоюзну комуністичну партію (більшовиків) – ВКП(б) – у Комуністичну партію Радянського Союзу (КПРС). З’їзд вніс зміни до Статуту партії. В ньому були вказані головні завдання партії, обов’язки партійних організацій і всіх комуністів.
Радянська Україна. Хроніка 1952. – 5 – 15 жовтня.

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС, на якому ухвалено постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР”. Рішення пленуму відіграли позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва в країні в середині 50-х років. Пленум обрав першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова.
Радянська Україна. – 1953. – 13 вересня.