Інститут історії України Національна академія наук України

Відомі діячі науки і культури, представники трудових колективів, студенти (серед яких кінорежисер С. Параджанов, літератори І. Світличний, Г. Кочур, В. Шевчук, Л. Костенко, М. Коцюбинська, Б. Харчук, З. Франко, історик М. Брайчевський - всього 139 осіб) звернулись з листом до Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва, Голови Ради міністрів СРСР О. Косигіна, Голови президії Верховної Ради СРСР М. Підгорного, в якому вказали на тривожні симптоми реставрації сталінізму.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.445.

Указом президії Верховної Ради Української РСР утворено Міністерство радгоспів УРСР.
Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1969.— № 11.— С. 102.

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.

Західна Україна. У постанові Дрогобичського обкому партії зазначалося, що в області понад три тисячі ворожих елементів пробралося на відповідальні посади у промислові підприємства, кооперативи, торговельні та інші організації. Перед партійними організаціями та відділами НКВС на місцях ставилося завдання вести з ними рішучу боротьбу. На першій обласній партконференції Львівщини наводились дані, що обком КП(б)У, маючи факти про «засміченість» установ і підприємств класово ворожими елементами, розробив заходи щодо проведення їх чистки. За неповними даними, станом на 15 квітня 1940 р. з установ і підприємств Львова і області було звільнено 13 847 осіб, із навчальних закладів 1820. Подібна чистка звільнення з роботи і наступні арешти тривали в усіх західних областях УРСР.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХст. Історичні нариси / Д.В.Архієрейський, О.Г.Бажан, Т.В.Бикова та ін. Відпов. ред. ВА.Смолій. К: На

Узбецька РСР. 233 кримських татар підписали лист-протест проти випуску книги З.Сагинбаєва «300 днів в тилу ворога», в якій відверто фальсифікується історія кримськотатарського народу.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Кримська область. Органами УКДБ та УМВС профілактовані активісти кримськотатарського руху Бекіров, Сеітметов, М.Муджабалаєв, Аметов.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

м. Запоріжжя. Органами УКДБ профілактований активіст кримськотатарського національного руху Османов.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Указом президії Верховної Ради УРСР на підставі ст. 21 Конституції УРСР встановлено виборчі округи з виборів до сільських і селищних рад депутатів трудящих за такими нормами: один виборчий округ на кожні 75 чол. населення, однак не менше 35 і не більше 120 виборчих округів.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 11. – Ст. 72

м. Київ. Побачило світ шосте число нелегального видання „Український вісник” під редакцією В.Лісового та Є.Пронюка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 581.

м. Київ. Відбувся суд над українськими літературними критиками і публіцистами І.Світличним та Є.Сверстюком, яких звинуватили у “антинародній пропаганді й агітації”. І.Світличного засудили на 7 років ув’язнення і 5 років заслання, Є.Сверстюка – на 5 років ув’язнення.
Українське слово (Париж). – 1973. – 13 травня.

м. Мелітополь. Відбулася нарада представників кримськотатарської молоді, ініційована Р.Рамазановим, Е.Куртумеровим, Е.Халіковим та А.Халіловим.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Відбулися вибори до Верховної Ради СРСР десятого скликання. До Ради Союзу обрано 750 депутатів, з них 144 – від УРСР. До Ради національностей обрано 750 депутатів, з них 32 – від УРСР. У складі депутатів 522 робітника, або 34,8%, 244 колгоспника, або 16,3%, а всього робітників і колгоспників 766, або 51,1%. Серед депутатів членів і кандидатів у члени КПРС 1075 чол., або 71,7%, безпартійних – 425, або 28,3%, жінок – 487, або 32,5%. Депутатів віком до 30 років – 317, або 21,1%, членів ВЛКСМ – 207, або 13,8%.
Радянська Україна. – 1979. – 7 березня.

До січня 1981 р. в Київському відділі віз і реєстрацій (ВВІР) давали не більше 10 дозволів на еміграцію щомісяця, а в лютому–березні цей відділ практично не працював. Постійно розганяли євреїв, які збиралися в традиційних місцях у Києві – біля синагоги і ВВІРу на бульварі Шевченка.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1981. – Вип.3. – С.8.

На Волині засудили до смертної кари колишніх членів ОУН або вояків УПА: Миколу Дуфанця, Артема Бубелу та Пилипа Рибачка. Вирок було виконано восени цього ж року.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1982. – Вип.4. – С.3.

Житомир. Кардинал Вайводс доручив житомирському ксьондзу Я. Пурвінському здійснювати керівництво римо-католицькими парафіями України та Молдавії, що викликало рішучу протидію Ради в справах релігій при Раді міністрів Української РСР.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526.

Відбулися судові процеси над М. Горинем, А. Турченком, В. Мазураком, С. Бутовим, С. Набоков, І. Чернявською, Л. Лохвицькою, М. Мілянвським, М. Малиновським, З. Антонюком, Й. Терелею.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.526-527.

За ізраїльськими візами з СРСР виїхало 289 чоловік.
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1982. – Вип.9. – С.9.

Харків. Відбувся суд над баптистами Олегом Перебиковським (вирок – 2 роки таборів) і Харитоном Прутяну (вирок – 3 роки таборів).
Вісник репресій в Україні. – Нью-Йорк, 1982. – Вип.4. – С.3.

Чернівці. Невідомими особами знищено близько 150 надгробних пам’ятників на еврейському кладовищі.
Українське слово. – Париж. – 1983. – 1 травня.