Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Весна 1960

Ходорівський район Львівської області. Створено підпільну т.з. “Ходорівську групу”, яка ставила своєю метою боротьбу за державну незалежність України.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 404.

1961 1961

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

1963 1963

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

1964 1964

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.

Березень 1966

В Івано-Франківській області від імені “Центрального штабу Українського національного фронту” поширювався “Меморандум ХХІІІ з’їзду КПРС”, в якому висувалися вимоги повернути в Україну депортовані родини, створити умови для розвитку української мови та літератури, покласти край політичним репресіям.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.429.

12-19 березня 1966

У зв’язку з “Тижнем солідарності з в’єтнамським народом” в установах та на підприємствах міст Києва, Львова, Донецька, Одеси, Харкова відбулись багатолюдні мітинги.
ЦДАГО України. — Картотека постанов.

14 лютого 1967 (вівторок)

Центральний комітет КПУ і Рада міністрів УРСР розглянули питання про підсумки соціалістичного змагання областей і районів за збільшення виробництва і заготівель м’яса, молока та інших продуктів тваринництва у 1966 році.
Радянська Україна. — 1967.— 14 лютого.

Березень 1967

На території Донецької, Івано-Франківської, Львівської, Кіровоградської області органами КДБ при Раді міністрів УРСР викрито осередки підпільної організації “Український національний фронт”.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.437.

29-30 серпня 1968 (четвер — п’ятниця)

У Києві та інших населених пунктах Української РСР розповсюджено листівки з критикою внутрішньої і зовнішньої політики КПРС, протестом проти вторгнення радянських військ у Чехословаччину.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.448.

Березень 1968

Відомі діячі науки і культури, представники трудових колективів, студенти (серед яких кінорежисер С. Параджанов, літератори І. Світличний, Г. Кочур, В. Шевчук, Л. Костенко, М. Коцюбинська, Б. Харчук, З. Франко, історик М. Брайчевський - всього 139 осіб) звернулись з листом до Генерального секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва, Голови Ради міністрів СРСР О. Косигіна, Голови президії Верховної Ради СРСР М. Підгорного, в якому вказали на тривожні симптоми реставрації сталінізму.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.445.

Квітень 1940

Західна Україна. Відбулася друга масова політична «чистка». Виселенню підлягали члени сімей репресованих «антирадянських елементів», у тому числі офіцерів, урядників, поліцейських, фабрикантів, поміщиків, членів політичних партій і громадських організацій і т.д. У ході цієї операції було депортовано майже 10, 5 тис. сімей, або близько 32, 1 тис. осіб (2,3 тис. із різних причин уникнули виселення). Більшість депортованих становили поляки (24 тис. осіб), українці (6,3 тис. осіб) та євреї (1.3 тис. осіб). Сім’ї репресованих виселили на 10 років до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Квітень 1940

Німецька адміністрація м. Белзу рамках проведення антиєврейських акцій — «звільнення міста від єврейської присутності» — зібрала колону євреїв у 1,5 тис. осіб і швидким пішим маршем перегнали їх через кордон у Сокалі на радянську територію. Радянська військова адміністрація спочатку надала примусовим біженцям допомогу, проте через кілька тижнів депортували всіх до єдиного на спецпоселення.
Романів О.,Федущак І. Західноукраїнська трагедія 1941. — Львів-Нью Йорк, 2002.– С.4344.

Квітень 1940

Західна Україна. У постанові Дрогобичського обкому партії зазначалося, що в області понад три тисячі ворожих елементів пробралося на відповідальні посади у промислові підприємства, кооперативи, торговельні та інші організації. Перед партійними організаціями та відділами НКВС на місцях ставилося завдання вести з ними рішучу боротьбу. На першій обласній партконференції Львівщини наводились дані, що обком КП(б)У, маючи факти про «засміченість» установ і підприємств класово ворожими елементами, розробив заходи щодо проведення їх чистки. За неповними даними, станом на 15 квітня 1940 р. з установ і підприємств Львова і області було звільнено 13 847 осіб, із навчальних закладів 1820. Подібна чистка звільнення з роботи і наступні арешти тривали в усіх західних областях УРСР.
Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ-ХХст. Історичні нариси / Д.В.Архієрейський, О.Г.Бажан, Т.В.Бикова та ін. Відпов. ред. ВА.Смолій. К: На

Березень 1971

Узбецька РСР. 233 кримських татар підписали лист-протест проти випуску книги З.Сагинбаєва «300 днів в тилу ворога», в якій відверто фальсифікується історія кримськотатарського народу.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Березень 1971

Кримська область. Органами УКДБ та УМВС профілактовані активісти кримськотатарського руху Бекіров, Сеітметов, М.Муджабалаєв, Аметов.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

Березень 1971

м. Запоріжжя. Органами УКДБ профілактований активіст кримськотатарського національного руху Османов.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецс

17 березня – 20 березня 1971 (середа –субота)

м. Київ. Відбувся ХХІV з’їзд КПУ, на якому були заслухані звіти ЦК КПУ, ревізійної комісії КПУ, доповідь щодо проекту директив ХХІV з’їзду КПРС з п’ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР на 1971-1975 рр., відбулись вибори ЦК КПУ та ревізійної комісії ЦК КПУ.
Правда Украины. – 1971. – 18-21 марта.

Березень 1972

м. Київ. Побачило світ шосте число нелегального видання „Український вісник” під редакцією В.Лісового та Є.Пронюка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 581.

Березень 1973

м. Київ. Відбувся суд над українськими літературними критиками і публіцистами І.Світличним та Є.Сверстюком, яких звинуватили у “антинародній пропаганді й агітації”. І.Світличного засудили на 7 років ув’язнення і 5 років заслання, Є.Сверстюка – на 5 років ув’язнення.
Українське слово (Париж). – 1973. – 13 травня.