Інститут історії України Національна академія наук України

В Закарпатті десантувалася сформована УШПР сумісно з представниками Компартії Угорщини організаторська група на чолі з І. Прищепою.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 523.

Для надання допомоги у розвитку партизанського руху на території Чехословаччини польсько-словацький кордон перейшло велике українське партизанське з’єднання під командуванням М. Шукаєва і І. Іваннікова.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 523.

Війська 2-го Українського фронту звільнили м. Зволен в Чехословаччині.
Радянська Україна. – 1945. – 16 березня;Освободительная миссия Советских Вооруженных Сил в Европе во Второй мировой войне: Документы и матери

Тривала Верхньосілезька наступальна операція військ лівого крила 1-го Українського фронту (з межі рік Одер і Нейсе). У результаті операції – звільненно південно-західну частину Верхньої Сілезії.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941–1945. Люди. События. Факты. – М.: Республика, 2000. – С. 400.

Журнал “Більшовик України” надрукував редакційну статтю “До кінця ліквідувати буржуазно-націоналістичні перекручення історії України” з приводу постанови ЦК КП(б)У “Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР”. Зазначено, що, незважаючи на тридцятирічне існування, Інститут історії України не розробив і не видав “науково витриманої”, марксистсько-ленінської історії України. Його праці, випущені як перед війною, так і в роки війни, зокрема “Короткий курс історії України” під редакцією С.Білоусова, К.Гуслистого, М.Петровського, М.Супруненка, Ф.Ястребова; “Нарис історії України” під редакцією К.Гуслистого, Л.Славіна, Ф.Ястребова; перший том “Історії України” під редакцією М.Петровського – складені в антимарксистському дусі і містили у собі грубі політичні помилки та перекручення буржуазно-націоналістичного характеру. Основною помилкою авторів праць з історії України вважалося те, що вони розглядали її ізольовано від історії російського, білоруського та інших народів СРСР, додержуючись у цьому питанні “націоналістичних настанов” “Історії України-Руси” М.Грушевського. “Найяскравішим фактом прояву націоналізму”, особливо кінця ХІХ і початку ХХ ст., визнано ігнорування істориками впливу “найважливіших революційних центрів – Москви, Ленінграда, Баку, Тбілісі – на революційну боротьбу українського народу за соціальне і національне визволення”. Інститут не робив спроб підготувати марксистсько-ленінську історіографію України. “Неблагополучний” стан справ в Інституті негативно позначався на викладанні історії України у вищих навчальних закладах і середніх школах, оскільки викладачі користувалися літературою, “буржуазно-націоналістичного характеру”, яку випускав Інститут. ЦК КП(б)У відмітив, що “значні політичні помилки” мали місце внаслідок незадовільного керівництва ідеологічною роботою в Інституті з боку управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У.
Більшовик України. – 1947. – №8. – С. 1-10.

Дрогобицька область. Комісар облвійськкомату направив голові облвиконкому і начальнику Управління НКДБ інформацію про українське підпілля і відмову військовозобов’язаних 1926 – 1928 рр. народження по Дрогобицькій області служити в радянській армії. Відмічено, що в Ходорівському, Комарнівському, Медиківському, Підбузькому, Дублянському, Самбірському, Крукеницькому і Судовишнянському районах в окремих сільрадах військовозобов’язані після оповіщення не з’являлися або на шляху слідування в районні віськкомати розбігалися, внаслідок дій озброєних формувань УПА. Пропонувалось по лінії МДБ і МВС виявляти й ізольовувати керівників груп “бандерівців”, серед населення проводити роз’яснювальну роботу, військовозобов’язаних супроводжувати з озброєною охороною, а в разі їх неявки призов проводити примусово.
Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга І. – Л., 1993. – С. 289-290.

За повідомленнями МВС СРСР на ім’я міністра внутрішніх справ СРСР на території 47 республік країни перебувало 2260536 спецпоселенців, із них оунівців – 97931 особа.
Бугай М. “За повідомленням НКВС СРСР були переселені...” Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 39.

Повстанці ОУН і УПА здійснили 155 нападів на колгоспи з метою знищення сільськогосподарського реманенту, приміщень та іншого майна.
Кентій А. Нарис боротьби ОУН–УПА в Україні (1946 – 1956 рр.). – К., 1999. – С. 55.

«Правда Украины» опублікувала статтю У.Сатановської, П.Жовтенка, А.Ященка «О чём вещает львовское радио». Критикується ідейний рівень, актуальність і якість радіопередач, наголошується на недостатньому залученні до виступів перед мікрофоном партійних, радянських, господарських працівників міста й області.
Правда Украины. – 1949. – 25 ноября.

Амурська область. На спецпоселення прибуло 97 сімей (448 осіб) оунівців.
Бугай М. За повідомленням НКВС СРСР були переселені… Про депортацію населення з України у 30 – 40-і роки. – К., 1992. – С. 40.

Львів. Відбувся пленум обкому КП(б) У. Піддана критиці робота обласної партійної організації. Наголошено, що обком КП(б)У не вплинув на виконання плану промислового будівництва, слабко керував первинними парторганізаціями на підприємствах, не покращив контроль за діяльністю господарських керівників. Особливо відмічені недоліки обкому КП(б)У в організації марксистсько-ленінського виховання інтелігенції, залученні наукових сил львівських закладів Академії наук УРСР і ВНЗ до розробки питань з історії і літератури УРСР, проведенні політико-виховної роботи серед учителів, агрономів, зоотехніків, лікарів.
Правда Украины. – 1950. – 1 октября.

Москва. Відбувся ХІХ з’їзд ВКП(б), що розглянув звітну доповідь ЦК ВКП(б), Центральної ревізійної комісії, директиви п’ятирічного плану розвитку СРСР на 1951 – 1955 рр., зміни в Статуті ВКП(б), обрав керівні органи партії. З’їзд ухвалив рішення перейменувати Всесоюзну комуністичну партію (більшовиків) – ВКП(б) – у Комуністичну партію Радянського Союзу (КПРС). З’їзд вніс зміни до Статуту партії. В ньому були вказані головні завдання партії, обов’язки партійних організацій і всіх комуністів.
Радянська Україна. Хроніка 1952. – 5 – 15 жовтня.

Москва. Відбувся пленум ЦК КПРС, на якому ухвалено постанову “Про заходи щодо подальшого розвитку сільського господарства СРСР”. Рішення пленуму відіграли позитивну роль у розвитку сільськогосподарського виробництва в країні в середині 50-х років. Пленум обрав першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущова.
Радянська Україна. – 1953. – 13 вересня.

Київ. Відбулися збори активу працівників культури за участю міністра культури СРСР М.Михайлова та першого секретаря Київського обкому КПУ Г.Гришка, на яких різко засуджувався культ особи, розкривалися його негативні наслідки для української культури.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 390.

У Донецькій, Станіславській, Львівській областях створено підпільну “Українську загальнонародну організацію”, перейменовану з часом в “Український національний фронт”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.409.

с. Золотники (Тернопільська область). Створено підпільну організацію “Українська національна партія”, яка ставила за мету боротьбу за державну незалежність України.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.408.

м. Київ. Відбувся ХХІІ з’їзд КП України. Порядок денний з’їзду включав доповідь про проект програми КПРС, доповідь про проект статуту КПРС, звіти ЦК КПУ і ревізійної комісії КПУ, вибори ЦК КПУ і ревізійної комісії. У прийнятій резолюції відзначалося зростання добробуту і покращення життєвого рівня населення, збільшення продуктивності праці, збільшення фінансування всіх галузей промисловості тощо. В той же час були наведені приклади невиконання планів низкою металургійних заводів, низької якості окремих видів продукції, вказувалося на недоліки в постановці ідеологічної роботи. ХХІІ з’їзд визнав правильною політичну лінію ЦК і практичну роботу задовільною. Він закликав зміцнити важку індустрію республіки, збільшити виробництво всіх видів продукції, поглиблювати розвиток науки, добитися підвищення врожайності сільського господарства виробництва тваринницької продукції, підняти рівень комунального обслуговування населення тощо.
Радянська Україна. –1961. – 27 вересня – 3 жовтня.

м. Костянтинівка (Донецька область). Створено молодіжну організацію “Підпільний центр “Свобода”. Члени організації вбачали погіршення добробуту населення в неспроможності керівництва КПРС проводити економічні реформи, його догматичному ставленні до організації всіх сфер життєдіяльності суспільства. У листівках вони закликали до ліквідації КПРС, введення багатопартійної системи, надання усієї повноти влади радам.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.127-128, 413.

м. Херсон. Виникла нелегальна організація “Вісник свободи України”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.550.

Київ, Одеса, Харків та інші міста. Поширювалися листівки від імені підпільної організації “Демократичний союз соціалістів”.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.